Виховні заходи

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «ПЕРША ШКІЛЬНА ОСІНЬ»

Мета заходу. Дати уявлення про осінь, як про красиву та щедру пору року; прищеплювати любов до рідного краю, здатність відчувати красу рідної природи, навколишнього світу, музики, поезії; розвивати пам'ять, дикцію, артистизм, бажання пізнавати нове.

Обладнання. Музичний супровід, паперові різнокольорові листочки, кошик з дарами осені, корони з назвами місяців та овочами, парасольки.

Оформлення свята. Зала прикрашена рушниками, кетягами калини; на стіні плакат з написом назви  свята; стіл, накритий вишитою скатертиною, глиняний глечик із житнім та пшеничним колоссям, кошики з городиною, на рушникові – коровай.

ПЕРЕБІГ СВЯТА

(Виходять ведучі, хлопчик і дівчинка в українських костюмах)

Ведуча .

 Шановні дідусі й бабусі,

Рідненькі татусі й мамусі!

Сьогодні гарне свято  в нас,

Тому зібравсь весь перший клас!

Ведучий.                             

Гості наші любі, гості дорогі,

Вітаємо щиро на святі у нас.

Спасибі, що всі свої справи лишили,

 І на вогник святковий прийти до нас.

Ведуча.                             

 Кружляє лист осінній

 В природі карнавал

І ми запрошуємо всіх

На наш осінній бал.

Ведучий.

Ой який сьогодні день!

Повний золота, пісень,

Повний щастя, повний сонця,

Осінь загляда в віконце.

Разом.

То ж і ми часу не гаймо,

Нашу пісню заспіваймо.

(Діти виконують пісню «Листячко дубове»)

https://www.youtube.com/watch?v=haC_2sgbQuE (зі словами)

https://www.youtube.com/watch?v=57o36J_LtrY (мелодія)

Вчитель. Сьогодні ми зібрались своєю класною родиною, щоб провести осінь, проспівати їй славу , бо це ж перша осінь у школі для вас, діти!

Ви всі так гарно вбрані. Бачу, що в руках ви тримаєте різнокольорові осінні листочки. А чи знаєте, що ці листочки можуть бути чарівними? Зараз ці листочки у вас стануть чарівними пензлями, і ми ними намалюймо разом з вами осінь!

(Діти по черзі виходять вперед, виконують рухи листочками і говорять слова)

1- й листочок.

 Природа всюди розкошує,

 Немов зібралася на бал.

 То леді Осінь всім готує

 Чудовий пишний карнавал.

2- й  листочок.

 Чудова, в пишному вбранні

 Приходить осінь тихо, мов у сні.

 То враз умиється дощами,

 Засипле жовтими листами.

 А то лише ручкою махне —

 Неначе в літо зазирне.

 3- й листочок.

Ходить осінь по дворах,

ходить, посміхається.

Наче в казці, швидко так

кольори міняються.

4-ий листочок.

Ясне сонечко не гріє, холодок  вже повіва.

Засихає та жовтіє на узліссі вся трава.

Накрапає дощик, землю поливає.

Осені доріжки чисто вимиває.

 5-ий  листочок.

Всюди Осінь походила,

все навкруг позолотила.

Підрум’янила калину

 і гіллясту горобину.

6-ий  листочок.

 От і вітер гуляє на волі,
З жовтим листям кружляє танок,
а у нас перша осінь у школі —
Це буквар, друзі, клас і урок.

7-ий  листочок.

 Але осінь у жовтому листі
В цьому році найкраща у нас.
Глянь: калина в червонім намисті
Завітала сьогодні у клас!

(Діти виконують «Танок осінніх листочків»)

https://www.youtube.com/watch?v=CuCfoBmnXVM

Ведуча.

Ой, як гарно навкруги!

В золоті сади й ліси!

Хто їх так розмалював?

Одяг хто подарував?

Ведучий.

Хто ж красуня ця чарівна?

Чи то фея? Чи царівна?

Ведуча.

Осінню красуня зветься.

Ведучий.

Де ж вона? Нехай озветься!

Вчитель.

Кажуть в ліс помандрувала,

бо роботи там чимало.

Не сама пішла, з синами,

Полем, садом і лугами.

Діти, а яке ж Свято Осені без самої королеви Осені.  Давайте її покличемо, подякуємо за щедрі дарунки та проведемо разом її у дорогу.

Діти (хором):

Осене! Осене! Завітай до нас!

(Під звуки музики виходить Осінь (дівчина у вінку) з кошиком у руках та з братами місяцями)

Осінь.  

Я – Осінь Золота, прийшла до вас на свято

І вам принесла дарунків вам багато.

Я подарую вам калину в намисті,

Шипшину, грибів та айстрів променистих.

А тепер даю слово братам – місяцям.

Хлопчик  Вересень.

Я багато працював

Діток в школу проводжав,

В саду яблука збирав,

Журавлів у ключ збирав.

Хлопчик Жовтень.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

Хлопчик Листопад.

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

Вчитель. Дорога Осінь та осінні місяці. Долучайтеся до нашого Свята. А продовжити його пропоную низкою загадок.

З А Г А Д К И.

1.                 На городі молода,  пишні коси розпліта.

Під зеленую хустинку, золоті хова зернинки.                Кукурудза.

2.Як маленькою булла, пелюшок не мала.

Постаріла – сто пелюшок наділа.                                       Капуста.

3.                Стоїть півень на грядках ,у червоних чобітках.       Буряк

4.     Що за коні стоять на припоні:

Зелені, лобасті, довгасті, голчасті,

Нічого не возять, а солі просять.                                        Огірки.

5. Стоїть дубок, на версі картузок,

У картузику багато діток.                                                  Соняшник.

6.                Гарна панна, гарно вбрана.

Хто роздягти візьметься – слізьми заллється.                   Цибуля.

7.                Сиділи дівиці все літо в темниці,

Ходімо копати, дівиць рятувати.                                       Картопля.

8.                Іван – білобан у білу сорочку вбрався,

Під землею заховався.                                                         Хрін.

9.                Що то за голова, лише зуби й борода?                    Часник.

10  В земляній сидить коморі, а коса її на дворі.                    Морква.

11.           Огрядний пан, на ньому червоний жупан.

З горду прийде – у борщ попаде.                                        Помідор.

Вчитель. Молодці, дітки! Добре вмієте відгадувати загадки. А тепер запрошую вас на  осінній город у володіння Гарбуза.

(Під пісню «Ходить гарбуз по городу» діти виконують інсценізацію)

https://www.youtube.com/watch?v=QLNRbUsVHAM

Вчитель. Артисти, я бачу ви гарні. А я хочу ще перевірити ваші знання про осінь. Спробуємо?

До вашої уваги гра «Так чи ні?». Ото ж уважно слухайте, думайте – гадайте, так або ні відповідайте!

Восени квіти ростуть?                    ні

Восени гриби ростуть?                   так

Хмарки сонце закривають?            так

Колючий вітер прилітає?               так

Тумани восени пливуть?                так

Ну а пташки гнізда в’ють?              ні

А комашки прилітають?                  ні

Звірі нірки закривають?                  так

Урожаї всі збирають?                      так

Пташині зграї відлітають?               так

Часто-часто ллють дощі?                так

Дістаємо чобітки?                              так

Сонце світить дуже жарко?             ні

Можна діткам загорати?                  ні

Ну а що робить потрібно

Куртки, шапки одягать?                    так

Вчитель. Раз згадали про дощі,

                То ж одягнемо плащі,

                Парасольки всі візьмемо

                Й на прогулянку підемо.

(Дівчатка виконують танок з парасольками)

https://www.youtube.com/watch?v=GTg_eqo6-Ko

 

Осінь :  Молодці мої малята.

             Любі хлопчики й  дівчата!

             Гарно осінь зустрічали –

             І читали, і співали.

             Бачу, що вчитеся гарно,

             Що розумні всі і справні.

Вчитель.  А тепер, любі першокласники, прошу приготуватися до найурочистішого моменту нашого свята. Першокласники мають дати урочисту обіцянку бути сумлінними, працьовитими і старан­ними учнями.

Зараз ви приймете клятву першокласника. Після кожної строфи обіцянки ви маєте дружно відповісти: «Обіцяємо!».

1-йучень

Буду я в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати,

Добре співати і вірші вивчати.

Усі. Обіцяємо!

2-йучень

Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись.

Усі. Обіцяємо!

3-йучень

Книги й зошити любити,

Берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

Усі. Обіцяємо!

2-йучень

Вчитись будемо сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!

Усі. Обіцяємо!

Вчитель. Запрошую до вітального слова директора НВК (вітає і вручає Учнівські квитки)

Вчитель. Дякуємо осені за всі її щедроти! Дякуємо всім за чудове свято! До нової осені! До побачення! А ми всі разом поласуємо смаколиками з кошика Осені.

ДОДАТОК.

Слова пісні «Листячко дубове»

1.     Листячко дубове,

Листячко кленове,

Жовкне і спадає,

Тихо із гілок.

