2022 - 2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Методичні рекомендації
щодо викладання у початковій школі у 2022/2023 навчальному році
У 2022/2023 навчальному році освітній
процес у 1–4-х класах спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової
освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи
загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа».
Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності:
·
організація
освітнього процесу в умовах очної/дистанційної/ змішаної форм навчання;
·
підвищення
результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого
навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
·
посилення
національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;
·
посилення
заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
·
психологічний
супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.
Відповідно до пункту 1 статті 54 Закону
України «Про освіту» щодо прав і обов’язків педагогічних працівників в
організації освітнього процесу педагогічні працівники, які здійснюють освітню
діяльність у початковій школі, реалізують право на академічну свободу, у тому
числі свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, право
на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, освітніх методик і
технологій, насамперед методик компетентнісного навчання відповідно до
освітньої програми закладу освіти. Крім того, педагогічні працівники, які
працюють у початковій школі, мають право на педагогічну ініціативу під час
розроблення закладом освіти освітньої програми.
Освітня програма закладу
освіти може бути розроблена на основі:
·
типової
освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти,
розробленої під керівництвом О. Я. Савченко,
·
типової
освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти,
розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна;
·
типової
освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти,
розробленої під керівництвом О. Я. Савченко;
·
типової
освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти,
розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна;
·
освітньої
програми початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Косенко Д. Ю.,
Мезенцева О. І.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01- 23/1044;
·
освітньої
програми «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А. Д.), лист ДСЯО
від 22.09.2020 № 01/01-23/1115;
·
освітньої
програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т.
О.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1045;
·
освітньої
програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від
06.08.2020 № 01/01-23/929;
·
освітньої
програми за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та
ін.. (автори Старагіна І. П., Захарова Г. М. та ін..), лист ДСЯО від 11.09.2020
№ 01/01-23/1043;
·
освітньої
програми І циклу (1-2 класи) та ІІ циклу (3-4 класи) закладів загальної
середньої освіти, які працюють за системою розвивального навчання (Центр
психології і методики розвивального навчання), лист ДСЯО від 28.08.2021 №
01/01-23/1283.
Звертаємо увагу, що відповідно до наказу
Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2022 р. № 521 оновлено типові
освітні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів. Оновлені типові освітні програми
затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. №
743.
Принагідно інформуємо, що
частину навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) у
початковій школі можна використовувати на вивчення окремих навчальних
предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка,
плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та
навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.
Реалізацію типових освітніх програм для
1-2, 3-4 класів закладів загальної середньої освіти забезпечують підручники з
грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Їх
електронні версії (у pdf-форматі) у
вільному доступі розміщені в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ «Інститут
модернізації змісту освіти». Електронні версії чинних підручників
можна використовувати онлайн, або за потреби зберегти на власному носії.
Використання навчальних посібників,
зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим
і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо
уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу
на фінансове забезпечення.
Педагогічні працівники, які планують
освітній процес за освітніми програмами, що не є типовими, використовують
навчально-методичне забезпечення, що реалізує ці програми. Водночас
підкреслюємо, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть
використовувати лише навчальну літературу, що має грифи Міністерства освіти і
науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено
для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання
в загальноосвітніх навчальних закладах» (наданий у 2018 – 2020 роках). Перелік грифованої навчальної літератури
доступний на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та на
вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
Добираючи змістове забезпечення
вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових
засобів навчання. Слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи
їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність
навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому
процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням
технічних можливостей учителів та учнів.
Привертаємо увагу: за умов використання
дистанційної/змішаної форм навчання посилюється значущість навчання щодо
безпеки в інтернеті. Рекомендуємо знайомити учнів з порядком реагування на
інциденти, що створюють ситуації небезпеки під час роботи онлайн. Доцільно
обговорити з батьками можливості використання контент-фільтрів (систем
батьківського контролю), щоб пошук/перегляд інформації в інтернеті був
безпечним, її зміст відповідним віковим можливостям його сприйняття та
опрацювання.
Також радимо формувати в учнів
мережевий етикет, спонукати дотримуватись правил спілкування та взаємодії в
інтернеті, нести відповідальність за власні дії в мережевому просторі.
Акцентуємо увагу на важливості
повторення і дотримання правил безпечної роботи з комп’ютером, необхідності
виконання спеціальних вправ для зняття втоми очей, напруги тіла під час сидіння
тощо. Нагадуємо, що з особливостями організації дистанційного й змішаного
навчання можна ознайомитися в листі Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 №
1/9- 609, навчально-методичних посібниках зазначеної тематики, що схвалені для
використання в освітньому процесі.
Змістове наповнення освітнього процесу
відображається в календарно- тематичному плані з урахуванням
усіх очікуваних результатів навчання, визначених освітньою програмою закладу
загальної середньої освіти. Під час розроблення календарно-тематичного плану
вчитель/учителька самостійно визначає послідовність формування очікуваних
результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність змісту в обраному
підручнику та можливості учнів класу. Учитель/учителька самостійно визначає
кількість годин на вивчення програмових тем. У межах навчальних годин
відповідно до освітньої програми пропонується виділити час на проведення
навчально- пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації
такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.
Також привертаємо увагу, що для побудови
освітнього процесу з урахуванням навчальних можливостей і потреб учнів класу
доцільно зберігати гнучкість календарно-тематичного плану протягом
року й, за потреби, змінювати терміни опрацювання програмових тем
відповідно до результатів засвоєння учнями навчального матеріалу. Водночас під
час коригування календарно-тематичного плану необхідно передбачити можливість
опанування програмовим матеріалом на кінець кожного циклу навчання відповідно
до очікуваних результатів освітніх програм закладу освіти. Задля цього можна
використовувати резервний час програм, що передбачено Державним стандартом
початкової освіти (пункт 26). Загалом, резервний час програм учитель/учителька
може використовувати на власний розсуд, зокрема для удосконалення навчального
досвіду учнів, дослідження навколишнього середовища, у якому мешкають діти,
краєзнавчих розвідок, дослідницько- пізнавальних проєктів та екскурсій, у тому
числі з ініціативи дітей, подолання виявлених у процесі формувального
оцінювання утруднень у навчальній діяльності школярів тощо.
Організаційне забезпечення виконання
календарно-тематичного плану учитель здійснює під час поурочного
планування. Плани уроків/занять є робочими матеріалами вчителя. Їх форму
(текст, таблиця, схема тощо), структуру (відповідно до обраної учителем
класифікації типів уроків), спосіб фіксації (на папері, на цифровому пристрої)
учитель обирає на власний розсуд. Документ для вчителя має бути дієвим
керівництвом до організації взаємодії учасників освітнього процесу задля
досягнення очікуваних результатів навчання. У плані уроку/заняття визначається
тема й мета уроку; послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх
опрацювання; навчальні завдання для індивідуальної/групової/фронтальної роботи
учнів тощо. Учителям, які лише розпочали професійну діяльність, доцільно
планувати тривалість роботи над завданнями, щоб забезпечити раціональність
використання навчального часу на уроці/занятті.
Зазначимо, що мета уроку/заняття має
розкривати очікувані результати навчання, які планується досягнути упродовж
цього уроку/заняття. Характерними ознаками запланованого комплексу навчальних
завдань мають бути: відповідність навчальних завдань можливостям учня виконати
його; дидактична доцільність і дозованість навчальних завдань;
взаємопов’язаність і поступове нарощування складності навчальних завдань тощо.
Календарно-тематичне і поурочне
планування здійснюється вчителем у довільній формі. Формат, обсяг, структура,
зміст та оформлення календарно-тематичних, поурочних планів, інших необхідних у
професійній діяльності робочих матеріалів є індивідуальною справою
вчителя. Установлення універсальних стандартів таких документів у
межах закладу загальної середньої освіти, у межах населеного пункту, району,
області є неприпустимим.
Акцентуємо увагу, що під час планування
організаційних форм роботи на уроці/занятті важливо враховувати, що в умовах
компетентнісно орієнтованого навчання посилюється значущість роботи з формування
навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку
інформації тієї, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного
навчального завдання тощо. Однією із форм самоосвітньої діяльності учнів може
бути самопідготовка у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи вчитель
скеровує через пропозицію дидактично доцільних навчальних завдань на вибір
учнів. Здебільшого такі завдання спрямовані на розвиток пізнавального
інтересу, творчих умінь. Також їх метою
може бути самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального
оцінювання. Завдання для самопідготовки мають забезпечувати диференціацію
освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних
особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності
самостійно виконувати те чи інше завдання.
Під час вибору завдання для
самопідготовки, при визначенні його обсягу, необхідно враховувати часові
затрати дитини на виконання, сумарний час виконання завдань для самопідготовки
із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для
закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстрований
в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за
№ 1111/35394), якими визначено, що «тривалість
виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не
рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 5 класах. Учням 1 – 2 класів не
рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час»
(пункт 6 розділу V). Водночас, за потреби, з урахуванням індивідуальних
навчальних можливостей і потреб учням 2-х класів пропонуємо задавати
індивідуальні завдання за вибором. При цьому, завдання мають бути дозованими,
аргументовано значущими для дитини, з чіткою знайомою інструкцією, що
передбачає відтворення/застосування відомих способів дій. Сумарні витрати часу
на виконання завдань для самопідготовки учнями 2 класів не повинні перевищувати
45 хв на добу.
Поряд з дидактичною доцільністю завдання
для самопідготовки мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них
впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та
ініціативність. З метою підготовки матеріалів для навчальних проєктів,
варіантами завдань для самопідготовки може бути ознайомлення з довідковими
матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування
результатів, інтерв’ювання батьків/друзів тощо.
Пропонуємо уточнювати дітям термін
виконання завдання для самопідготовки (до наступного уроку; через тиждень/два
тижні), який для кожного може бути гнучким. Ураховуючи вікові особливості
учнів, максимальним терміном виконання завдання для самопідготовки може бути
два тижні. Як правило, такий термін надається для підготовки до позакласного
читання, представлення групового навчального проєкту тощо. Завдання для
самопідготовки можуть передбачати роботу з електронними освітніми ресурсами, що
є в арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Такі завдання мають відповідати
програмовій темі, що опрацьовується. Також має бути відпрацьована техніка
роботи з подібними навчальними матеріалами в умовах класного навчання.
Однією із форм створення психологічно
комфортної атмосфери в класному колективі, актуалізації в учнів мотивації до
навчальної діяльності є ранкові зустрічі. У 2022/2023
навчальному році доцільно розширити їх змістове наповнення. Пропонуємо
під час ранкових зустрічей знайомити учнів з правилами дій в період
надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу. Актуальними в цей
час є теми особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної
ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил
пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту. Для опрацювання
зазначених тем можна організовувати ситуаційно- рольові ігри, виконання
практичних вправ (тренінги) на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, у
тому числі дій за сигналами оповіщення цивільного захисту.
На ранкову зустріч бажано відводити
перші 10 – 15 хвилин навчального дня, що радимо врахувати під час розроблення
розкладу дзвінків для 1–4 класів. Решту часу навчального дня необхідно
розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального
плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі
України «Про загальну середню освіту». Для кожного класу розклад дзвінків може
бути гнучким і, за потреби, коригується вчителем з урахуванням особливостей
учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної
діяльності.