Вітер позіхає,

В купу їх згортає,

По - під білу хату

Та на моріжок.

2.     Айстри похилились,

Ніби потомились,

Сонечка немає,

Спатоньки пора.

А красольки в’ялі,

 До землі припали,

Наче під листочком,

Вогник догора.

 

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЯБЛУКА.

Мета заходу. Розширювати знання учнів про різноманітністю свят; ознайомити зі святом «День яблука»; актуалізувати знання учнів про яблука, їх значення для людини; розвивати прагнення бути здоровим;   виховувати естетичний смак; гарний настрій; дбайливо ставитись до свого здоров’я та сприяти згуртованості колективу.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, карта Світу, корони із зображенням яблук (червоного, жовтого, зеленого), торбинка з яблуками, пісочний годинник, костюми лікаря та кухаря, кошик з яблуками, яблучний пиріг.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

1.     Вітання.

-                     Дітки,  погляньте у віконечко, як гарно  сьогодні світить сонечко, яке блакитне небо, прекрасна осіння природа. Давайте ми з ним привітаємося:

Доброго ранку, сонце привітне,

 Доброго ранку, небо блакитне,

Доброго ранку, дерева красиві,

 Доброго ранку в небі, птахи,

  Доброго ранку тобі і мені.

2.                Розгадування загадки.

-                     Я до вас прийшла не  з порожніми руками. У мене ось «чарівна» торбинка, а в ній щось є. А що, ви здогадаєтеся із загадки.

Запашні, рум’яні, і солодкі, і пряні,

І кислі, і терпкі, і м’які, і міцні,

І свіжі, і сушені, і навіть мочені.

Що ж це таке ? (Яблука)

-           Так, це справді яблука. І я їх принесла не спроста. Сьогодні ми відправимося в гості до фруктового саду, зустрінемося з чарівними яблуками та дізнаємося багато цікавого про яблука. Адже саме сьогодні – 21жовтня – святкується Всесвітній День яблук!  Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево, тому і заслуговує на таке свято.

3.     Віртуальна екскурсія до яблуневого саду.

-                Ми здійснимо віртуальну екскурсію до яблуневого саду і дізнаємося цікаві факти про вирощування яблук від знавців своєї справи.

https://www.youtube.com/watch?v=_RULRShBaQY

4.Інформаційна хвилинка.

 Історія першої в світі яблуні почалася в горах Казахстану. Це батьківщина всіх яблук. Звідси яблуня перебралася спочатку до Азії, а потім в Європу. Сама назва міста Алма-Ата означає «батько яблук». В Алма-Аті встановлено пам’ятник яблуку, який знаходиться над містом на горі Кок – Тюбе.

На даний час у світі налічують близько 8.000 сортів яблук, різних за кольором, розмірами, смаками, часом достигання. З них понад 300 вирощують в Україні.

Найбільше яблуко важило 1,5 кг,а найменше з горошину.

А ось у  Німеччині, це така Європейська держава, є традиція, коли народжується дитина -  садити яблуню.

(Далі інформаційна хвилинка проходить у формі інсценізації. Виходять діти у коронах із зображенням яблук (червоне, зелене, жовте), у руках вони також тримають яблука різних кольорів)

Вчитель. Чи знаєте ви, що колір яблука впливає на його цілющість?

Дитина із зеленим яблуком. Зелені яблука зміцнюють кістки і зуби, мають протизапальну дію, роблять кістки і зуби міцніші, а зір більш пильним. Вони містять багато вітаміну С.

Дитина із червоним яблуком. Зате червоні яблука радують серце, покращують його роботу і функції пам’яті, є профілактикою проти онкологічних захворювань.

Дитина із жовтим яблуком. Жовті яблука підвищують імунітет і допомагають втомленим очам. Ранкову чашечку кави можна замінити яблуком – воно не менше бадьорить і має тонізуючу дію.  

Вчитель. А тепер Кольорові яблучка всіх запрошують на руханку (діти класу разом з дітками в коронах-яблуках  виконують руханку під лічилочку)

5.Руханка.

https://www.youtube.com/watch?v=Yp1y8eKePlo

6. Виступ декламаторів.

-  Дуже багато поетів у своїй творчості зверталися до «яблучної» теми. Тому сьогодні ми прослухаємо вірші про яблука.

1- ий  декламатор представляє: Г. Бойко «Яблунька».

Ранньою весною

В нашому садочку

Я сама садила

Яблуньку струнку.

І шумить листвою –

Вже така, як я! –

Від усіх найкраща

Яблунька моя.

                    

2-ий декламатор представляє:  Д. Поникович «Яблуко»

Налите сонцем,

Налите соком,

З гілки зірвалось,

Впало звисока.

-         Боляче, певно?

-         То вам здається. –

Лежить рум’яне в траві

Й сміється.

3-ій декламатор представляє:

Яблука рясні у Ярослава.

Кажуть – сорту «Переможцям слава».

Я ж із татом чи дідом хоч соту

Посадимо ще кращого сорту,

Хоч в яблуках «поживне залізо»,

Та я в чужий садок не полізу.

Як вирощу – покличу Яринку:

Бере себе яблук на ялинку.

4-ий декламатор представляє вірш «Яблуня»:

Яків яблука трусив,

Яків яблука носив,

А бабусенька Явдоха

Яблук всім дала потроху.

Щедро яблуню хвалили,

Що на всіх вона вродила.

6. Перегляд мультфільму «Смачні яблука»

- А далі ми подивимось мультфільм про яблука, який зможе вас багато чому навчити.

https://www.youtube.com/watch?v=2a_vgRV4qp0&t=8s

7. Веселі ігри з яблуками та про яблука.

1) Розв’яжи задачу.

До Нового року у саду розцвіли 2 яблуні і 1 груша. Скільки дерев розквітло у саду до Нового року? (Жодного, дерева взимку у саду не квітнуть)

2). Гра з яблуками «Яблучний смайлик».

Діти беруть по яблуку. Завдання: за одну хвилину на яблуці вигризти очі та ротик, щоб вийшов смайлик.

8. Прихід гостей.

- Ми вже багато дізналися про яблука. Але ще трохи цікавого нам розкажуть професіонали. (Діти у костюмах лікаря та кухаря діляться інформацією).

Лікар. З давніх часів люди говорили: в хаті, де їдять яблукаа, не потрібен лікар. Якщо їсти по одному яблуку в день, то і лікар не знадобиться. Яблука корисні для зубів, шкіри, зору. Тому цей кошик з яблук вам, смакуйте на здоров’я. (Дає дітям кошик яблук)

Кухар. Яблуко — один із найпопулярніших і найдоступніших для нас фруктів. Їх можна їсти сирими, печеними, додавати у салати та до випічки. Вони — легкий і корисний сніданок та відмінний перекус у школі. Сьогодні свято, тому в такий день пропоную вам смачний пиріг з яблуками. (Дає дітям таріль з пирогом)

9. Підсумок.

- Ось і добігло до завершення наше сьогоднішнє Свято. То ж ласуйте смаколиками, відпочивайте та про користь яблука не забувайте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій виступу агітбригади

«ВІРУСАМ – БІЙ!»

Мета. Розширити знання дітей про живі організми – віруси.  Вчити дітей дотримуватися протиепідемічних правил та дотримуватися особистої гігієни.

1 учень:

 Всім привіт!

 Вас  рада  вітати екологічна агітбригада:

Всі:

 «Малюки - природолюби»

Наш девіз:  (хором)

Щоб наша квітуча і щедра земля
Завжди для людства раєм була.

1 учень. Увага! Увага! Відкрийте очі!

2 учень. Відкрийте серце!

3 учень. Відкрийте душу!

4 учень.  Не будьте байдужими!

5 учень Зберіться з думками!

6 учень Наберіться терпіння!

7 учень Все, що почуєте!

8 учень. Все, що побачите!

Разом: Всім розкажіть!

1 учень. Сьогодні, завтра і завжди...

2 учень:    Ми вірусам оголошуємо бій.

(звучить уривок пісня)

Ми  тут сьогодні до вас прийшли,

Життя й планету  щоб зберегти.

Є в нас дівчата і хлопці є,

Планета рідна – це наше все!

Вода джерельна, блакитна вись,

Врятуй природу, ти зупинись.

Птахи і звірі, ліси й поля ,

Це наша рідна матінка-Земля.

Віруси – геть!! Віруси – геть!!

 

3 учень. Віруси, віруси…А  що ми знаємо про них?

(виходить учень з короною на голові у вигляді віруса)

Вірус:

Чому я прийшов на цюдивну планету?
Питає мене кожен житель Землі,
Який ходить в масці,мов в бронежилеті
І миє щохвилини долоні свої.

(виходять два учні, на голові корони з написом «учений»)

1 вчений. Існує популярна теорія, що віруси — це перші мешканці нашої планети. Водночас вони — провокатори хвороб.

2  вчений. Збудники захворювань бувають різні: у вигляді клітини (це бактерії), у дрібнішій формі — це віруси.

1 вчений. Не думайте, що віруси — такі собі простачки. Вони здатні до мутації, розмноження та виживання в складних умовах.

2 вчений. Існує думка, що віруси потрапили на Землю в момент її утворення та що вони і зараз живуть у космосі.

1 вчений. Віруси найбільше люблять жити в живому організмі — людини, тварини чи рослини.

2 вчений. Саме в організм і віруси займаютьсяу любленою справою — розмноженням.

1 вчений.Вони вміють виживати і поза організмом. Найчастіше на  ручках дверей, столах, поручнях маршруток та інших поверхнях.

2 вчений. Віруси люблять низьку температуру, вологість, туман. За таких умов їм легко мігрувати від людини до людини.

1вчений.Але з часом віруси слабшають і втрачають свою силу! 

2 вчений. Це не може не тішити! Тому наше завдання сьогодні – дбати про власний імунітет та дотримуватись гігієни.

 

(Діти шикуються у ряд. Сценка за мотивами вірша  «Ходить гарбуз по городу»)

Ведучий.

Ходить вірус по усюдах,
та й питає там де люди.

Вірус.
- Ой, чи живі, чи здорові,
 жертви мої, вірусові?

Ведучий.

Обізвався  козак:

Козак.
- Помирать мені ніяк.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертвивірусові!

Ведучий.

Обізвались його діти:

Діти.
– Нас навчили руки мити!
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Обізвалась жінка люба:

Жінка.

- Я не ходжу там, де люди.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Стали діти знов казати:

Діти.

- Слід дистанцію тримати!
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Обізвався старший  брат:

Брат.
- Протираю все підряд.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Обізвалася сестриця:

Сестра.
- Ношу маску й рукавиці.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Обізвались лікарі:

Лікарі.

- В нас костюми захисні!
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!

Ведучий.

Обізвалася бабуся:

Бабуся.

- Що сказать йому? Клянуся!

 

Всі.
- Іще живі, вже здорові
усі жертви вірусові!

1 учень. Віруси – хитрі та підступні, але ти можеш озброїтися проти них!

Всі. Як?

Танцювальна композиція у стилі.  Учні, плескаючи у долоні читають слова у стилі «реп»  виконують рухи, які нагадують танець.

 

2 учень. Одягайте  маски в громадських місцях!

Одягають маски, виконують повороти головою вліво - вправо

1 учень. Користуйтеся  антисептиком!

Імітують  використання антисептика, бризкаючи вліво – вправо.

2 учень. Мийте руки з милом!

Імітують миття рук

1  учень. Дотримуйся соціальної дистанції!

Руки вперед та в сторони

2 учень. Не торкайся обличчя немитими руками!

Рухи руками до очей і швидко, пружинно від очей

1 учень. Часто провітрюй приміщення!

Махають руками, наче ганяють повітряю

2 учень. Дотримуйся питного режиму!

Виконують рух наче п’ють воду з пляшечки.

Всі. Зміни себе – врятуй світ!

 Бережи себе та своїхблизьких!

 

 

 

 

 

 

 

Урок доброти

Тема. Гуманне та відповідальне ставлення до тварин.

Мета: виховувати любов до тварин, повагу до вірності, відданості домашніх улюбленців; почуття відповідальності за приручених тварин, розуміння цінності та недоторканності іншого життя.

Обладнання: мультимедійний комплекс, розтяжки «Урок доброти» та «Всесвітній день тварин», фотографії домашніх улюбленців, червоні та зелені картки (для гри «Правильно чи хибно»), ілюстрації – картки для роботи у групах,

1. Організаційний момент

 Любі діти!  Сьогодні у нас дуже незвичайний урок. Я впевнена, що він сподобається.

2.Вступне слово вчителя.

- В сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя.

     У всьому світі створено громадські організації борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від знущань та жорстокого ставлення.

25 червня, у світі відзначають Міжнародний день з собаками на роботі.

1 березня – Міжнародний день кота

16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин

4 жовтня, відзначається Всесвітній день тварин.

Він був запроваджений Міжнародним конгрессом прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнахсв іту.

Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин.

Жорстокість — поняття моральне і правове — останнім часом привертає увагу не тільки правоохоронців, а й психологів. Інтелектуально слабка людина самостверджується, знущаючись над тваринами. Поступово вона стає байдужою до чужого болю, безжалісною до чужих страждань. Більшість правопорушників починали свій злочинний шлях з вбивства тварин. Тому, дуже важливо з дитинства плекати любов до тварин, повагу до іншого життя. Людина відповідає за приручених тварин. Кожна покинута тварина на совісті свого господаря. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

То ж сьогоднішній Урок доброти приурочений саме Всесвітньому дню тварин.

 

3.Перегляд та обговорення ролика «Пісня про собаку».

https://www.youtube.com/watch?v=Y2nKq34DQuY

-         Які емоції і переживання відчували ви, переглядаючи ролик?

-         Що вас найбільше вразило? засмутило?

-         Чому, на вашу думку, собака опинився у такій ситуації?

-         Хто б зміг допомогти собаці?

-         Що б зробили ви, коли б побачили таку ситуацію?

4.Вправа «Я маю домашнього улюбленця».

Гра «Правильно чи хибно»

 - Любі діти, будьте уважні!Я буду читати твердження, а ви будете відповідати за допомогою карток «правильно» (зелена картка), якщо, на вашу думку, це твердження визначене законодавством України, або «хибно» (червона картка), якщо це твердження помилкове:

1) Домашня тварина повинна здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними (правильно).

2) Господар зобов’язаний забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з реєстраційними позначками (правильно).

3) Дозволяється утримувати домашніх тварин у під’їздах, підвальних і горищних підсобних приміщеннях багатоквартирних житлових будинків (хибно).

4) Господар зобов’язаний запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин (правильно).

5. При утриманні тварини не обов’язково дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і норм співжиття (хибно).

6) Ветеринарним клінікам забороняється приймати на лікування тварин, які не мають щеплення від сказу (правильно).

7) Заборонено виводити без коротких повідків і намордників собак потенційно небезпечних порід (правильно).

8) Знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 300 до 500 гривень із конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза (хибно).

4.Робота в групах. Станція добра.«Неси добро у світ природи».

Гуманне ставлення до тварин – не лише сюсюкатись і пестити своїх домашніх улюбленців та не завдавати шкоди чужим. Це ще й припинити купувати натуральне хутро, не відвідувати пересувні звіринці, не годувати голубів і не залишати курячі кістки вуличним песикам під своїм під'їздом. Завдання. Пояснити екологічні правила поводження з тваринами.

НЕ КУПУВАТИ НАТУРАЛЬНИХ ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

Шуби із хутра дехто досі вважає ознакою заможності й певного статусу. І не замислюється, звідки це хутро і як ставились до тварин за життя. Норок, песців, соболів і навіть лисів тримають у крихітних клітках, які замість підлоги також мають сітку – щоб випорожнення одразу падали вниз. Тварині надзвичайно боляче, бо вона дуже шкодить собі кінцівки. Вони страждають від болючих ран на кінцівках, які ніхто не лікує.

НЕ ЧІПАТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ ЧУЖОГО СОБАКУ ЧИ КОТА

Дресирувальники озвучують "два золотих правила": ніколи не можна гладити тварину без дозволу її власника і завжди  потрібно  дозволяти тварині сконтактувати першою.

НЕ ЗАВОДИТИ ЕКЗОТИЧНУ ТВАРИНУ ВДОМА

Екзотичних тварин, як правило, заводять люди, яке не обізнані добре з особливостями дикої тварини. Багато хто не знає, що дикі тварини переносять дуже небезпечні хвороби. Сказ, наприклад. Є психічні хвороби, притаманні мавпам. Дуже ймовірним може бути заражен ядітей. Наприклад, при фотографуванні з тваринами у центріміста. До того ж, згідно закону "Про захист тварин від жорстокого поводження", диким тваринам важливо створити умови, наближені до природних. А у нас цього ніхто не контролює. В Україні навіть немає обліку диких тварин, яких тримають у неволі. Тому українці часто займаються незаконним розведенням і продажем звірів. Це призводить до контрабанди цих тварин і до жахливих випадків жорстокого поводження з тваринами.

НЕ ВІДВІДУВАТИ ПЕРЕСУВНІ ЗВІРИНЦІ

По-перше, пересувні зоопарки з дикими тваринами в Україні заборонені законом. По-друге, умовами утримання тварин у пересувних звіринцях зазвичай ніхто не опікується. Це тісні клітки.

НЕ ГОДУВАТИ ГОЛУБІВ НА ВУЛИЦІ

 Містяни люблять підгодовувати голубів на площах чи у парках. Коли ми годуємо голубів, вони звикають до неприродної їжі, різке припинення кормової бази – він починає хворіти, стає заручником ситуації.

5. Заключна частина

Любові, співчуттю, милосердю людина також вчиться в дитинстві. З любов'ю до тварин в її душу приходить повага до іншого життя, неприйняття насильства. Люди бувають дуже жорстокі, але завжди є милосердні, співчутливі люди з добрим серцем і їх значно більше.  ! Ніколи не кидайте на життєвій дорозі своїх друзів і пам’ятайте: ми на завжди відповідаємо за тих, кого приручили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій виступу агітбригади «Малюки-природолюби» -

 «ОБЕРЕЖЕО! СОН - ТРАВА!»