Тривалість уроків у закладах освіти
становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40
хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації
освітнього процесу. Вибір має зумовлюватися дидактичною доцільністю,
матеріально-технічною базою закладу, підготовкою вчителя та враховувати індивідуальні
особливості учнів. Задля реалізації інтегративного підходу у змістовому
забезпеченні освітнього процесу заклад загальної середньої освіти може
по-різному комбінувати навчальний час в межах загальної кількості навчальних
годин, визначених освітньою програмою.
З метою розширення можливостей закладу
освіти щодо забезпечення якості початкової освіти через створення інноваційного
освітнього простору учня початкової школи, впровадження науково обґрунтованих
організаційних форм навчання рекомендуємо скористатися пропозиціями науковців Інституту
педагогіки НАПН України та ознайомитися з особливостями організації навчальної
взаємодії учнів з об’єктами шкільного освітнього середовища; дидактичними моделями організаційних форм
компетентнісно орієнтованого навчання.
Фактичне виконання навчальної програми
фіксується у Класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного
журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом
Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 № 1096. Запропоновані
рекомендації стосуються структурування Класного журналу (розподілу сторінок між
предметами вивчення та інтегрованими курсами), фіксації змісту та форм фактично
проведених уроків. Фіксацію результатів оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813,
та роз’яснень до них, викладених у цьому документі в окремому розділі.
2020 - 2021 навчальний рік
Додаток
до
листа Міністерства освіти
і
науки України
від
11.08.2020 № 1/9-430
Інструктивно-методичні рекомендації щодо
викладання
навчальних предметів у закладах
загальної середньої освіти
у 2020/2021 навчальному році
Організація освітньої діяльності у закладах
загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься
відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню
освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р -
https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного
стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 23.11.2011 №1392.
Виконання вимог зазначених державних
стандартів є обов’язковим длявсіх закладів загальної середньої освіти незалежно
від підпорядкування, типів і форми власності. Основним документом, що
забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами
результатів навчання є освітня программа закладу загальної середньої освіти.
Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях
освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня
освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та
затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є
стандарт освіти відповідного рівня.
З урахуванням поетапного переходу
закладів освіти на здійсненнядіяльності за новим Державним стандартом у
2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на
основі:
для
3 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових
освітніх
програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273).
Особливості організації освітнього
процесу в 3 класі
У 2020-2021 навчальному році заклади
загальної середньої освіти продовжують впровадження
концептуальних засад реформування загальної середньої освіти
«Нова українська школа». Пріоритетними залишаються завдання
створення освітнього середовища для реалізації інтегративного підходудо
компетентнісно орієнтованого навчання, забезпечення умов для взаємодії учасників
освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства та в умовах психологічної
комфортності. Водночас необхідно враховувати, що учні 3 класу розпочинають
другий цикл початкової освіти. Він передбачає інтегративно-предметну основу
організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових
методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів
навчання. Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибіртаких
методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності
й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятт ірішень,
здатності в команді вирішувати проблеми. Відповідно основними видами
діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо.
Ігрову діяльність пропонується
організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор,
ігор-стратегій тощо. Задля збереження наступності з попереднім
адаптаційно-ігровим циклом навчання рекомендовано навчальний день учнів 3
класів розпочинати ранковою зустріччю з дотриманням методики її проведення.
Окрім психологічного налаштування учнів на роботу протягом дня доцільно ранкові
зустрічі присвячувати введенню теми дня, тижня, окресленню певної навчальної проблеми,
компетентнісно орієнтованого завдання, які необхідно виконати у
процесі
подальшої навчальної діяльності.
Варіативність організації освітнього
процесу в 3 класі забезпечується двома типовими
освітніми програмами, що відрізняються моделями інтеграції змісту
освітніх галузей та його визначеністю/невизначеністю за роками навчання.
Спільним для обох освітніх програм є підходи до організації освітнього
процесу та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
Наголошуємо, що необхідно дотримуватись
вимог статті 17 Закону України
«Про повну загальну середню освіти» щодо права учнів на справедливе, неупереджене,
об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання
результатів його навчання. Звертаємо увагу, що у третьому класі застосовується формувальне і підсумкове за рівнями
навчальних досягнень оцінювання. Формувальне оцінювання здійснюють з метою
отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні
кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Ефективність
формувального оцінювання забезпечується його
безперервністю та партнерською взаємодією учасників освітнього процесу.
Формувальне оцінювання ґрунтується на
критеріях, що визначаються вчителем з поступовим
залученням до цього процесу учнів для кожного виду роботи та виду
навчальної діяльності. Враховуючи рівень сформованості уміння вчитися, навичок
самооцінювання і взаємооцінювання, уміння визначати для себе певні завдання,
робити вибір, пропонуємо залучати третьокласників до складання/коментування
інструкцій завдань, опису способу його виконання, очікуваного
результату (продукту) та характеристик, яким він має відповідати. Радимо
спонукати учнів до аргументованого самооцінювання і взаємооцінювання
з визначенням того, що дозволило досягти успіху, чи, що
призвело
до утруднень.
Формувальне оцінювання здійснюється
шляхом:
постійного педагогічного спостереження
учителя за навчальною таіншими видами діяльності учнів та коментарів самого
учня, інших учнів,учителя;
застосування різних прийомів отримання
зворотного зв’язку щодо сприйняття,
розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
визначення динаміки нарощування якісних
показників результатів навчання
у поточній навчальній діяльності;
поточного аналізу змістового накопичення
учнівського портфоліо; самооцінювання
та взаємооцінювання результатів навчання учнів;
співбесід
із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку
та соціалізації тощо.
Оцінювання
особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до
шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний
прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної
уваги
і допомоги.
Вербальні
оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік усвідоцтві досягнень,
зокрема у грудні та травні. Прогрес учня протягом року відслідковується за
щоденниками педагогічних спостережень та учнівським портфоліо, результатами діагностичних
робіт, що мають містити компетентнісно орієнтовані завдання. Діагностувальні
роботи можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань
чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо. Форму роботи,
зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель обирає самостійно з урахуванням
особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають
з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями,
з урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання.
У 3 класі тривалість виконання
діагностувальної роботи не повинна перевищувати 35
хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв - виконання роботи). Протягом
навчального дня рекомендовано проводити не більше 1 діагностувальної
роботи. З метою уникнення збігів часу проведення діагностувальних
робіт терміни необхідно враховувати і узгоджувати під час
календарно-тематичного
планування. Ураховуючи можливість коригування термінів
виконання календарно-тематичного плану і 20 % резервного часу програми,
дата проведення діагностувальної роботи може бути змінена на підставі
аналізу результатів спостережень у процесі формувального оцінювання. Результати
діагносувальних робіт зберігаються у портфоліо учня і не фіксуються у
класному журналі.
Оцінювання
навчальних досягнень відбувається вербально за рівнями:
високий,
достатній, середній, початковий. Звертаємо увагу, що оцінюються вміння,
які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною
освітньою
галуззю. Оцінювання результатів навчання здійснюється наприкінці вивчення
теми, кількох тем або логічно завершеної частини змісту навчальної програми
предмета вивчення.
У 3 класі до журналу записуються лише результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр.
Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за останній семестр. Результати
навчання зазначаються на відповідних сторінках навчальних предметів, використовуючи такі позначення: П - початковий рівень; С –
середній рівень; Д - достатній рівень;
В - високий рівень.
У
свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковимирезультатами
навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в
кінці навчального року.
Свідоцтво
досягнень вкладається в особову справу учня.
Особливості
реалізації типової освітньої програми, розробленої під
керівництвом
Савченко О. Я., в 3 класі
Мовно-літературна
освітня галузь
Українська
мова
За типовою освітньою програмою,
створеною колективом під керівництвом
О. Я. Савченко, мовно-літературна освітня галузь у 3 класі реалізується
через окремі предмети «Українська мова» і «Літературне читання». Відведені
у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних годин рекомендуємо
розподілити порівну на кожен предмет, по 3,5 години. Під час складання
розкладу радимо впродовж тижня планувати три уроки української мови
і три уроки читання. Сьомий урок на одному тижні присвячувати розвитку мовлення,
а на іншому - позакласному читанню. Уроки
української мови у 3 класі необхідно спрямовувати на реалізацію таких завдань:
виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української
мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення
вдосконалювати своє мовлення; розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей,
логічного, критичного та образного мислення школярів; формування повноцінної
навички письма, вміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й
письмові монологічні висловлення; дослідження мовних одиниць і явищ з метою
опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; залучення
молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої
діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Зміст та очікувані результати
початкового курсу української мови визначено за
такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо
письмово»,
«Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших
школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну
інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися
усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення
певних життєвих цілей. Розвиток у третьокласників умінь сприймати й аналізувати
усну інформацію здійснюється на матеріалі елементів мовного потоку (звуків, складів,
слів, словосполучень, речень), текстів та інструкцій щодо виконання навчальних
дій. Для формування умінь аналізувати та інтерпретувати сприйняті на слух
тексти радимо використовувати різні жанри художніх текстів (казки, оповідання,
вірші), а також науково-популярні, навчальні та медіатексти. Під час їх
опрацювання доцільно пропонувати третьокласникам запитання і завдання, що
передбачають відтворення основного змісту усного повідомлення, запам’ятовування
елементів фактичного змісту (Хто? Що? Де? Коли?), встановлення
причинно-наслідкових зв’язків тощо. Система завдань за змістом прослуханого
має спонукати учнів відповідати на запитання, ставити запитання до
усного повідомлення, вибирати необхідну або цікаву інформацію з почутого та
пояснювати свій вибір, розповідати про почуття, які викликав прослуханий текст,
пояснювати, чому щось сподобалось у почутому повідомленні, а щось ні.
Розвиток умінь спілкуватися з іншими
людьми необхідно здійснювати в
процесі
складання діалогів і побудови усних зв’язних висловлень. Ефективними для
розвитку діалогічного мовлення і, водночас, цікавими для учнів є інсценізація
прочитаних творів, розігрування сценок, описаних у фрагментах текстів,
читання розмови персонажів в ролях, проведення інтерв’ю тощо. Крім того,
доцільно використовувати завдання, що передбачають доповнення діалогу репліками-відповідями
на подані запитання, побудову запитань до запропонованих
реплік-відповідей, розігрування діалогу за ситуативним малюнком,
складання діалогу за словесно описаною вчителем ситуацією, продовження
діалогу за поданим початком. У процесі
складання і розігрування діалогів необхідно вчити дітей доречно вживати
ввічливі слова, українські форми звертання до дітей та дорослих, дотримуватись
правил етикету у спілкуванні з людьми різного віку й статусу. Уміння будувати
монологічні усні зв’язні висловлення формуються в процесі переказування текстів
та складання власних розповідей, описів, найпростіших міркувань. Під час
переказування слід націлювати учнів на те, що той самий епізод
із тексту можна передати різними словами, і спонукати дітей не
прагнути дослівно відтворювати оригінал тексту або фрази і речення своїх однокласників,
а переказувати текст своїми словами. Водночас, заохочувати вживати виражальні засоби мови,
використані автором тексту.
Формуючи в третьокласників уміння
будувати самостійні усні зв’язні тексти, варто використовувати різноманітні
допоміжні матеріали: малюнки і
серії
малюнків, опорні слова, початок або початок і кінцівку тексту тощо. Цінним і
цікавим для учнів буде складання розповідей про прочитані книжки і журнали, переглянуті
мультфільми чи телепередачі, про побачені, почуті, пережиті ситуації
з особистого життя. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь
висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в
письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. Робота над
формуванням писемного мовлення у 3 класі передбачає такі види
завдань: написання розповідей і міркувань на задану тему, за поданими запитаннями,
про враження, вподобання, мрії, бажання; написання художніх і науково-популярних
описів; написання переказів за поданими запитаннями. Актуальними
для третьокласників залишаються завдання на складання і запис речень
за малюнком, про побачене чи почуте; добір і запис заголовків до тексту; відновлення
деформованих речень і текстів; удосконалення текстів з невиправданими
повторами тих самих слів; складання і запис письмових повідомлень
(записок, смс-повідомлень, листів, вітальних листівок та ін.). Важливим складником системи завдань змістової лінії
«Взаємодіємо письмово» є завдання на самоперевірку і взаємоперевірку письмових
робіт, що забезпечує формування орфографічної пильності в учнів 3 класів.
Літературне читання
Розвиток особистості молодшого
школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької,
комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення
емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду;
розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих
здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної
літератури в закладі освіти ІІ ступеня забезпечують уроки «Літературного
читання».
Завданнями вивчення навчального предмета
«Літературне читання» у 3
класі є ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; -
формування
в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної
грамотності; розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької
діяльності для задоволення різних потреб читача; формування умінь опрацьовувати
художні, науково-художні тексти; оволодіння прийомами структурно-смислового
і образного аналізу текстів різних видів; розвиток образного,
критичного, логічного мислення та мовлення; формування умінь самостійної
роботи з різними видами і джерелами інформації; формування прийомів
роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою; формування
вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності
створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів; розвиток
уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.
У програмі навчального предмета
«Літературне читання» визначено такі
змістові
лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання,
оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за
змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо
прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо івзаємодіємо з
медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо
власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з
літературного читання здійснюється у процесі
особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності
учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу
людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих
дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість,
компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги,
відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний
досвід.
Реалізація змістової лінії
«Пізнаємо простір дитячого читання» передбачає
ознайомлення учнів 3-4 класів з різноманітною за темами і жанрами дитячою
літературою, з різними видами довідкових, навчальних і медіатекстів, способами
здобуття інформації у сучасному медіапросторі. З цією метою рекомендовано
організовувати самостійну читацьку діяльність учнів. Її необхідно
спрямовувати на формування належного читацького кругозору, розуміння
цінності читання. Дитині-читачу необхідно запропонувати такі форми роботи,
види завдань, за яких вона б могла виявити свій інтерес до читання і набути
достатній читацький досвід, зрозуміти його значущість для подальшого навчання,
розвитку, вирішення життєвих проблемних ситуацій.
Реалізація змістової лінії «Розвиваємо
навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»
передбачає роботу з удосконалення й розвитку якісних
характеристик технічної і смислової сторін навички під час
читання
вголос і мовчки; формування уміння самостійно застосовувати мовленнєві
та позамовні засоби художньої виразності; оволодіння, з поступовим нарощуванням
ступеня складності, прийомами смислового читання (прийоми самостійного
розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінного
усвідомлення в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою
вчителя) інформації; формування навичок аналітичного, переглядового,
вибіркового читання та їх застосування відповідно до мети читання. З
метою формування і розвитку якісних характеристик навички читання вголос
і мовчки рекомендовано пропонувати учням виконувати вправи на регулювання
дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового
сприймання, оперативного поля читання. Спеціально організованої роботи
потребує формування уміння влучно застосовувати під час читання вголос,
декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні
мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп
мовлення). Під час підготовки уроків літературного читання необхідно враховувати
важливість словникової роботи для розвитку навички читання. З цією
метою у системі вправ уроку вчитель передбачає роботу з виносками на з
текстом, який опрацьовується, пошук тлумачень незнайомих слів у словниках,
пояснення значень слів з опорою на контекст тощо. Для розвитку розуміння
прочитаного учитель планує вправи на знаходження в тексті конкретних
відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення
важливих думок, які висловив автор тощо. Наповнення системи роботи
з розвитку навички читання й оволодіння прийомами розуміння прочитаного
вправами на застосування різних видів читання має бути дидактично
доцільним і обґрунтованим жанровою специфікою твору та метою читання.
Необхідно враховувати, що метою аналітичного читання є детальне й поглиблене
самостійне ознайомлення із змістом тексту; метою вибіркового читання
є знаходження потрібної інформації, фактів; метою переглядового читання
є загальне ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя). Формування
у школярів повноцінної навички читання вголос (усвідомлення,
спосіб читання, правильність, виразність, темп) має постійно перебувати
в полі зору вчителя. Продовження практико зорієнтованого напряму такої
роботи в 3 класі забезпечить неперервність процесу удосконалення й розвитку
навички читання. У цьому процесі особливу увагу слід приділяти учням,
які мають труднощі з навчання читання, пов’язані зі станом розвитку в них
різних характеристик усного мовлення (обмежені можливості індивідуального
словникового запасу, смислового сприймання і створення зв’язного
висловлення, порушення артикуляції, фонематичного та інтонаційного розвитку),
а також з функціональною незрілістю пізнавальних процесів невербального
характеру (недостатній розвиток властивостей уваги, зорового сприймання,
просторових відношень тощо). З метою подолання труднощів читання
радимо, крім підручникового матеріалу, застосовувати індивідуалізовані
вправи і завдання, залучаючи батьків до цієї роботи з дітьми в позаурочний
час.
Реалізація змістової лінії «Взаємодіємо
усно за змістом прослуханого»
передбачає
формування в учнів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати
усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях,
спілкуватися з іншими людьми в діалогічній і формі заради досягнення
певних життєвих цілей. Ці
завдання забезпечуються вправами на розвиток умінь запитувати і відповідати
на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність
подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію;
визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;
розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні. Значущим компонентом системи вправ, що реалізує зазначену
змістову лінію, є вправи на формування умінь висловлювати оцінювальні судження,
а саме: висловлення своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало,
який настрій викликав твір і т. ін.; висловлення власної думки про факти, події
у сприйнятому на слух тексті. Виконання таких вправ забезпечує практичне
оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури
спілкування.
Реалізація змістової лінії «Досліджуємо
і взаємодіємо з текстами різних видів» передбачає роботу з цілісного сприймання
учнями художніх, науково-
художніх текстів, їх аналізу,
інтерпретацію з використанням літературознавчих понять (практично); формування
умінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним, критично
оцінювати інформацію в текстах різних видів та використовувати її для
збагачення особистого читацького досвіду. Для досягнення очікуваних результатів
навчання за цією змістовою лінією учитель організовує смисловий і структурний
аналіз тексту, дослідження засобів художньої виразності, дослідження жанрових
особливостей твору. Активну читацьку позицію учнів під час дослідження текстів
різних видів формують завдання на розвиток умінь самостійно ставити запитання
за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору; розвиток
умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого
розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; формулювати
запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору та готувати
відповіді на них; визначати ставлення письменника до зображуваних подій і
вчинків персонажів; висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів,
описів у художньому творі. Для дослідження учням пропонуються художні,
науково-художні твори. У ході дослідження текстів учні можуть створювати
нескладні схеми, таблиці, складати малюнковий, словесний план тощо,
щоб потім використовувати у власних висловлюваннях за змістом прочитаного.
Реалізація змістової лінії
«Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою
книжкою»
передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих
книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-
твір,
книжка-збірка, довідник, словник і т.ін.); прогнозування орієнтовного змісту
книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково- інформаційний
апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних
ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв’язно висловлювати власні емоційно-оцінні
враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на
прочитану книжку та ін. З цією метою організовують уроки позакласного читання.
Реалізація змістової лінії «Досліджуємо
і взаємодіємо з медіапродукцією»
передбачає формування і розвиток в учнів понять про різні
види
медіа та використані в них вербальні і невербальні засоби впливу на читача; формування
умінь і навичок сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати
і безпечно користуватися медіазасобами; виражати себе і спілкуватися
з іншими за допомогою власних медіапродуктів.
ДОКУМЕНТИ НА ЧАС КАРАНТИНУ
Рекомендації
щодо оцінювання
учнів
2-го класу НУШ
Важливим компонентом освітнього процесу в
початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах
компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає
партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями
оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична,
розвивальна, навчальна, виховна та управлінська.
Навчальні досягнення учнів других класів
підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному)
оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється
вербально.
Формувальне оцінювання, метою якого є
відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального
досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії
розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та
здійснюється постійно.
Формувальне оцінювання передбачає організацію
учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних
результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних
дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.
Застосування формувального оцінювання уможливлює
розв'язання таких освітніх завдань:
·
підтримання бажання
вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
·
сприяння оптимальному
темпу здобуття освіти учнів;
·
формування в учнів
упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
·
формування в учнів
рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів
на шляху досягнення успіху;
·
забезпечення постійного
зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;
·
здійснення
діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному
з етапів навчання.
Об'єктами формувального оцінювання є процес
навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі
навчання.
Провідна роль у формувальному оцінюванні
належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються
вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до
кожного виду роботи та виду діяльності учнів.
Орієнтирами для визначення критеріїв
формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та
компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом
початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані
результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.
Під час здійснення формувального оцінювання
важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути
співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше.
Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів,
враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні
необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію
колективної зневаги до дитини та передумови булінгу.
Індивідуальні особливості дитини можуть впливати
на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для
певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому
календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і
динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною
траєкторією навчання та розвитку.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:
·
педагогічного
спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
·
аналізу учнівських
портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх
діагностичних робіт;
·
самооцінювання та
взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
·
оцінювання особистісного
розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
·
застосування прийомів
отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального
матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідний квиток» тощо).
У другому класі рекомендується дотримуватись
алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та
використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано
у Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних
досягнень учнів першого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки
України від 20.08.2018 № 924.
Педагогічне спостереження за навчальною та
іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Залежно від
мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях,
коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки
навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що
є також важливими цілями у початковій школі.
Результати педагогічних спостережень (зміни в
поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження
чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) рекомендується
фіксувати у зошиті спостережень учителя. Ці нотатки дозволять йому під час
підготовки до уроку дидактично доцільно визначати навчальні завдання для кожної
дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано
обговорювати результати навчання учня та способи їх удосконалення,
аргументовано робити записи у свідоцтві досягнень на початку та наприкінці
навчального року. Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його
особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.
Іншим способом фіксації педагогічних
спостережень може бути заповнення індивідуальної картки навчального поступу
учня, приклад якої наведено нижче.