Мета: поширювати знання школярів про рослину – первоцвіт сон - траву, яка є зникаючою у нашій місцевості і занесена до Червоної книги; дати корисні поради щодо бережливого ставлення до сон - трави; розвивати творчі здібності, екологічне мислення, комунікативні навички; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

 

1 учень:

 Всім привіт!

 Вас  рада  вітати екологічна агітбригада:

Всі:

 «Малюки - природолюби»

Наш девіз:  (хором)

Щоб наша квітуча і щедра земля
Завжди для людства раєм була.

 

Учень 1.

Увага!

Увага!

Ми сьогодні хочемо вам

Про чарівну сон - траву розповісти.

 

Учень 2.

Все прокидається поволі,

Зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

Земля поталу воду п'є.

 

Учень 3.

Скресає і щезає крига,

Бурульки падають з дахів,

І вітерець прозорокрилий

Додому підганя птахів.

 

Учень 4.

А в лісі на галяві теплій

Поміж ялинок запашних

Уперше спалахнув метелик

Тендітний вогничок весни.

 

Учень 5.

Це ж чиї лілові очки
Поглядають, сонця ждуть?
— То не очки, пелюсточки,
Квіти сон – трави цвітуть.

 

Учень 6.
Ще холодні в лісі ранки,

Сніг ще в лузі дотліва,

Та розкрила на світанку

Сині очі сон-трава.

 

Учень 7.

На стеблинці волохатій

Шість пелюсток лілуватих.

Гарна квітка — навіть в сні

Усміхається мені.

 

Учень 8.

Я пухнаста Сон-трава

Світло-синя голова.

А пелюсточки ворсисті,

А стебельця аж сріблисті,

 

Учень 1.

Як наступить темнота,

Вмить пелюсточки згорта.

Вранці знову розгортаю:

Сонце, світ і ліс вітаю!

 

(дівчатка вдягають корони із зображенням сон-трави))

 

Сценка.

(На сцені колом сидять дівчатка у віночках сон – трави. Виходить дівчина з кошиком. Збирає  квіти сон - трави. З’являється Ворона.)

Ворона: К-а-а-а-р... Зупинись! Що ти робиш?

Дівчина: Збираю квіти у корзинку. Хочу багато, щоб букерів наробити собі, друзям подарувати та ще й трохи щоб продати.

Ворона: Навіщо! Ти ж бачиш вони ж такі красиві і живі!

Дівчинка. Я ж і хотіла красивих, живих. Навіщо мені неживі?

Квітка 1. Подружки, сестрички, вона на хоче зірвати.

Квітка 2. Вона нас хоче  з лісу забрати.

Квітка 3. Ми з засохнемо. Ми ж загинемо. І більше не будемо тут рости.

Дівчинка. Хто ж це розмовляє. (Прислухається) Це квіти розмовляють?

Ворона: Я ж тобі говорила, що вони живі.

Квіти (разом). Люба дівчинко, постривай,

                          Дуже просимо – не зривай….!

 

 

Учень 1: Побачивши у весняному лісі первоцвіти, майте повагу до них, не зривайте бездумно на букети.

Учень2: Дайте милуватися первоцвітами в живій природі.

Учень3: Якби люди навчилися оберігати і шанувати живу природу то вона їм би обов’язково віддячила .

 

Дівчина: (звертається до квітів) Бідолашні мої. Таку красу не можна нищити ні в якому разі.

Ворона: І взагалі, усе це – дерева, трава, квіти, птахи, мурашки – ми ж одна сім’я. Еге ж, білявко?

 

Учень 1.

Не нищіть, квіти не зривайте,

Нехай на них блищить роса.

Учень 2.

Усе живе оберігайте,

Бо для людей ця вся краса.

Учень 3.

Щоб наше серце добрим стало,

Щоб в нім любов палка жила.

Учень 4.

Щоб завжди серце зберігало,

Любов і трішечки тепла.

Учень 5.

До цього радісного світу,

До всіх живих, що на землі.

Учень 6.

До пташечок, дерев і цвіту,

Ви знайте діточки малі,

Учень 7.

Усі в цей світ прийшли щоб жити,

Великі звірі і малі,

Учень 8.

Людина в світ прийшла – любити,

Добро творити на землі.

Всі.

Бережімо первоцвіти від браконьєрів лихих,

Бережімо первоцвіти від страшного забуття.

Збережімо первоцвіти разом, збережімо разом!

 

 

Вчені (читають):

1.                Цікаво знати, що у лісах нашої місцевості можна побачити прекрасну весняну квітку сон – трава. Її квіти темно-фіолетові або бузково-сині, а часом білі

2.                Дуже цікаво вони з’являються на світ. Ранньою весною, коли ще мерзла земля і місцями лежить сніг,  але вже почався сокорух у берези, з холодної землі пробиваються не паростки, а якісь волохаті, пухнасті лапки. 1.Може здатися, що якесь маленьке волохате звірятко  пробирається з – під землі, щоб погрітися на весняному сонечку.

2. Якщо її зірвати, то на місці квітки вже не утвориться коробочка з кругленькими насінинами, які не рознесе  вітер. Не виростуть з насінин нові квіти. Тому не зривайте квіти на згадку, а краще помилуйтеся ними та сфотографуйте її.

 

 

 

         Учень 1.

          Сон – трава  занесена до Червоної книги і вона потребує нашої допомоги.

Учень 2.

Сон – трава - найперші квіти,з приходом яких оживає вся природа.

Учень3.

 Усі найкращі почуття у людини пов’язуються з весною.

Учень 4. 

Коли після зимових холодів прокидається природа і все живе тягнеться до сонця й тепла, то в людини зміцнюється надія, віра і любов.

Учень 5.

 І провісниками цього є перші весняні квіти:

Учень 6.

: Ми закликаємо вас. Не зривайте первоцвіти, не зривайте сон – траву!

Учень 7.

   Все на землі треба берегти.

  І звіра, птаха і оту рослину

Учень 8.

   Не чванься тим, що цар природи ти –

   Всі. Бо врешті ти лише  - її частина.

 

Сценка.

(На сцені колом сидять дівчатка у віночках сон – трави. Виходить дівчина з кошиком. Збирає  квіти сон - трави. З’являється Ворона.)

Ворона: К-а-а-а-р... Зупинись! Що ти робиш?

Дівчина: Збираю квіти у корзинку. Хочу багато, щоб букерів наробити собі, друзям подарувати та ще й трохи щоб продати.

Ворона: Навіщо! Ти ж бачиш вони ж такі красиві і живі!

Дівчинка. Я ж і хотіла красивих, живих. Навіщо мені неживі?

Квітка 1. Подружки, сестрички, вона на хоче зірвати.

Квітка 2. Вона нас хоче  з лісу забрати.

Квітка 3. Ми з засохнемо. Ми ж загинемо. І більше не будемо тут рости.

Дівчинка. Хто ж це розмовляє. (Прислухається) Це квіти розмовляють?

Ворона: Я ж тобі говорила, що вони живі.

Квіти (разом). Люба дівчинко, постривай,

                          Дуже просимо – не зривай….!

 

 

Учень 1: Побачивши у весняному лісі первоцвіти, майте повагу до них, не зривайте бездумно на букети.

Учень2: Дайте милуватися первоцвітами в живій природі.

Учень3: Якби люди навчилися оберігати і шанувати живу природу то вона їм би обов’язково віддячила .

 

Дівчина: (звертається до квітів) Бідолашні мої. Таку красу не можна нищити ні в якому разі.

Ворона: І взагалі, усе це – дерева, трава, квіти, птахи, мурашки – ми ж одна сім’я. Еге ж, білявко?

 

Виступ агітбригади

«Допоможи пташині зиму пережити!»

 

Мета: Довести до свідомості  дітей про необхідність збереження  пернатих; розвивати спостережливість і  інтерес до птахів;виховувати бережливе ставлення  до природи; сприяти духовному збагаченню школярів.
1 учень:

 Всім привіт!

 Вас  рада  вітати екологічна агітбригада:

Всі:

 «Малюки - природолюби»

Наш девіз:  (хором)

Щоб наша квітуча і щедра земля
Завжди для людства раєм була.

Учень 1.

Увага!

Увага!

Ми сьогодні хочемо вам розказати:

Учень 2. Як може кожна людина,

Учень 3.І навіть маленька дитина,

Учень 4. Допомогти пташині,

Всі. Зиму люту пережити!

(другий ряд учнів стають у перший)

Учень 2.Ми хочемо звернутися до Вашої совісті.

Учень 3. Відкрийте очі!

Учень 4. Відкрийте вуха!

Учень 5. Відкрийте вікна!

Учень 6. Відкрийте серце!

Учень 7. Відкрийте душу!

Учень 8. Не будьте байдужими!