Ім’я учня
____________________________________________________________________
++ має значні успіхи; + демонструє помітний
прогрес;
V досягає результату з допомогою вчителя; ! потребує
значної уваги і допомоги
|
ціль/уміння
|
дата
|
дата
|
дата
|
дата
|
Відповідає на питання «так/ні»
|
+
|
+
|
++
|
++
|
Відповідає на спеціальні питання
|
!
|
V
|
V
|
+
|
Взаємодіє з іншими
|
|
|
|
|
Учитель може самостійно розробити оцінювальний аркуш для групи учнів з метою
визначення рівня засвоєння матеріалу кожного розділу відповідно до навчальної
програми, визначивши при цьому цілі з кожного аспекту діяльності. Нижче
наведено орієнтовну форму такого аркуша (на прикладі іноземної мови).
РОЗДІЛ 7
|
Прізвище, ім’я учня
|
Лексика: почувши слово, вказує на
відповідний малюнок
|
Лексика: називає зображене
|
Усна інтеракція Задає питання і відповідає
|
Розігрує сценку, вірно використовуючи слова
і фрази
|
Читає слова з довгим голосним звуком
|
|
|
|
|
|
|
Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх
успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у
вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для
дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо
долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також
результати творчої та проектної діяльності учнів.
Само- та взаємооцінювання учнів організовується
вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є
наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу
учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендується застосовувати на
вибір учителя: трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати - я
тренуюся - мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві
досягнень, шкалу, розроблену
вчителем самостійно.
Під час взаємооцінювання необхідно приділяти
особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про
результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує
навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного
ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності
кожного учня в колективі.
Результати формувального оцінювання
відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують
процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути
об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати
зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають
прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні
очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.
Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що
принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів
навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки,
квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями
навчальних досягнень здобувачів освіти.
Формувальне оцінювання має мотивувати,
підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв
власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок
застосування знань і умінь під час виконання практико орієнтованих завдань.
Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх
нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально
можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.
Підсумкове тематичне оцінювання навчальних
досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за
результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо.
Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою
визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в
процесі подальшого навчання.
Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється
вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі
компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових
завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми
та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням
особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначають з розрахунку
прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових
та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого
завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна
перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин -
виконання роботи).
Усі діагностичні роботи проводяться протягом
навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу логічно
завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у
календарно-тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного
предмета або результати формувального оцінювання учнів.
Рекомендовано проводити діагностичні роботи з мовно-літературної,
математичної та природничої освітніх галузей.
Під час планування діагностичних робіт з
української мови рекомендовано враховувати усі види мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння, письмо) та передбачати їх комбінацію (аудіювання,
читання вголос, читання напам'ять, переказ, робота з літературним
твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями).
Діагностика навчальних досягнень з таких
освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна,
громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із
використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую
світ».
Проведення окремих діагностичних робіт з цих
освітніх галузей не передбачено.
Діагностичні роботи з мистецької та
фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не є обов'язковими у
другому класі.
Письмові діагностичні роботи учні виконують у
зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.
Результатом оцінювання діагностичної роботи є оцінне судження відповідно до
шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів або інша вербальна оцінка, за
вибором учителя. У Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень
учнів» у графі «Зміст уроку» (права сторінка розвороту журналу) фіксують факт
проведення діагностичної роботи, у колонці під датою проведення уроку (ліва
сторінка розвороту журналу). У Класному журналі не фіксуються оцінні судження
(або інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами
діагностичної роботи. Діагностичні роботи та їх результати є відображенням
навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.
Документами, які свідчать про результати
навчання учнів і підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, є
робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для
діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт,
учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у школі.
Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень
учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом
навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних
робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на
основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання,
аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах
досягнень.
У Класному журналі на сторінці «Зведений облік
навчальних досягнень учнів» учитель записує рішення педагогічної ради про
переведення учнів до наступного класу. У випадку, коли учні не досягли
очікуваних результатів навчання, вони можуть продовжувати навчання за
індивідуальним навчальним планом або бути залишеними на повторний курс навчання
за письмовим зверненням батьків. При цьому у Класному журналі на сторінці
«Зведений облік навчальних досягнень учнів» робиться запис з відповідним
рішенням педагогічної ради.
Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі
на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга
частини.
У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту
інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року
з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою
освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо
подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва
досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій
справі учня в школі.
Інформація про формувальне та підсумкове
оцінювання результатів навчання учня .є конфіденційною. Вона обговорюється лише
під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками
або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної
траєкторії розвитку учня.
Щодо проведення підсумкового оцінювання та
організованого завершення 2019-2020 навчального року
Лист МОН № 1/9-213 від
16.04.20 року
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-213 від 16 квітня 2020 року
Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Керівникам
закладів загальної середньої освіти
Щодо проведення підсумкового
оцінювання та організованого
завершення 2019-2020 навчального року
Шановні
колеги!
У зв'язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася
в Україні, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)
Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) надає роз'яснення щодо
забезпечення підсумкового оцінювання учнів та організованого завершення
навчального року.
Щодо здійснення заходів,
спрямованих на організоване завершення навчального року
У межах академічної
автономії, відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» питання організації
освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної
середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників.
З огляду на варіативність організації навчання з
використанням технологій дистанційного навчання, МОН рекомендує закладам загальної середньої освіти:
·
організувати освітній
процес в умовах дистанційного навчання, у тому числі планування кількості та
обсягу завдань та контрольних заходів, з урахуванням принципу
здоров'язбереження, запобігаючи емоційному, ментальному та фізичному
перевантаженню учнів;
·
забезпечити всім учням
доступ до навчальних матеріалів та завдань шляхом використання різних засобів
обміну інформацією;
·
організувати проведення окремих
дистанційних консультацій для учнів, які хворіють або перебувають у режимі
самоізоляції;
·
укласти графік
дистанційних перевірочних робіт та усних опитувань з метою недопущення
перевантаження учнів і раціонального використання часу;
·
провести підсумкове річне
оцінювання навчальних досягнень учнів, враховуючи результати оцінювання з
використанням технологій дистанційного навчання за другий семестр;
·
завершити навчальний рік відповідно до
структури, визначеної закладом загальної середньої освіти на початку
навчального року, а також з урахуванням виконання
календарно-тематичних планів;
·
завершити оформлення
шкільної документації, зокрема заповнення класних журналів, після прийняття
Урядом рішення щодо послаблення карантинних обмежень;
·
мінімізувати кількість звітної
документації з питань організації дистанційного навчання учнів, яку мають
подавати вчителі;
·
організувати
на початку 2020-2021 навчального року в 2-11-х класах проведення вхідного
оцінювання учнів з метою діагностування рівня навчальних досягнень учнів за
попередній рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення
та закріплення навчального матеріалу, що вивчався учнями дистанційно;
·
передбачити
під час календарно-тематичного планування на 2020-2021 навчальний рік суттєве
збільшення навчального часу на узагальнення та закріплення навчального
матеріалу за попередній рік.
З метою запобігання поширенню коронавірусної
хвороби (СОVID-19) у 2019/2020 навчальному році пропонуємо не проводити масові заходи із залученням учасників освітнього процесу, у тому
числі останні дзвоники та
випускні вечори.
Привертаємо увагу до того, що оформленнясвідоцтв про здобуття базової середньої освіти, свідоцтв
досягнень, табелів навчальних досягнень учнів має бути завершено не пізніше 15 червня 2020 року.
Керівникам закладів загальної середньої освіти
рекомендуємо розробити і затвердити графіки видачі випускникам 9-х класів
свідоцтв про здобуття базової середньої освіти з урахуванням необхідності
дотримання протиепідеміологічних вимог.
Учням 1-8, 10 класів, які не планують навчатися
в іншому закладі освіти, доречно надіслати копії відповідних документів
електронною поштою або в інший спосіб, з подальшим врученням оригіналу
документа у вересні 2020-2021 навчального року.
Щодо організації оцінювання в
умовах дистанційного навчання
Оцінювання є невід'ємною частиною процесу
навчання, дистанційне навчання не є винятком.
Для учнів 1-2-х та 3-х пілотних класів початкової школи застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3-4-х класів
початкової школи, базової та профільної школи - поточне, формувальне та
підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.
Оцінювання результатів навчальної діяльності
може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.
Синхронний
режим дозволяє забезпечити
більш об'єктивне оцінювання, проте вимагає відповідного технічного забезпечення
у вчителя та всіх учнів.
Залишається ризик технічних збоїв під час
виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний
підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної,
самостійної роботи тощо).
У синхронному режимі учні можуть:
·
виконувати тести на
платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з
урахуванням можливостей учня;
·
виконувати письмові
роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom
тощо;
·
брати участь в усних
формах контролю (усний переказ, читання напам'ять вірша та прозових текстів,
презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype,
Zoom індивідуально або в групах;
·
брати участь в
онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype,
Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у
закритих групах Facebook та ін.;
·
виконувати інші
завдання, які пропонує вчитель.
Асинхронний режим є більш гнучким у застосуванні, оскільки учні можуть виконувати
завдання у зручний час, проте менш об'єктивним. Для зменшення ризиків
необ'єктивного оцінювання рекомендовано налаштувати опцію проходження тесту
один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі
тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти
результати (у разі неавтоматизованої перевірки робіт) індивідуально після здачі
робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне
опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв'язку.
В асинхронному режимі учні можуть:
·
виконувати завдання на
одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);
·
виконувати письмові
роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю
файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber,
WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв'язку (за відсутністю
технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);
·
писати диктанти з
використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;
·
знімати на відео або
записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами
електронного зв'язку;
·
виконувати інші
завдання, запропоновані учителем.
Результати
оцінювання навчальних досягнень рекомендовано повідомляти
учням у такі способи:
фіксувати в електронному щоденнику (за наявності), надсилати в індивідуальному
порядку шляхом використання одного із засобів зв'язку (електронної пошти,
смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону
тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.
Про способи оцінювання та канал зв'язку, який
буде використовуватись учителем і учнями одного класу, необхідно повідомити
учнів та їх батьків заздалегідь або оприлюднити цю інформацію на сайті закладу
освіти. Важливо оптимізувати та мінімізувати кількість каналів зв'язку та
платформ дистанційного навчання, які застосовуються вчителями для зв'язку з
учнями.
Поточне та формувальне
оцінювання
Основною метою оцінювання учнів в умовах
дистанційного навчання є не перевірка і контроль, а забезпечення зворотного
зв'язку вчителя з учнями. Тому в організації щоденного освітнього процесу
варто надавати пріоритет не поточному, а формувальному оцінюванню, яке передбачає надання учням підтримки, коригування засобів та
методів навчання у випадку виявлення їх неефективності. Результати виконаних учнями
самостійних робіт мають використовуватися для відзначення їх успіхів, аналізу
помилок, планування подальшої роботи з опанування навчального матеріалу в
умовах дистанційного навчання.
Поточне
оцінювання вчителі можуть
здійснювати в усній і письмовій формах, застосовуючи такі його види: тестування, практичні, контрольні, діагностичні
роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо. Кількість робіт, які підлягають поточному
оцінюванню та передбачають фіксацію оцінки у класному журналі, під час
дистанційного навчання варто оптимізувати
з метою уникнення перевантаження учнів.