Учень 9. Птахи! Їхможнапобачити і почутискрізь:

Учень 10.У парках

Учень 1.Скверах

Учень 2.Садах

Учень 3.Лісах

Учень 4.Полях

Учень 5. Біля водойм

Учень 6.У містах і селах

Учень 7.Або просто на вулиці.

Учень 8. Птахи – це пісня і політ!

Учень 9.Це голоси наших полів, лісів, гір та пустель.

Учень 10. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік.

(Учні стають парами. Звучить пісня «Пісенька горобця»)

https://www.youtube.com/watch?v=8N1Qd1GbILM

(Діти у «масках – коронах) зимуючих птахів)

Учень 1.

Ой, мороз. Який мороз!

Всіхпташокпроймаєдрож.

Скачуть – плачутьгоробці:

–       Дайте нам зерна, ців – ців!

Учень 2.

А синички невеличкіпросять:

– Дайте рукавички!

Снігурісидятьвгорі,

Заздрятьдужедітворі:

Учень 3.

 –       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас немахатинки,

Й на обід – ані зернинки.

 Учень 4.

Як почув Василь пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хлібаскибку,

На подвір’явибігшвидко,

 Учень 5.

Всіхпташокнагодував,

І здалось, мороз пропав:

Горобці защебетали,

І синичкам тепло стало.

(Всі діти шикуються в рядок)

Учень 1.Птахи – частинаприроди, без них її краса була б неповною.
Учень 2.Птахи – вірнінашіпомічники, захисникисадів, поліввідшкідників та гризунів.
Учень 3.Тому їх треба берегти і охороняти.

Учень 4. Про них треба піклуватися і допомагати в скрутніхвилини.
Учень 5.Зима – найскладнішийперіод у життіптахів.

Учень 6.Не так холод, як голод дошкуляєтим, щозалишилисязимувати разом з нами.

(Виходять учні – дослідники)

 

Дослідник 1.Птахам важкопережитискороченийсвітловий день. За якихось 6—7 годин, їмпотрібно не лишезнай­тиїжу, а йзасвоїтиїї, щобпережитидовгузимовуніч.

Дослідник 2.Виявляється, що в грудні птах встигаєзробити  за світловий час добитільки 800 рухів, у січні — 1200, а в лютому, коли світловий час добизбільшується - 1400.

(Вибігає хлопчик.)

Хлопчик. А ви знаєте, що і птахи мають свої свята, ось 12 листопада — свято синичок. А про них ви щось розповісте?

 Дослідник 1. Синиці - лісові птахи, які завжди із першими приморозками прилітають до людських осель, тому що їм, бідолашним, в лісі не вистачає їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками.

Дослідник 2.  В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло…А ще у давнину слов’яни вірили, якщо синиця стукає у вікно, слід чекати добрих звісток.

Дослідник 1.  Синиця полюбляє різноманітну їжу, особливо свіже несолоне сало, витримує сильні морози. Має яскраво-жовте забарвлення. Її легко впізнати серед інших пташок. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

Хлопчик.Давайте допоможемо їм, підтримаємо їх!

СЦЕНКА

Хлопчик.  «Ой, мороз, який мороз!

Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть плачуть горобці…»

 Горобчик:

–       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.         

А у нас немахатинки,

Й на обід – ані зернинки.

Дайте нам зернят, ців-ців!

 Виходить синичка.       

Горобчик: «Ой, сестричко, добрий ранок! Щотиїла насніданок!».                                   

Синичка: «Не пила я не і неїла, від морозу здеревіла».

Хлопчик: «Як почув я пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хлібаскибку,

На подвір’явибігшвидко.

Всіхпташокнагодував,

І здалось мороз пропав.

Горобцізацвірінчали

І синичкам тепло стало».

Учень 3.Для підгодовуванняптахів зимою необхіднігодівнички.

Учень 4.Чим і як найкращегодуватиптахів?

Учень 5.Насіння не потрібносмажити; перш, ніжйогодавати птахам, потрібнотрохипочавити. 

Учень 6.Хлібнікрихтимають бути ізбілогохліба.
Учень 7.Сало не повинно бути солоним.
Учень 8. Птахи полюбляють:Зерно, насіннясоняшника, овес, просо, ягодикалини, горобини

Учень 9.Насіннябур’янів, крихтихліба, шматочкинесолоного сала

Учень 10.Насіння кавуна, гарбуза.

(Танець під мікс пісень «Сів горобчик» та «Снігурі»)

https://www.youtube.com/watch?v=ac1CWVs1pKQ

 

Учень 1.Необхіднозавждиохоронятиптахів

Учень 2.Стежитиза тим, щобніхто не кривдивїх!

Учень 3.Птахи – частинаприроди,безякоїкраса її була б неповною! 
Учень 4.Ніколи не зробимо шкоди
Учень 5.Ми пташці у нашім краю.
Учень 6.Ми друзі і вірні, і щирі,
Учень 7.Бо ми бережем повсякчас
Учень 8.Пташок, що літають у вирій,
Всі.І тих, що зимують у нас»

 

Сценарій виховного заходу для учнів початкових класів

до Дня Матері

Мета. Формувати в учнів уявлення про призначення жінки (жінка – матір, берегиня домашнього вогнища, родинних традицій, джерело ніжності, любові й краси); розвивати творчі здібності учнів, умінь декламувати, співати, танцювати, проявляти фантазію; сприяти формуванню духовно-моральних цінностей учнів, бережливого відношення до близьких і рідних людей; прищеплювати цікавість до народних звичаї, традицій, історії; створити умови для виховання почуття поваги, любові і вдячності до матері, пошану до жінки.

Обладнання. Сцена прикрашена квітами та кульками; мультимедійний комплекс; виставка листівок, виготовлених дітьми; стенд з фотографіями мам учнів класу, дитячі малюнки.

ПЕРЕБІГ СВЯТА

Звучить ніжна мелодія.

https://www.youtube.com/watch?v=53Gzq7ruBQ0

 Під звуки мелодії учитель читає легенду «Розмова з Богом».

За день до свого народження дитина запитала у Бога:

– Я не знаю, для чого йду у цей Світ. Що я повинна робити?

Бог відповів:

– Я подарую тобі ангела, який завжди буде поруч з тобою. Він тобі все пояснить.

– Але, як я зрозумію його, адже я не знаю його мови?

– Ангел буде навчати тебе своєї мови. Він буде охороняти тебе від усіх бід і негараздів.

– Коли і як я повинен повернутись до тебе?

– Твій ангел скаже тобі все…

– А як звати мого ангела?

– Не важливо, як його звати, у нього багато імен. Ти будеш називати його мамою.

Діти виконують пісню «Цьомки для мами»

https://www.youtube.com/watch?v=TCx67qZm-dI&list=RDiI7TnHnGEzM&index=22

Цьомки для мами

Хто найбільше любить маму?
Хто її голубить рано?
Квітка, рибка, ясне сонечко,
Я маленька цьомка—донечка.

Приспів:
Цьомки для мами,
Цьомки для тата!
В пісеньки з нами
Цьомків багато.

Вдома тішуся, співаю,
Бо веселу вдачу маю.
Пташко, киця, ясна зірочка,
Бо я в мами - перепілочка.

Скоро вже доросла стану,
Бо я слухаюся маму.
Лялька, цяця, золота писанка,
Серденятко і колисонька.

На сцену виходять ведучі.

Ведуча 1 Мама… В усі часи, всі народи пов’язували з нею найсокровенніше, возвеличували її, як найбільшу святиню. Вона – корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Не дарма ми кажемо: мати – Вітчизна, Ненька-Україна.

Ведучий 2. Щороку другої неділі травня весь світ відзначає День Матері. А починалося все так…

Ведучий 1.Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – маму… Дівчинка була певна, що її мама найкраща у світі. Минув час, вона виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама – най… най… най…

Ведучий 2. То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято? – думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні, у 1910 році і з’явилося свято – День Матері.

Ведучий 2. Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині – своїй матусі. Цього дня дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку-Україну.

Ведучий 1. У багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “м”. Не вірите? Переконайтесь!

На сцену виходять діти і промовляють:

1-ша дитина. Болгарською мовою – Майка.

2-га дитина. Польською та чеською – Матка.

3-тя дитина. Румуни вимовляють як і ми – Мама.

4-та дитина. А греки вимовляють це слово так – Мітір.

5-та дитина. У північній країнв Норвегії горорять – Мор.

6-та дитина. У далекій азіатській країні В’єтнамі її називають – Ме.

7-ма дитина. У країні чарівних квітів – тюльпанів, Голландії – Мудер.

8-ма дитина. Суворі німці говорять – Мутер.

9-та дитина. А мовами іспанською та італійською – Манде.

10-та дитина. На уроках англійської ми говоримо – Мазе.

1-ша дитина Ман – португальською; Мер – французькою.

На сцену виходять діти, у руках вони тримають листівки – саморобки.

1-й учень

 Як ставали ми на ноги,

перший крок наш був до мами!

2-й учень.

Радість маєм чи тривогу –

Серце мами завжди з нами!