Якщо вчитель застосовує одну з платформ для
дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо), він може
налаштувати опцію переходу учня до наступної теми за умови виконання
перевірочного завдання за вивчену тему. Це дозволить зменшити навантаження на
вчителя, пов'язане з «ручною» перевіркою завдань, а учню - здійснювати
самооцінювання успішності оволодіння навчальним матеріалом.
Більш
традиційний підхід передбачає передачу виконаних письмових робіт (зроблених на комп'ютері або
сфотографованих) через електронну пошту або платформу Googleclassroom, Moodle
та інші, один із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо).
Усні завдання можуть бути оцінені учителем
безпосередньо через Skype, Zoom або будь-який месенджер, що забезпечує
відеозв'язок у синхронному режимі або перевірені опосередкованим способом через
відео або аудіо файли, надіслані учнями на пошту вчителя.
За відсутності засобів Інтернет-зв'язку,
зворотній зв'язок з учнями вчитель може підтримувати в телефонному режимі,
а виконані завдання отримувати поштою.
Учитель може організувати самооцінювання учнями
успішності своєї роботи, надіславши їм ключі для самоперевірки (після виконання
роботи), критерії оцінювання та самооцінювання творчих робіт тощо.
Підсумкове оцінювання
Під час організації освітнього процесу з
використанням дистанційних технологій навчання в умовах карантину підсумкове
оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх здобувачів освіти,
незалежно від форми, за якою вони здобувають освіту (очної (денної та
вечірньої), заочної, дистанційної, мережевої, сімейної (домашньої),
екстернатної, педагогічного патронажу).
Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів
поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів мовленнєвої
діяльності, отриманих учнями під час дистанційного навчання та до його початку.
Якщо з навчального предмета не передбачено тематичних підсумкових робіт,
підсумкова оцінка може виставлятися за результатами поточного оцінювання. Учні,
які не мають результатів поточного оцінювання з об'єктивних причин, можуть бути
оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.
Для забезпечення рівних умов проходження
оцінювання всіма учнями рекомендовано запровадити гнучкий графік проведення підсумкових контрольних робіт за ІІ семестр,
загальна тривалість якого має становити не менше двох тижнів. Якщо передбачається пересилання завдань та
результатів оцінювання хоча б одним учнем засобом поштового зв'язку (за
відсутності Інтернету та/або технічних засобів навчання), бажано збільшити
часовий період, відведений для проходження підсумкового оцінювання.
Рекомендовано попередньо надіслати учням графік
проведення всіх видів оцінювання, у якому буде зазначатися:
·
форма та вид оцінювання
з кожного навчального предмета;
·
необхідні для цього
ресурси;
·
дата та тривалість
проведення оцінювання (для синхронного режиму);
·
дата та час розміщення
завдань, кінцевий термін та спосіб їх подання (для асинхронного режиму).
Учитель має отримати зворотній зв'язок від усіх
учнів щодо ознайомлення з графіком та наявності технічної можливості виконати
та надіслати завдання у зазначений термін. Якщо хтось з учнів не має
можливості виконати завдання, передбачити для них інший спосіб проходження
оцінювання та пересилання матеріалів.
Якщо оцінювання проводиться в синхронному
режимі, рекомендовано передбачити додаткову можливість його проходження для
учнів, які не мають технічних засобів навчання або постійного підключення до
мережі Інтернет, а також для тих, у кого відбувся технічний збій під час
проходження оцінювання.
Тематичні та семестрові підсумкові роботи, які
було проведено в умовах дистанційного навчання під час карантину, записуються в
класному журналі без зазначення дати їх проведення.
Річне
оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та
другий семестри навчального року.
Відповідно до наказу МОН від 30 березня 2020
року № 463, зареєстрованого Міністерством юстиції України 09 квітня 2020 року
за № 333/34616, учнів 4-х та 9-х класів у 2019-2020 навчальному році звільнено
від державної підсумкової атестації (далі - ДПА). У відповідних документах про
освіту робиться запис «звільнений(а)».
Учні 11-х класів складають ДПА у формі
зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО) відповідно до Календарного
плану підготовки та проведення ЗНО 2020 року зі змінами, внесеними на підставі
наказу Міністерства освіти і науки України від 06 квітня 2020 року № 480. У
закладі освіти ДПА може складатися лише у випадках, передбачених
законодавством. Документи про здобуття
повної середньої освіти учні отримують після проходження ДПА.
Слід зазначити, що
відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» у разі відсутності
результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після
завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до
початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну
підсумкову атестацію.
Оцінювання учнів 1-2 класів та
3-х пілотних класів НУШ
Для учнів 1-2-х класів, а також 3-х пілотних
класів НУШ, застосовується формувальне та підсумкове (завершальне) оцінювання,
яке здійснюється шляхом спостереження за поведінкою учнів в різних видах
діяльності та відстеження динаміки успішності виконання ними навчальних
завдань.
Навчальні та творчі роботи учнів систематизуються у портфоліо, яке використовується під час оцінювання для
відстеження навчального поступу учнів. Спостереження ведеться учителем протягом
року та фіксується у щоденниках спостережень або іншим способом, визначеним учителем.
В
умовах дистанційного навчання під час карантину учитель може продовжувати застосовувати
метод портфоліо: відслідковувати динаміку навчального поступу учнів за їх
роботами, фотографії яких можуть надсилатися батьками.
Для учнів 2-х класів та 3-х пілотних класів НУШ
рекомендовано надсилати завдання для проведення діагностичних робіт, які
виконуються учнями на роздрукованих бланках, у зошитах або на окремих аркушах.
Результати виконаних робіт фотографуються та надсилаються вчителеві електронною
поштою, одним із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо) або звичайною
поштою. Діагностичні роботи можуть також створюватися вчителем та виконуватися
учнями на одній з платформ дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok,
Moodle та ін. за вибором вчителя).
Самооцінювання є невід'ємною складовою
формувального оцінювання, тому до завдань, які надсилає вчитель дітям для
виконання, бажано додавати завдання для самооцінювання за тією шкалою, яка вже
знайома учням та застосовувалась раніше. Завдання, підготовлені вчителем за
допомогою електронних засобів, можуть містити інструмент для самооцінювання
учнів в ігровій формі, що сприятиме підвищенню мотивації учнів до їх виконання.
Завершальне підсумкове оцінювання у 1-2-х та 3-х
пілотних класах НУШ здійснюється шляхом заповнення свідоцтва досягнень учнів за
результатами виконаних ними робіт та спостережень. Для оцінювання динаміки особистісних досягнень
учнів вчитель може скористатися своїми щоденниками спостережень, які велися до
початку карантину та додатково залучити батьків до заповнення свідоцтва
досягнень учнів. Якщо вчитель Чи залучатиме батьків до такої спільної роботи,
бажано провести з ними консультацію (у синхронному або асинхронному режимі)
щодо роз'яснення змісту кожного показника та його зовнішніх проявів або
надіслати власні форми спостережень.
Форми щоденників спостережень, орієнтовні шкали
для самооцінювання, бланки свідоцтв досягнень надано у таких документах:
·
наказ МОН від 20 серпня
2018 року № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській
школі»;
·
наказ МОН від 27 серпня
2019 року №
1154 «Про затвердження
методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого
класу»;
·
лист МОН від 14 серпня
2019 року №
1/9-513 «Щодо методичних б
рекомендацій для 3-х класів експериментальних закладів загальної середньої
освіти».
Підсумкове оцінювання учнів,
які здобувають освіту за індивідуальною формою
Підсумкове оцінювання учнів, які здобувають
освіту за однією з індивідуальних форм (педагогічний патронаж, сімейна
(домашня), екстернат) у 2019-2020 навчальному році здійснюється з використанням
технологій дистанційного навчання за процедурами, аналогічними до тих, що
описані в цьому листі вище.
Учні 4-х та 9-х класів, які здобувають освіту за
формами педагогічного патронажу, екстернату, сімейною (домашньою) формою,
звільняються від ДПА та проходять лише річне оцінювання.
Учні 11-х класів, які здобувають освіту за
формами педагогічного патронажу, сімейною (домашньою) формою, складають річне
оцінювання з усіх навчальних предметів та ДПА у формі ЗНО на загальних
підставах (окрім випадків, передбачених законодавством).
Особи, які проживають на неконтрольованій
території або території населених пунктів на лінії зіткнення, та бажають в один
рік екстерном пройти ДПА за рівень базової та профільної освіти, у 2019-2020
навчальному році звільнені від ДПА за рівень базової освіти, але проходять
річне оцінювання за 9 клас у порядку, визначеному пунктом 10 розділу ІІ
Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (в
редакції наказу МОН від 10 липня 2019 року № 955, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 року за № 852/33823). Водночас такі
особи складають річне оцінювання за 11 клас та проходять ДПА (в закладі освіти,
якщо вони не реєструвалися для участі в ЗНО).
В умовах карантину, коли учні не можуть
відвідувати заклади освіти, а також через закриття пунктів пропуску на
адмінкордоні та лінії зіткнення, й річне оцінювання та ДПА (в закладі освіти)
може проводитися з використанням технологій дистанційного навчання.
Окрім цього, учні 11 класів, які проживають на
окупованій території, для вступу до закладів вищої освіти можуть звертатися до
освітніх центрів, які працюватимуть на базі уповноважених закладів вищої
освіти. Усього створено таких центрів, включаючи ті, що розташовані на
території Луганської та Донецької областей.
Щодо зарахування учнів до 5-х
класів закладів загальної середньої освіти
Згідно зі статтею 9
Закону України «Про
повну загальну середню освіту» рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти
забезпечується, зокрема, шляхом зарахування до гімназії без проведення
конкурсу, крім випадків, визначених законодавством.
Зарахування дітей до державних, комунальних
закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на
конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову
освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому, та за умови, що
кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних
місць у відповідних класах.
Механізм зарахування
дітей до закладів загальної середньої освіти визначено Порядком зарахування,
відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти
для здобуття повної загальної середньої освіти (далі - Порядок зарахування),
затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018
року № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
05 травня 2018 року за № 564/32016.
Привертаємо увагу до норм глави 3 та пунктів
2-16 глави 4 розділу ІІ Порядку зарахування, що передбачають дві моделі
зарахування до 5 класу:
·
якщо заклад загальної
середньої освіти забезпечує здобуття початкової освіти, то конкурсний відбір
можливий на вільні місця лише у разі створення додаткового 5 класу;
·
якщо заклад загальної
середньої освіти не забезпечує здобуття початкової освіти, то конкурсний відбір
організовується та проводиться відповідно до пунктів 2-16 глави 4 розділу ІІ
Порядку зарахування.
Загальною умовою оголошення та проведення
конкурсного відбору є обов'язкове перевищення кількості поданих заяв про
зарахування до відповідного 5 класу порівняно із загальною кількістю вільних
місць у ньому.
Принагідно інформуємо,
що роз'яснення щодо особливостей подання в умовах карантину документів,
необхідних для зарахування, було надано листом Міністерства освіти і науки
України від 31 березня 2020 року № 1/9-182.
З повагою
Т. в. о.
Міністра
Любомира Мандзій
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 01. 07. 2019 р. №
1/11-5966
Організація освітньої
діяльності у 1-4-х класах закладів
загальної середньої освіту 2019/2020 навчальному році
здійснюється відповідно до законів України «Про освіту»,«Про загальну середню освіту», Указу Президента України
від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»,
Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 14 грудня 2016 р. № 988-р
«Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; http://mon.gov.ua/activity
/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html), Державного стандарту
початкової освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах),
Державного стандарту початкової загальної освіти,затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 3-4-х класах).
Виконання вимог зазначених державних стандартів є
обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування, типів і форми власності.
Основним
документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним
стандартом загальної середньої освіти результатів навчання є освітня програма
закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту»,
стаття 15 Закону України «Про загальну середню освіту»). Освітня програма
закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може
бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ
схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його
керівником. Основою для розроблення
освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (у такому випадку освітня програма закладу освіти
затверджується Державним органом якості освіти України за результатами
експертизи на відповідність Державному стандарту освіти).Освітні програми
розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами
освітньої діяльності та затверджуються відповідно до Закону України «Про
освіту» та спеціальних законів.
Освітні програми повинні передбачати освітні
компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Заклади освіти можуть використовувати типові або інші
освітні програми.
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на
здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2019/2020 навчальному
році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:
для 1-2 класів – Державного стандарту
початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від
21.03.2018 № 268);
для 3-4 класів – Державного стандарту початкової
загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм (наказ МОН України від
20.04.2018 № 407).
У навчальному
плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин
інваріантного (у випадку викладання інтегрованого курсу двома педагогічними
працівниками) та варіативного складників. У разі використання варіативної години
на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником
освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що
програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів
загальної середньої освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
Використання годин варіативного складника
навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів
інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням
індивідуальних консультацій та групових занять. При розподілі варіативного
складника навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме
навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не
враховуються при визначенні цього показника.
Звертаємо увагу, що загальний обсяг навчального
навантаження визначається у навчальному плані, очікувані результати навчання
здобувачів освіти окреслюються у навчальних програмах предметів/інтегрованих
курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу
освіти, що складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої
програми, що може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів,
навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.
На основі навчальної програми
предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з
урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне
планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення
універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи
області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія
вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в
педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм,
методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі,розробленням та впровадженням авторських навчальних програм,
проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик
компетентнісного навчання. Вчитель має право на
вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і
організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення
кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
При розробленні календарно-тематичного, системи
поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати
послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому
послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно
до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб
можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього
процесу, а не контролювати його.
Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що
відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних
програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При
складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його
на власний розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого
середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок,
дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей.
Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати
корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних
досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів,
здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань
протягом навчального року пропонується виділити час на проведення
навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації
такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами),
тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми
організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої
освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження
учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
Режим роботи закладу загальної
середньої освіти визначається закладом освіти на основі відповідних
нормативно-правових актів.
Рекомендуємо навчальний день у 1-2 класах розпочинати
ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери
в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності.
Перші 15-25 хвилин навчального дня бажано відводити на ранкову зустріч, що
регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1-2 класів. Решту часу
навчального дня розподіляти між уроками, відповідно до навчального плану, та
перервами.
У цілому, навчальний день не повинен перевищувати час,
що визначають за кількістю академічних годин, передбачених навчальним планом
закладу загальної середньої освіти, та тривалістю перерв між уроками. Для
кожного класу розклад дзвінків є гнучким і коригується вчителем з урахуванням
особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день
навчальної діяльності.
Тривалість уроків у закладах освіти
становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40
хвилин, у п’ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин. Заклад освіти може обрати
інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.
Тривалість канікул у
закладах загальної середньої освіти протягом навчального року не може бути
меншою 30 календарних днів.
Фактичне виконання навчальної
програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення
Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з
урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х
класів закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки
України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15).
Новий Державний стандарт початкової освіти,
регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання
і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного
навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості
доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного
стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до
формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку
інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.
У 1- 4 класах закладів загальної середньої освіти
пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору
отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої
освіти» і надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних
посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників,
утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце
в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для
реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення
перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на
фінансове забезпечення. І
Звертаємо
також увагу, що відповідальність за реалізацію державної політики у сфері
освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території покладена на
органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону України «Про освіту»).
Особливості
організації освітнього процесу у 2 класах
за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О. Я.
Методичні
рекомендації щодо реалізації мовно-літературної освітньої галузі в 2 класі
За типовою освітньою програмою, створеною колективом
під керівництвом О. Я. Савченко, мовно-літературна
освітня галузь у 2 класі може реалізуватися через інтегрований курс
«Українська мова та читання» або через окремі предмети «Українська мова» і
«Читання». У типовому навчальному плані на цю галузь відведено 7 навчальних
годин. У разі реалізації галузі через окремі предмети, рекомендуємо розподіляти
їх порівну на кожних предмет, тобто по 3,5 години. Під час складання розкладу
радимо впродовж тижня планувати три уроки української мови і три уроки читання.
Сьомий урок на одному тижні присвячувати розвитку зв’язного мовлення, а на
іншому – роботі з дитячою книжкою.
Зміст та очікувані результати початкового курсу
мовно-літературної освіти визначено за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо
письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо
усно» спрямована на формування в
молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну
інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях;
спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради
досягнення певних життєвих цілей.
Розвиток у другокласників умінь сприймати й
аналізувати усну інформацію здійснюється на матеріалі елементів мовного потоку
(звуків, складів, слів, словосполучень, речень), текстів та інструкцій щодо
виконання навчальних дій. У процесі вивчення мовних одиниць доцільно
використовувати завдання на визначення кількості звуків, складів у почутому
слові, на встановлення відповідності між переліком почутих слів і поданими
предметами чи малюнками, на поділ сприйнятих на слух слів на групи за певною
ознакою, на виявлення «зайвого» слова в певній тематичній групі, на визначення
кількості слів у сприйнятому на слух реченні, кількості речень у почутому
невеликому тексті.
Для формування умінь аналізувати та інтерпретувати
сприйняті на слух тексти радимо використовувати різні жанри художніх текстів
(казки, оповідання, вірші), а також науково-популярні, навчальні та
медіатексти. Під час їх опрацювання доцільно пропонувати другокласникам
запитання і завдання, що передбачають запам’ятовування персонажів тексту,
відтворення основного змісту усного повідомлення, запам’ятовування елементів
фактичного змісту (Хто? Що? Де? Коли?), відповідати на запитання за змістом
прослуханого, ставити запитання до усного повідомлення, вибирати необхідну або
цікаву інформацію з почутого та пояснювати свій вибір, розповідати про почуття,
які викликав прослуханий текст, пояснювати, чому щось сподобалось у почутому
повідомленні, а щось – ні.
Розвиток умінь спілкуватися з іншими людьми необхідно
здійснювати в процесі складання діалогів і побудови усних зв’язних висловлень.
Ефективними для розвитку діалогічного мовлення і, водночас, цікавими для учнів
є інсценізація прочитаних творів, розігрування сценок, описаних у фрагментах
текстів, читання розмови персонажів в ролях, проведення інтерв’ю тощо. Крім
того, доцільно використовувати завдання, що передбачають доповнення діалогу
репліками-відповідями на подані запитання, побудову запитань до запропонованих
реплік-відповідей, розігрування діалогу за ситуативним малюнком, складання
діалогу за словесно описаною вчителем ситуацією, продовження діалогу за поданим
початком.
У процесі складання і розігрування діалогів необхідно
вчити дітей доречно вживати ввічливі слова, українські форми звертання до дітей
та дорослих, дотримуватись правил етикету у спілкуванні з людьми різного віку й
статусу.
Уміння будувати монологічні усні зв’язні висловлення
формуються в процесі переказування текстів та складання власних розповідей,
описів, найпростіших міркувань. Під час переказування слід націлювати учнів на
те, що той самий епізод із тексту можна передати різними словами, і спонукати
дітей не прагнути дослівно відтворювати оригінал тексту або фрази і речення
своїх однокласників, а переказувати текст своїми словами. Водночас, заохочувати
вживати виражальні засоби мови, використані автором тексту.
Формуючи в другокласників уміння будувати самостійні
усні зв’язні тексти, варто використовувати різноманітні допоміжні матеріали:
малюнки і серії малюнків, опорні слова, початок або початок і кінцівку тексту
тощо. Цінним і цікавим для учнів буде складання розповідей про прочитані книжки
і журнали, переглянуті мультфільми чи телепередачі, про побачені, почуті,
пережиті ситуації з особистого життя.
Змістова лінія «Читаємо»
передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно
вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки,
висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб
збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися
раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах,
працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в
навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.
Формування у
школярів повноцінної навички читання вголос (усвідомлення, спосіб читання,
правильність, виразність, темп) має постійно перебувати в полі зору вчителя.
Продовження практико зорієнтованого напряму такої роботи в 2 класі забезпечить
неперервність процесу удосконалення й розвитку навички читання дітей після
оволодіння ними механізмом елементарної грамоти.
Особливу увагу слід приділяти учням, які мають
труднощі з навчання читання, пов’язані зі станом розвитку в них різних
характеристик усного мовлення (обмежені можливості індивідуального словникового
запасу, смислового сприймання і створення зв’язного висловлення, порушення
артикуляції, фонематичного та інтонаційного розвитку), а також з функціональною
незрілістю пізнавальних процесів невербального характеру (недостатній розвиток
властивостей уваги, зорового сприймання, просторових відношень тощо).
З метою подолання та корекції зазначених труднощів
читання радимо, крім підручникового матеріалу, застосовувати
індивідуалізовані вправи і завдання,
залучаючи батьків до цієї роботи з дітьми в позаурочний час. Звертаємо увагу,
що дуже результативним є проведення таких занять в ігровій формі.
Динаміку індивідуального рівня розвитку в учня/учениці
навички читання вчитель контролює під
час поточного опитування.
Змістова лінія «Взаємодіємо
письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички
письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з
іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах
мовленнєво-творчої діяльності.
Робота над формуванням писемного мовлення носить у 2
класі здебільшого пропедевтичний характер. Зокрема, другокласникам доцільно
пропонувати такі види роботи: підписувати малюнки; складати і записувати
речення за малюнком, про побачене чи почуте; добирати і записувати заголовок до
тексту; відновлювати деформовані речення і тексти; удосконалювати тексти з
невиправданими повторами тих самих слів; складати і записувати короткі (2-4
речення) зв’язні висловлення на добре відому та цікаву для дітей тему; писати
елементарні письмові повідомлення (записка, смс-повідомлення, лист, вітальна
листівка та ін.).
Новою в програмі мовно-літературної галузі є змістова
лінія «Досліджуємо медіа». Вона
передбачає роботу з доступними медіа- продуктами, а саме: аналіз,
інтерпретацію, критичне оцінювання інформації в медіа-текстах та використання
її, створення простих медіа-продуктів.
У процесі реалізації цієї лінії слід учити
другокласників сприймати прості медіа-продукти, колективно обговорювати їх
зміст і форму, розповідати, про що в них ідеться, визначати кому і для чого
призначений медіа-продукт, пояснювати зміст вербальної і невербальної
інформації в медіа-продуктах, висловлювати свої думки з приводу прослуханих чи
переглянутих медіа-продуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами), створювати
прості медіа-продукти (листівки, смс-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою
інших осіб.
Змістова лінія «Досліджуємо
мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою
опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил
українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися
українською мовою в усіх сферах життя.