3-й учень 

Твоє, матусю дорога,

Святкуємонині свято

4-й учень.

Зібралась разом дітвора,

Пісень і радощів багато.

5-й учень 

Ми до маминого свята

Готувалися завзято.

6-й учень.

Ми малюнки малювали,

Ми листівки готували.

7-й учень.

Власними руками.

Кожен сам для мами.

8-й учень

Квіти вирізали,

Клеїли й писали.

9-й учень.

Будем дарувати

Та матусь ріднесеньких

Зі святом вітати.

Діти дарують мамам листівки і повертаються назад.

10-й учень 

Ми старались, поспішали,

Пісні вчили, танцювали,

Будем й вірші вам читати,

Любих матінок вітати!

Діти виконують пісню «Мамині долоньки»        

Мамині долоньки

Слова Юлії Хандожинської
Музика Миколи Ведмедері

1

Мамині, мамині, мамині долоньки
Туляться до мене, до малої доньки.
 Лагідні і ніжні, я їх відчуваю
Серед інших всіх я їх упізнаю. 

2

Мамині долоньки в світі найтепліші,
Мамині долоньки за усіх рідніші.
Лагідні і ніжні, я їх відчуваю
Серед інших всіх я їх упізнаю.

3

Мамині долоньки - вірних два крила,
Обіймають міцно, додають тепла,
Лагідні і ніжні, я їх відчуваю,
Серед інших всіх я їх упізнаю.

Далі діти по черзі, дуже урочисто, промовляють слова.

1-й учень. Мама – це найдорожча людина!

2-й учень. Мама – це радість за дочку і сина!

3-й учень. Мама – це щастя море і океан добра!

4-й учень. Мама – це невимірна кількість людського тепла!

5-й учень. Мама – це пташка - голубка, птака - лебідка, це лелька – пташна ясна!

6-й учень. Мама – недоспані ночі і теплії очі, що бачать здалека!

7-й учень. Мама – це слово найкраще у світі!

8-й учень. Мама – це сонце, що гріє і світить!

9-й учень. Мама – це серце, що щиро вас любить!

10-й учень. Мама – це ласка, яка всіх голубить!

1-й учень. Мама – це мудрість і в хаті достаток!

2-й учень. Мама – це фея, що зробить порядок!

3-й учень.Мама – це щедрість, це море дарунків!

4-й учень.Мама – це ніжність, це мільйони цілунків!

5-й учень.Мама – це клопіт, щоб були ви здорові!

6-й учень. Мама – це правда у кожному слові!

7-й учень. Мама – молитва, за дитну й родину!

Всі. Матусю єдина, до тебе я лину!

Ведуча 1. В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 р. Цього дня в церквах правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно - "Щоб у добрі та спокої довіку бути».

Ведуча 2. Усі почесті цього дня - Матері. їй традиційно дарували ложку і сон-траву - символи життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.

Ведуча 1. Цього дня маленькі діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишиванки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм матінкам листи-сповіді, в яких винилися та давали обіцянку виправитися.
Ведуча 2. Наші любі, добрі мами. Ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не можемо пообіцяти, що жодного разу не завинимо, але з цього дня намагатимемося якомога менше завдавати вам клопоту.

Інсценізація «Рахунок для мами»

Хлопчик Гнатик сидить за столом і щось старанно записує у зошит.

Мама. Що ти пишеш, сину?

Гнатик. Рахунок для тебе.

Мама. Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)

Гнатик.  Побачиш, коли я допишу.

Хлопчина списав цілий листок, простягнув його мамі і вона почала його читати.

Мама. (читає) Рахунок для мами Гнатика, який зробив деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:

2 рази приніс молоко – 10 грн.

4 рази прибрав у кімнаті –10 грн.

2 рази помив посуд – 10 грн.

5 разів почистив взуття – 5грн.

3 рази допомага внакривати на стіл – 5грн.

Це разом – 40 грн.

 Мати уважно прочитала цей дивний рахунок і взяла олівець.

Мама. Я напишу тобі свій рахунок.

Гнатик. Твій рахунок?

Мама. Так, невеличкий .

Гнатик. Ну, добре, почекаю.

Мама не довго сиділа над своїм рахунком, справилася дуже швидко і віддала синові.

Гнатик.  (читає)

8 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.

8 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.

50 штанів і курток ,сорочок зашила – 0 грн.0 коп.

50 ночей просиділа біля тебе, коли ти хворів – 0 грн.0 коп.

Усе разом – 0 грн.0 коп.

 Хлопець уважно прочитав мамин рахунок  і був здивований.

Гнатик. Але, мамо, чому ти скрізь  написала  0 грн. 0 коп..?

Мама.Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але, якщо ти хочеш , я можу тобі дати ті 40 грн.які ти заслужив.

Гнатик підхопився зі свого місця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:

Гнатик. Ні, ні, мамо… Я не хочу жодної копійки…Прости мені…Я все зрозумів.

Мама поцілувала сина.

Діти виконують пісню «Дякуємо, мами».

Дякуємо, мами

Слова Юлії Хандожинської 
Музика Миколи Ведмедері

1
Скільки б не співали ми про матерів,
Та не вистачає тих чарівних слів,
Щоб сказати ніжно і подарувати
Всі слова, що маму будуть зігрівати.

Приспів:

Дякуємо, мами наші дорогенькі,
Ви нас називали "сонечка маленькі",
Ніжно пригортали до свого серденька...
Дякуємо, мами наші дорогенькі!

2

Мами і зігріють, мами приголублять,
Мами нагодують - найміцніше люблять!
Мами не заснуть, коли захворієм.
Мами нам підкажуть, коли щось не вмієм.

Приспів.

1-й учень.

Матусю єдина, матусю рідненька,

Щоб ти не хилилась в журбі.

2-й учень.

І в осінь, і в зиму, весною і влітку,

Щастя й здоров’я тобі.

3-й учень.

Уклін тобі, мила матусю, лебідко,

За щирість, за ніжність,

За ласку й тепло.

4-й учень.

Хай сонце сміється,

Хай все удається тобі.

Діти виконують танець з кульками – сердечками під пісню «Все починається з мами», після закінчення танцю, дарують кульки – серця мамам.
https://www.youtube.com/watch?v=Fyf1lfEjS_A

Тема:  Сценарій свята «Прощай Букварику»

Мета:виховувати любов до рідної школи,навчання,друзів, вчителів. Збагачувати  духовність дітей,виховувати естетичний смак, розвивати артистичні здібності,пробуджувати прагнення до знань. Повторити алфавіт,удосконалити навички виразного читання. Виховувати повагу до рідного слова і любов до книги,як до джерела знань

Музичне оформлення:

Записи пісень та музики:«Я лисичка…», «Циганочка», мелодія дощу та грози, «Чорний бумер», пісня  «Бабки Ягусі», «Чого навчають у школі», «Букварик»; записи музики до танців «Парасольки» та «Ха-фа-на-на».

Персонажі: Марічка та Даринка, Королева знань, Лисиця Аліса, Пєчкін, Букварик, Циганка, Хмаринка, охоронці.

Виходять Марічка і Даринка.

Маша:

-      Добрий  ранок!

Даринка:

-      Марічко, який ще ранок. Адже вже полудень, треба казати добрий день.

-      Я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

-      Треба бути уважною і вчитися.

-      Добре, але я поспішаю. Колися навчусь.

-      Не залишай на потім те, що можна зробити зараз. А куди ж це ти так поспішаєш?

-      До школи , Даринко, до школи.

-      І не соромно? Подивись на себе. Хто тебе пустить, адже школа-це храм науки. Що ти будеш в школі робити?

-      Як  то що? Бігати, бавитися, розважатися.

-      Годі, годі, ти усе переплутала. В школі бігати не можна, а треба вчитися.

В школі є одна книжка з якої починається все. Якщо відгадаєш загадку, то я подарую……..

-      Добре. Я скоро відгадаю і піду в школу.

-      Цю найпершу в школі книжку

         Знає будь-який школяр.

         До усіх книжок доріжку

         Прокладає нам…..

-      Самовар.

-      Ні. Ця книжка називається – Буквар. Він букви навчить і читати , якщо захочеш.                                                                                                         

-      Я вже знаю букви. Слухай - Ви, ми, ки, ра. То я вже можу читати?

-      Зачекай,   Марічко, ніколи в тебе немає часу на навчання. Ти щось назвала, але це не букви. А ти пам’ятаєш казки, які я розповідала тобі на ніч?

-      Ага, зараз згадаю, тільки льодяник полизькаю.

«Червона….. кепочка»

Ні, ця казка називається «Червона шапочка.»

«Гидке….. курча» (Гидке каченя.)

«Кривенька…курочка» (Кривенька качечка.)

«Семеро…. гусенят» (Семеро козенят.)

«Курочка…. сіренька» (Курочка ряба.)

«Коза…береза» (Коза-дереза.)

-      Ну, гаразд, якщо ти хочеш вчитися, то йди до школи. Я тобі дарую Буквар  за яким ти будеш вчитися читати і писати. Це перша книга школяра, це друг і порадник, тільки не загуби її. Дивися тут є літери абетки з якими ти будеш мандрувати країною Букварією.

Пішли я тебе причепурю і підеш до школи.

(на сцену виходять діти на виконання частівок)

Частівки

1.Приготуйте цифровухи

і зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

про наш кльовий 1 клас.

2. Як були ми ще малими

 всі казали-малюки.

А тепер, не малюки ми –

ми вже справжні козаки.

3. Ми навчились рахувати

 і письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

 калькулятор – ми самі.

4. Всі навчилися писати

ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мама:

 з ліхтарем не розбереш.

5. Я труджусь, неначе бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

Дай мені до понеділка.

 Завтра тату покажу!

6. Всі куплети доспівали,

але треба вчитись нам,

Щоб учителька гордилась

й татко ременя не брав.

(діти спускаються у зал)

(Звучить музика – «Чого навчають у школі», Виходить Королева знань з охоронцями)

Королева знань.                                                                                                                                         Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

Ви у самий перший клас.

Кличе пісенька завзято

Першокласників на свято.

Знайомтесь! Якщо ви  ще не знайомі.

Діти (по черзі):

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Щасливий!

-         Працьовитий!

-         Пустотливий!

-         Трішечки галасливий!

Діти разом:

1 клас

Королева Знань

А чи всі герої сьогоднішнього свята зібрались, ми зараз перевіримо. Коли я називаю певну групу гостей, вони повинні дружно відповісти: «Ми тут!» А ми подивимось, кого у нас на святі найбільше.

-         Старанні дівчатка. (Ми тут)

-         Розумні хлопчики. (Ми тут)

-         Турботливі мами. (Ми тут)

-         Умілі татусі. (Ми тут)

-         Люблячі бабусі. (Ми тут)

-         Досвідчені дідусі. (Ми тут)

Виходять першокласники:

1.     В нашім класі — урочистий

День прощання з «Букварем».

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

2.Ми усіх гостей вітаєм,

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

3.Є книг багато: радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — «Буквар»!

4.Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам буквар.

5.Буквар взяли ми в перший раз,

Коли зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати!

6. Хай кожен гість перевіря,                               

Чи знаютьучні «Букваря»,

Чи можна нам,  школярикам,

Прощатися з «Буквариком»?

7. Свято наше вже триває

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.

8. Букварику! Букварику!

У цейсвятковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Звучить пісня про Букварик)

Діти спускаються у зал.

Звучить музика «Чорний бумер»  і на велосипеді заїжджає Пєчкін із сумкою через плече.

Пєчкін:  Це 1 клас? (Так!) А чи у вас сьогодні свято? (Так!) Тоді отримайте листа. А якщо  дозволите, то і я побуду у вас насвяті.

На сцену піднімається учень  і читає листа:

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців і складете вежу з ЛЕГО. Покладаю на вас надію.  З нетерпінням чекаю визволення.

                                                                                                          Ваш Букварик.»

Вчитель: Ну що, врятуємо Букварика?

Під музику пісні «Я лисичка», заходить лисиця.

Лисиця Аліса.

Самі напросилися…. Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

 - Треба гарно вам читати? Так.

 - Треба менших ображати? Ні.

 - На перерві пострибати? Так.

 - А всі партии пописати? Ні.

 - Друга треба виручати? Так.

А треба слухати матусю? Так.

 - Тоді, даруйте, хоч бабусю? Так.

 - У школі вибийте шибки? Ні.

 - Учительці робіть все навпаки? Ні.

 - Брудне взуття носіть у школу? Ні.

 - Завжди старших поважайте! Так.

 - І малюків не ображайте! Так.

Молодці, отримуйте першу ЦЕГЛИНКУ

Лисиця Аліса.

Мій товариш, Кіт Базиліо, не може бути у вас на святі, хворіє.  Але він прислав вам телеграму. Я прочитаю.

«Знаєте, малята, а наші друзі не змогли приїхати до вас на свято  і прислали вам СМС. Тільки, на жаль, вони забули підписатися.  Якщо  ви відгадаєте, хтоїх прислав, за це отримаєте ще одну пелюсточку.»

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

 Лисиця Аліса.

Знову ви все виконали. Ми ще раз переконалися що ви дуже розумні. Отримуйте свою другу  ЦЕГЛИНКУ А чи не дозволите ви нам на святі залишитись? 

Діти. Залишайтесь.

Звучить музика . Тут на мітлі залітає Баба Яга.

Баба Яга.

О, мої розумники!

Мої хитроумники.

Я пелюстку  маю,

Але чи дам вам, ще не знаю!

(діти перезираються)

Вона така гарна і мені потрібна.

Хоча ладно… якщо гарно затанцюєте ….

(Діти виконують танець «Ха-фа-на-на»)

Так не чесно. Але бабусі сподобалося. Беріть свою третю  ЦЕГЛИНКУ А мені дозвольте на вашому святі залишитися?

Діти. Залишайся!

( під  музику ″Циганочка″ зявляється Циганка, танцює).

Циганочка: Ой ви хто?

Діти: Ми першокласники.

Циганочка: Давайте я вам погадаю, всю правду розкажу.

Діти: Не треба нам гадати,ми й так знаємо, що будемо гарно вчитися.  Яке завдання ми повинні виконати,щоб отримати пелюстку?

Циганочка:Яу пелюстку?... Ну добре. Ось пограйте  спочатку у карти зі мною.

Діти: А  хіба дітям у карти можна грати?

Учитель: Це, звичайно гра не для дітей,але Букварика треба виручати,то давайте спробуємо.

(Циганочка в руках тримає «колоду карт»,на яких приклади:5+3,10-8, вона показує приклади дітям, а ті дають відповіді)

Циганочка: Молодці! Тримайте четверту ЦЕГЛИНКУ. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити. Але мені ніколи.

(Циганка виходить)

(Звучить мелодія дощу і грому. Виходить Хмара)

Хмара.

Запнувшись в блакитну хустину,

По небу плила хмаринка.

Та раптом зірвався вітер –

Нема їй куди подітись.

Зірвала мерщій хустинку –

Закапали з неї краплинки.

Та хмарка од вітру тікала.

Землю дощем поливала.

-         Ой, куди ж це я потрапила? І чому ніхто не тікає? Ви що, мене не боїтеся? А як гримну?А як блисну? А як зливою лину?

Діти. Ні, не боїмося.

Хмарка. Дощ покрапає у книжку, дощ покрапає у зошит. Літери порозмиває. Ніхто нічого не прочитає.

Діти. Прочитаємо. Прочитаємо.

Хмарка. Ну якщо не боїтеся, якщо читати добре вмієте, то хоч порадуйте мене чимось. А я вам пелюстку за це подарую.

(Дівчатка танцюють танець з парасольками)

Хмарка. Молодці! Порадували! І я за це вам подарую п’яту  ЦЕГЛИНКУ.

Вчитель. Ви так стараєтеся, дітки. Так хочете Букварика врятувати. Я також хочу вам допомогти.  Я вам буду говорити координати знаходження пелюстки в залі, а ви за ними зможете знайти пелюстку. (діти шукають ШОСТУ  ЦЕГЛИНКУ)

Королева знань. Ось чарівна ЛЕГО ВЕЖА. Букварика врятовано. А щоб він знав куди йому йти, покличемо його всі разом.

Діти. Букварику! Букварику!

Королева знань. Не чує. Мабуть, далеко. Ось що я придумала. А може він на звук музики прийде. Подайте мені інструмент!

(Королева знань грає на акордеоні)

(вибігає озираючись Букварик)

Букварик.

Чи туди я потрапив? Чи тут сьогодні свято?

Діти. Тут! Тут!

Букварик.

Я веселий Букварик:весело співаю,

Бо веселе свято я сьогодні маю.

Я-щасливий Букварик:я тому радію,

Щоб всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

На сцену виходить учениця:

Сідай Букварику, спочинь,

Тобі ці жарти і пісні,

Тобі палкі привіти,дружні,

Вітання наші голосні. (веде Букварика у зал)

(Діти співають пісню  «Два веселі гуси» і залишаються на сцені)

Учитель: Букварику,а де твої друзі, навчальне приладдя?Ти запросив їх на свято?

Букварик:Так,але мої друзі не змогли прийти і передали вам свої вітання.

Тільки на жаль вони забули підписатися. Сподіваюся,ви відгадаєте,хто їх передав.

Учитель:Давайте діти,відгадаємо яке ж начальне приладдя передало вам  вітання.

(Букварик читає вітання,а діти відгадують)

1.     Я чорний Іван, дерев’яний кафтан. Де носом поведе, там помітку відкладе. (Олівець)

2.     У пеналі в неї дім, поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати, може речення писати. (Ручка)

3.     То в клітинку, то в лінійку. Написати тут зумій - но. Й малювати тут ти зможеш. Називається він … (зошит)

4.     Порахує сантиметри. А як треба – міліметри. Рівні лінії проводить. З олівцем за ручку ходить. (Лінійку)

5.     У портфелі є хатинка – ручки там живуть, резинка, клей, лінійка, кутники – школярам помічники. (Пенал)

Букварик:Молодці! Видно, що час не марнували, зі шкільним приладдям працювали.