Щоб забезпечити усвідомлене
засвоєння учнями мовного матеріалу, необхідно в процесі його вивчення залучати
дітей до активної розумової діяльності, яка передбачає виконання певних
розумових операцій: спостереження за мовними одиницями і явищами, їх аналіз,
порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними, узагальнення
своїх спостережень, формулювання під керівництвом учителя висновків, правил.
Реалізація зазначених
змістових ліній початкового курсу мовно-літературної освіти має здійснюватися
комплексно. Дібрані на кожний урок завдання повинні утворювати цілісну систему,
спрямовану на формування умінь вільно володіти українською мовою і вміло
використовувати її для вирішення життєво важливих завдань.
Методичні
рекомендації щодо реалізації математичної освітньої галузі
Зміст та очікувані результати навчання математики
визначено за такими змістовими лініями:
«Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності,
нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
Змістова лінія «Числа,
дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 2 класі питань утворення чисел
у межах 100, їх послідовності, читання та запису; формування уміння визначати
одноцифрове та двоцифрове числа; формування навичок порівняння чисел у межах
100, виконання арифметичних дій додавання і віднімання у межах 100;
ознайомлення з діями множення і ділення; опанування досвідом вимірювання
величин; ознайомлення з прийомами оперування величинами; вироблення досвіду
застосування набутих умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях.
Центральне місце в другому класі займає проблема
формування навичок додавання і віднімання чисел у межах сотні з переходом через
розряд. Розглядаючи прийоми обчислень для цих випадків, варто використовувати
всі ті способи обчислень і властивості дій, з якими другокласники вже знайомі.
Наголошуємо, що не слід вимагати від учнів словесних формулювань будь-яких
властивостей; вони мають тільки пояснити кожний крок в обчисленнях.
Під час опрацювання таблиць додавання й віднімання
чисел у межах 20 доцільно організувати роботу з дослідження залежності між
результатами додавання та віднімання від зміни компонентів. Крім розвивального
впливу, цей зміст допомагає учням засвоювати таблиці додавання і віднімання. До
того ж, такі залежності слугують основою уведення прийому округлення, який
часто використовується у побуті.
Робота над засвоєнням прийомів додавання і віднімання
чисел у межах 100 має проводитись від початку вивчення відповідної теми на
кожному уроці математики незалежно від вивчення інших питань. Упродовж всього
часу вивчення прийомів додавання і віднімання чисел першої сотні вчителю
необхідно стежити за мовленням дітей, зокрема за правильністю вживання назви
виразу та відмінювання числівників, – це запобігатиме помилкам під час читання
виразів із багатоцифровими числами та при написанні числівників у текстах.
У 2-му класі розширюється коло дій із числами. Учні
засвоюють сутність дій множення та ділення; складають і досліджують
таблицімноження та ділення; розв’язують задачі,які розкривають зміст цих дій,
задачі на збільшення/зменшення числа в кілька разів, на кратне порівняння двох
чисел. Звертаємо увагу, що згідно очікуваних результатів програми, у 2-му класі
учні застосовують в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та
відповідних випадків ділення; значення виразів, що містять інші табличні
випадки множення і ділення, обчислюють з опорою на таблиці. Знання всіх
табличних випадків множення і ділення належить до результатів навчання у 3-му
класі.
Змістова лінія «Вирази,
рівності, нерівності» у 2-му класі доповнена ознайомленням з новими математичними
виразами «добуток» і «частка»; обчисленням значень виразів, що містять дужки,
правилами порядку виконання дій у виразах на кілька арифметичних дій; роботою з
виразами зі змінною.
Змістова лінія «Геометричні
фігури» має пропедевтичний характер; розширення геометричного змісту
відбувається за рахунок ознайомлення з прямим кутом, з прямокутником та
квадратом. Від учнів не очікується засвоєння означень геометричних понять, крім
означення прямокутника й квадрата. Одним із ключових завдань цієї змістової
лініє є формування вміння будувати на папері в клітинку квадрат і прямокутник
за наданими довжинами сторін. Мета ознайомлення другокласників із колом і
кругом — навчити розрізняти ці геометричні фігури. Для цього доцільно на уроках
використовувати їх моделі, вправлятися у визначенні предметів, що мають таку
форму.
Змістова лінія «Робота
з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з
найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою;
формування уміння користуватися даними, вміщеними в таблицях, графах, на
схемах, лінійних діаграмах, під час розв’язування практично зорієнтованих
задач, в інших життєвих ситуаціях.
Змістова лінія «Математичні
задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності
розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних
методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у
процесі виконання найпростіших навчальних досліджень. До нового виду діяльності
другокласників належить дослідження складеної задачі. Істотним в організації
діяльності учнів на етапі ознайомлення з поняттям «складена задача» є
спрямованість не на розв’язання окремих видів задач, а на оволодіння загальним
умінням розв’язувати задачі різних математичних структур.
Досвід математичної діяльності застосовується у
вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями
математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та
виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.
Під час проектування уроків математики, учителям слід
звернути особливу увагу на відповідність навчального матеріалу меті навчання,
на його потенціал для досягнення очікуваних результатів, відповідність віковим
особливостям і навчальним можливостям учнів.
Звертаємо увагу, що у програмі подано орієнтовний перелік додаткових тем для
розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення.
Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати інші теми
самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.
Результати вивчення додаткових тем не є об’єктом контролю й оцінювання.
Методичні
рекомендації щодо реалізації природничої, громадянської та історичної,
соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей в інтегрованому курсі «Я
досліджую світ». 2 клас
Зміст природничої, соціальної і
здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної,
інформатичної освітніх галузей у другому класі об’єднуються, утворюючи
інтегрований курс «Я досліджую світ», для якого типовим навчальним планом
встановлено тижневе навантаження 3 год.
Проблема міжпредметної інтеграції є одним із чинників
змін в початковій освіті, що зумовило скорочення переліку предметів, орієнтацію
на формування ключових та предметних компетентностей, цінностей, урахування
потреб і можливостей учнів.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які
визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники освітніх
галузей в їх інтегрованому змісті. Типовою освітньою програмою інтегрованого
курсу для другого класу визначено особистісний поступ молодших школярів на
основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів
соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і
суспільство, світоглядних орієнтацій, формування інформатичної, технологічної й
інших ключових компетентностей, необхідних для життя та продовження навчання,
ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики,
способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів
розв’язувати практичні задачі.
Компетентнісний підхід — ключова ознака презентації
змісту, процесу і результатів навчання в інтегрованому курсі. Це передбачає не
лише достатній обсяг інформації про об’єкт пізнання, його якість, але й
забезпечення дослідницької активності учнів у вияві причиново-наслідкових
зв’язків; надання переваги знанням, які можна здобути самостійно, застосовувати
набутий досвід у нових ситуаціях.
Новий ступінь навчання в 2-му класі базується на
результатах отриманих у першому класі. Опрацювання програмового змісту
ґрунтується на частково-пошуковому методі навчання, який спрямований на
розв’язання стрижневого завдання
предмета, пов’язаного із формуванням способів навчально-пізнавальної діяльності
учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння розкривати
причинно-наслідкові зв’язки у природі.
Чільне місце у реалізації інтегрованого курсу
відводиться творчим завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій
ситуації (включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з
елементами творчості).
Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на
формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного,
естетичного, морального ставлення людини до природи.
В основу навчання має бути покладено діяльнісний
підхід, який покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність.
Діяльнісний підхід – є цілеспрямованою
системою націленою на результат, який може бути досягнутий тільки у тому
випадку, коли буде зворотній зв'язок. Тому у навчанні даного курсу перевага
надається практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам,
спостереженням в природі, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню
ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.
Важливе значення у формуванні особистісного ставлення
до об'єктів вивчення належить практико-орієнтованим проектам, які передбачають
вивчення природи рідного краю, проблем, пов'язаних з навколишньою природою,
формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи.
Реалізуючи інформаційні проекти – розповіді в самій
різноманітній формі – усній, письмовій, вокальної пісні, підготовці
презентаційних матеріалів тощо, у школярів формують способи самоорганізації
навчальної діяльності, вміння роботи з інформацією (пошук необхідної інформації
в довідкових виданнях, в тому числі на електронних носіях, у мережі Internet),
комунікативні та комунікаційні уміння та навички.
Рекомендовано залучати учнів другого класу і до участі
у творчих проектах, що створює умови для потенціалу молодших школярів. Кінцевим
продуктом творчого проекту можуть бути малюнок, журнал, альманах, газета,
екологічний знак, плакат, постер, збірка, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято, вистава, сценка, годівниця,
тощо.
Проектну діяльність необхідно спрямовувати не стільки
на поглиблення знань учнів з певного питання, скільки на набуття досвіду
самостійного виконання завдань, уміння формулювати задачі і ставити
запитання, працювати в команді,
знаходити нестандартні і оригінальні рішення проблеми, розкрити свій
індивідуальний потенціал, проявити творчість.
У 2 класі значну увагу приділяють дослідницькому
методу навчання, який передбачає організацію процесу отримання нових знань.
Принципова відмінність дослідження від проектування полягає в тому, що
дослідження не передбачає створення будь-якого заздалегідь планованого об'єкта.
Дослідження – це процес пошуку невідомого, нових знань, а проектування –
вирішення певного, чітко усвідомленого завдання. Уміння проводити самостійні
дослідження, осягнення істини легко прищеплюються і переносяться в подальшому
на всі види діяльності, якщо вчитель створює для цього певні умови.
Однією із пропонованих форм роботи у 2 класі є
екскурсія (кожної пори року). Вона дозволяє проводити спостереження, вивчати
тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах. Зміст екскурсій
повинен мати безпосередній зв'язок із пройденим на попередніх уроках
матеріалом, або випереджувальний характер. У той же час отримані на екскурсіях
результати спостережень і зібрані матеріали доцільно використовувати на
наступних уроках. Екскурсія в природу є однією з доступних форм роботи з
молодшими школярами з краєзнавства, у ході якої учні знайомляться з тілами і
явищами природи в межах свого району, села, міста.
Організовуючи урок-екскурсію потрібно пам’ятати, що
такі уроки мають іншу структуру і потребують
певних завдань для кожного етапу уроку. Перед проведенням екскурсії
потрібно скласти список і підготувати необхідне обладнання (блокнот, олівці,
ручки, пакетики для збору природного матеріалу, гербарні папки, сачки, біноклі,
лупи, гномон, компас, термометр, мірна стрічка, снігомірна лінійка (рейка),
картки-визначники тощо); продумати місце, час проведення екскурсії, розробити
маршрут, підібрати загадки, вікторини, вірші, ігровий матеріал тощо,
підготовити інструктаж. Під час вступної бесіди окреслюють тему, мету
екскурсії, актуалізують набутий досвід з теми. Самостійна робота учнів під час
екскурсії супроводжується коментарями вчителя. Важливим етапом уроку-екскурсії
є звітування дітей про виконану роботу, демонстрація зібраного матеріалу. За
необхідності вчитель (або учень) може виступити з додатковими повідомленнями.
Завершується екскурсія заключною бесідою та підведенням підсумків.
Методичні
рекомендації щодо реалізації мистецької освітньої
галузі
Зміст мистецької освітньої галузі може
реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі
предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір
здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних
працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання закладом загальної
середньої освіти окремого викладання через окремі предмети, у навчальному плані зазначаються окремі
навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне
мистецтво», – на які відводиться по 1 годині на тиждень.
Звертаємо увагу на те, що Нова українська школа приділяє вагому увагу
розвитку творчості (креативності) та емоційного інтелекту – якостей
особистості, необхідних їй упродовж життя (за даними висновків світових
експертів) та визначених Законом України «Про освіту» (стаття 12), якостей, що
активно розвиваються у процесі різних видів мистецької діяльності – спів,
малювання, гра на дитячих музичних інструментах, імпровізація, інсценізація,
активне сприймання творів мистецтва для розуміння їх впливу на людину. У Державному стандарті початкової освіти та типових освітніх програмах
(мистецька освітня галузь) зроблено вагомий акцент на формування в межах цієї
освітньої галузі таких мистецьких умінь, які б ефективно сприяли розвитку
дитячої творчості, творчому та особистісному
самовираженню, активному (діяльнісному) збагаченню емоційного досвіду. Упродовж
навчання у початковій школі у дітей мають системно формуватися виконавські уміння та навички,
характерні для кожного окремого виду художньої діяльності: опанування
графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з правилами композиції,
кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва); формування
вокальних та хорових навичок (з музичного мистецтва); набуття елементарних
акторських та хореографічних умінь під час театралізацій, інсценізацій,
рольових ігор, рухів під музику тощо. Водночас, в контексті інтегрованого
навчання відбуваєтьсяформування поліхудожніх умінь та якостей(здатність до
порівняння мови різних видів мистецтва,
відтворення різних явищ через музичні інтонації, малюнок, рух, жест,
«оживлення» творів образотворчого мистецтва, візуалізація музики тощо). Формування кожного з вищезазначених
мистецьких умінь потребує особливого фахового педагогічного підходу.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької
освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може
розглядатися у декількох значеннях:
(у вузькому)
через узгодження програмового змісту в
межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного
викладання «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
(у широкому)
через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших
освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на
заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності
використання того чи іншого матеріалу.
Акцентування освіти на
реалізацію компетентнісного підходу зумовлює рельєфне визначення компетентностей,
які формуються засобами мистецтва, зокрема, у процесі:
· усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; оцінювання власної
художньо-творчої діяльності (вільне
володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
· здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,
запису ритму тощо) (математична
компетентність).
· спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами
мистецтва (компетентності у галузі
природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
· самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних
технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
· формування уміння визначати власні художні інтереси,
досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання,
сприймання, творення мистецтва (навчання
впродовж життя);
· співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашанні
середовища, де живе та навчається; прояву відповідальності за особистий і
колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу
на власний емоційний стан) (громадянські
та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,
рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням
рівних прав і можливостей);
· виявлення шани до народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного
ставлення до мистецтва різних народів (культурна
компетентність);
· прояву бажання ділитися своїми творчими ідеями; творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у
практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній);
презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
· сприяння і підтримка бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
Формування ключових
компетентностей має відбуватися системно і природньо упродовж усього
періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це
педагогічно доцільно: учитель має застосовувати свій методичний інструментарій
тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі,
тільки через відповідні мистецькі
трактування і приклади.
Звертаємо увагу, що Типова
освітня програма дає можливості вчителю, орієнтуючись на її вимоги і
орієнтовний зміст, самостійно визначати тематику навчання, обсяг годин на
вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми тощо. Програма передбачає творче ставлення вчителя
до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен
учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання
учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику,
цікавість для учнів і відповідність їх віку. Вищеозначене відображається у
календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до якого
він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти.
Провідними видами діяльності відповідно до змістових
ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація
через мистецтво, у процесі яких
відбувається формування і розвиток предметних
мистецьких компетентностей – музичних, образотворчих тощо.
Художньо-творча діяльність реалізується у формуванні
виконавських умінь та навичок з різних видів мистецтва, зокрема: через
опанування графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з основами
композиції, кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва);
розвиток ритмічного чуття, вокальних та хорових (з музичного мистецтва),
акторських та елементарних танцювальних умінь тощо. Велике значення упродовж
першого циклу навчання має надаватися розвитку ритмічного чуття, імпровізаціям,
різного роду експериментам (наприклад, з кольорами, звуками), а також підтримці
дитячих ідей та ініціатив у прикрашанні, естетизації навколишнього середовища,
що значно розширює можливості дітей у власному творчому вияві – художньому
самовираженні. Окрім того, важливо привчати дітей не тільки творити і
самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у
шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з
часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про
мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу
діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та
знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Звертаємо увагу, що
пізнання мови мистецтва (зокрема нотної грамоти) має відбуватися в ігровій
формі і тільки в контексті її практичного застосування: наприклад під час
виконання невеликих вокальних поспівок чи відтворення ритмічних послідовностей.
З першого дня спілкування з мистецтвом дітей слід привчати
уважно (щоуроку) слухати і споглядати твори мистецтва, виявляти (в тому числі
висловлювати) власні враження, шукати зміст, розуміти, яким чином він
розкривається (через характеристику художньої мови). Водночас, у процесі
обговорення творів мистецтва не слід вдаватися до суто мистецтвознавчого
аналізу, а застосовувати різні методичні прийоми та методи для зацікавлення
учнів та їх занурення у зміст твору.
Системно і послідовно дітей потрібно привчати визначати, описувати
емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного
сприймання й реагування на твір мистецтва.
Система оцінювання результатів навчання в мистецькій
освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці).
Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а
рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та
оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня
(учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні
художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору,
пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні
результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання,
перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах
діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою
(«Очікувані
результати навчання здобувачів освіти»), з іншого - їх ставлення до мистецької діяльності,
активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати
особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній
діяльності і саморозвитку. Додатковими засобами стимулювання пізнавальної
активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за
попередньо визначеними критеріями.
Навчальна та методична література з предметів
художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством
освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час
підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання,
зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».
Методичні рекомендації щодо формувального
оцінювання учнів 1 класу
До листів МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250
та від 21.05.2018 № 2.2-1255
Методичні рекомендації щодо формувального
оцінювання учнів 1 класу
Відповідно до наказів Міністерства освіти і
науки України від 13.07.2017 № 1028 «Про проведення всеукраїнського
експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» за темою
«Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової
освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної
освіти», та від 16.08.2017 № 1180 «Про проведення всеукраїнського експерименту
на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва та Київського
університету імені Бориса Грінченка» за програмою «Початкова школа: освіта для
життя», із 1 вересня 2017 року проводиться дослідно-експериментальна
робота з розробки, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки
навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового
Державного стандарту початкової освіти.
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є
вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової
школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок
чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від
завершення зазначеного циклу чи рівня.
Вимоги до очікуваних результатів
навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:
·
організації постійного
спостереження за навчальним поступом;
·
обговорення
навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;
·
формувального
(поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
Формувальне оцінювання передбачає відстеження
особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і
компетентностей.
Формувальне оцінювання є інтерактивним
оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати
освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати
особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу та
вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.
У процесі організації контрольно-оцінювальної
діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом
учнів.
Формувальне оцінювання оцінює процес навчання
учнів, а не результат.
Оцінювання навчального поступу розпочинається
з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною
процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний
поступ. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні
очікувані результати, які необхідні для організації спостереження за навчальним
поступом учня/ учениці; індивідуального обговорення навчального поступу учнів з
батьками або особами, що їх замінюють.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати
навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на
її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з
етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
запобігати побоюванням помилитися.
Оцінювання досягнень учнів необхідно
спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. За сприятливих умов
навчання і виховання у дітей починає формуватися адекватна самооцінка, яка
стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі
умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня.
Важливо не протиставляти дітей одне одному.
Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як
працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці
досягнень учнів. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем
індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.
Водночас доцільно вчити дітей
взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про
результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує
навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення
до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості
кожного в колективі.
Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання.
1.
Формулювання
об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює
цілі уроку.
Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання
виміряти на якому рівні вона досягнута.
Створення ефективного зворотнього зв’язку,
який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.
2.
Забезпечення
активної участі учнів у процесі пізнання.
Для того щоб учень користувався отриманими
знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати,
доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується
використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним
матеріалом.
3.
Ознайомлення
учнів із критеріями оцінювання.
Обговорення з учнями критеріїв оцінювання
робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів
освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу.
Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що
заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку
виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою
для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.
4.
Забезпечення
можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
У процесі навчання першокласників
важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на
спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій,
учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові
навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають
сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.
Слід зазначити, що здатність до персональної
(автономної) рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості
для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку
рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним
(ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті
особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для
самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому.
Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що
привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше
схвилювало (що нового в емоціях)?».
Отже, будучи другим рівнем цілісності
рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання
породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності
рефлексування – фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як
насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань
«Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього
узагальнення.
Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не
може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і
процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною.
Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу)
забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку
порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі
своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці
“добро – зло”, оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому
перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з
трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час
навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на
рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.
5.
Корегування
спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Формувальне оцінювання дає можливість вчителю
відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього
процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за
самоосвіту.
Формувальне оцінювання можна забезпечити
використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб
показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію»
акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до
самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.
Під час іншомовного навчання у 1 класі вчитель
повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі
потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень
має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання
учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра,
що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.
Під час організації навчання взагалі і
оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху.
Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може
знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть
найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою
відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз
набагато краща».
Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими.
Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання
якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як
вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.
Враховуючи цю вікову особливість, а також
важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати
правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, а й в
особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке
на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти:
1) доброзичливе ставлення до учня як до
особистості;
2) позитивне ставлення до зусиль учня,
спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного
результату).
Досвід свідчить, що у роботі з молодшими
школярами виправдовує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну
оцінку. Це дає можливість підтримати слабких учнів, запропонувавши їм легше
завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.
Інші компоненти формувального оцінювання такі
як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним
та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є
предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних
етапах у початковій школі.
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється
з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Надзвичайно важливою складовою формувального
оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам. Це має
бути зрозумілий документ, який дає розгорнуте уявлення про те, що відбувалося з
дитиною в школі під час навчального року.
Запропонований зразок Свідоцтва досягнень
складається з 2 частин: перша – характеристика особистих досягнень учнів,
оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з
іншими учнями тощо.
Друга частина складається з оцінювання
предметних компетентностей.
Для оцінювання пропонується чотирирівнева
система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес»,
«досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».
Учителі, які викладають навчальні предмети у
початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за
чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня
навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального
процесу в цілому, але не результату.
При заповненні зразку Свідоцтва
досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі
(графічні знаки).
Батькам або особам, що їх замінюють, видають
два екземпляри зразків Свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом та з
побажаннями батьків або осіб, що їх замінюють повертається в школу і
зберігається в особовій справі.
Проект зразка Свідоцтва успішності за вибором
закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або
кольоровому вигляді, у форматі А 4 або у форматі А 5.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Немає коментарів:
Дописати коментар