Я-Щасливий Букварик,

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Так багато вміють.

За науку в перші дні,що ви скажете мені?

Бачу ви молодці,цілий рік гарно працювали.

Діти читають вірші:

1)Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу ″Дякую тобі!″

2)Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

3)Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились-

І самі читать навчились!

4)Добрий Букварику!Перша Книжко!

Хочеться навіть поплакати  трішки.

Жаль розлучатись,хоч і треба,

Ми не забудем ніколи тебе.

5)Спасибі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

6) Букви всі від ″А до Я″

Дуже добре знаю я.

Далі навчатись буду,

а Букварик не забуду.

7) Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок

А ти найперша-мій дружок!

Всі разом:

Прощай,Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі,Букварику,дякуємо дуже!

Букварик: Дякую,діти,за добре навчання,

Та прийшла пора прощання.

Вчитель разом з буквариком вручають учням Свідоцтва. Діти йдуть на місця, кладуть Свідоцтва  і беруть Букварі і танцюють «Танець з буквариками» під пісню «Вчать у школі» )

Віддають Букварики і заходять на сцену з іншої сторони.

Інсценізація казки «Колобок»

на сучасний лад

для учнів 1 класу

(На сцені декорації: стіл, накритий вишитою скатертиною, посуд; лава, піч)

Автор.

Доброго дня вам дорослі й малята,

Рада усіх вас у залі вітати

Вмощуйтесь зручно, сідайте будь ласка,

А розповім вам стару – нову казку.

В хатинці одній жили дід і бабуся

Вели господарство, завжди були в русі.

Та діток не мали, все двом було сумно

Тож дід один раз так собі вже надумав.

(виходить дід, тримає у руках газету, сідає на стілець, розгортає)

Дід.

Згадаймо старенька літа молодії

Запросимо в хату гостей.

Спечи колобка, вечірку влаштуємо,

Поспіваємо і потанцюємо.

Баба.

Якраз у фейсбуці рецепт прочитала.

Спечу колобка

Вже й продукти купила

Дід.

Моя ти бабуню,

Моя господине.

(Звучить музика – пісня «Газдиня» https://www.youtube.com/watch?v=Zj8cipg5b_A

  баба місить тісто, дід грається з телефоном)

Баба.

Зготувала пишну страву

Колобок вийшов на славу.

А до колобка з підвалу

Я компотику дістану.

Хоч й болять у мене кості,

Але ж скоро прийдуть гості.

(Баба тримаючись за спину виходить із хати, знову звучить музика)

Колобок.

Ой, який я запашний,

І рум’яний, і м’який.

 Їсти жаль таку красу.

Я до лісу утечу.

(Колобок побіг, звучить музика, змінюється декорація – вдалині хатина, на передньому плані – дерева. Виходить заєць)

Заєць.

Гей! Ти хто? Ти що таке?

Лисе, кругле і крихке.

Ой, а пахне смачно як…

То ж ти мій сніданок? Так?

Колобок.

Що ти зайцю, бог з тобою.

Їсти жаль таку красу.

Хочеш – разом потанцюєм.

Потім – далі побіжу.

(Танець під українську запальну мелодію)

Заєць.

Ти куди? Постій! А я?

Колобок.

Нема часу, прощавай!

Заєць.

Жаль… утік. А класний він.

(Заєць йде, Колобок під музику рухається по сцені. Назустріч вибігає вовк)

Вовк.

Що це котиться стежками?

Що це котиться лісами?

Хтось чужий, мені вже лячно…

Але пахне дуже смачно.

Прямо мені на обід

Колобок.

Що ти вовче? Бог з тобою.

Їсти жаль таку красу.

Хоче, разом потанцєм?

Потім далі побіжу?

(Танцюють під ту ж пісню. Колобок біжить)

Вовк.

Круглобокий, почекай,

Ще зі мною погуляй

Колобок.

Нема часу. Прощавай…

Вовк.

Жаль. Утік. А класно разом

Хоча він не булка з м’ясом.

(Вовк іде, Колобок  біжить далі. Виходить ведмідь)

Ведмідь.

Що це котиться стежками

Плутається під ногами.

Хоч маленький, а сніданок

Дуже вдалий в мене ранок.

Колобок.

Ой, Ведмедю! Бог з тобою.

Їсти жаль таку красу.

Хоче, разом потанцєм?

Потім далі побіжу?

(Танцюють під ту ж пісню  Колобок біжить)

Ведмідь.

Гей, чуваче, ти куди?

Може разом поспіваєм?

Колобок.

Нема часу. Прощавай!

Ведмідь.

І помчав. Який швидкий.

(Ведмідь йде. Колобок бжить. Назустріч – лисиця)

Лисиця.

Ти дивися, хтось іде,

Як і я, таке руде.

Ти на курочку не схожий,

Невідомий перехожий.

Але пахне смачно він.

Це сніданок буде мій.

Колобок.

Ой, лисичко,  Бог з тобою.

Їсти жаль таку красу.

Хоче, разом потанцєм?

Потім далі побіжу?

Лисиця

Ну стараєшся ти марно,

Бо танцюєш ти не гарно.

Залишайся ти зі мною,

Та навчишся танців нових.

Колобок.

Ой набридло бути в русі

Повернуся до бабусі.

(Колобок бере за руку лисичку, виходять всі інші персонажі)

Баба.

Діду, чом сидиш, надувся,

Бачиш, Колобок вернувся.

Ще і друзів з ним багато.

Ой, веселе буде свято.

(Беруться за руки, танцюють)

СВЯТО ОСЕНІ

Зал прибраний рушниками, кетягами калини. На задньому плані розміщено три макети українських хаток, що символізують три осінні місяці. Плакат з написом свята, стіл, накритий вишитою скатеркою, глиняний глечик із житнім та пшеничним колоссям, кошики з городиною, на рушникові – коровай.

Вчитель.

 Добрий день, вам люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Ласкаво просимо гостей на наше свято! Нехай вам буде затишно, тепло, мов у своїй хаті. Сьогодні ми зібралися тут, щоб попрощатися з прекрасною порою року – осінню, щоб висловити пошану щедрій красуні.

Так, осінь багата на гостинці. Але є серед тих такий, що найдорожчий людині над усе.

У народі кажуть про нього:

Взимку в землі спав, влітку на ноги став,

В міху відпочивав, у млині станцював –

Весь світ нагодував. Хто це?   ……………. Пшеничний колос.

 У народі хліб, як матір, поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

 ………….Виходять діти з короваєм в руках

КОЗАЧОК.

 Колосе пшеничний, ти наш хліб одвічний.

З доброї зернини ми тебе зростили.

Від землі до днини набиравсь ти сили.

УКРАЇНОЧКА.

Набирався соків, сонцем наливався.

Повний та високий – на добро пишався.

КОЗАЧОК.

 Колосе багатий, з доброї зернини.

Це від тебе, брате, щастя у людини.

РАЗОМ.

Слава урожаю на полях!

Слава короваю на столах!

Слава тим, хто зростив урожай!

Слава тим, хто надбав коровай!

………..Кланяються і кладуть хліб на стіл

1 ВЕДУЧА

Завітала осінь до нас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину.

Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,

Айстри різнобарвні, горішки ліщини.

2 ВЕДУЧА

 Багатими врожаями, смачними овочами,

Яблуками, сливами, грушками красивими.

1 ВЕДУЧА

Україна на весь світ врожаями славиться,

Житом та пшеницею, білою паляницею.

 …………Виходять діти, в українських костюмах 

1.     Покосили пшениці й жита.

Зажурились квіти неспроста,

Ми не зчулись, як минуло літо.

А вже надходить осінь золота

2. Осінь, осінь! В гості тебе просим

З щедрими хлібами, з високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем.

………Виходить дівчина Осінь

Осінь:

 Ось я-за сосною. Ось і листя в’яне.

Хто я? Це за мною Йдуть густі тумани

Ранками імлистими. Вдень, як позолота,

Обриваю листя – це моя робота. 

1 Ведуча 

Кожен з осінніх місяців по своєму чудовий.

…Вересень-місяць добре ґаздує,

Овоч смачненький дітям дарує,

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, в садах лист пожовтіє,

А листопад – той жалю не має,

З дерев останнє листє зриває.

2 Ведуча. Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В країну осінь завітала

Красива, сонячна, барвиста.

Відкриваємо завісу ненароком,

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

1 Ведуча Отож, запрошуємо в осінь.

Хай усім буде затишно з нами,

Хоч за вікнами дощик шумить.

Поговоримо про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить.

……….. Дівчата  виконують танець з парасольками

1 ВЕДУЧА. Золота красуня – осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує

І картини дивні чарівні малює.

2 Ведуча.Небо синє-сине, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове.

СЦЕНКА

Входить ОСІНЬ та МІСЯЦІ, які несуть кошик із осінніми дарами.

ОСІНЬ.  Я – Осінь Золота, прийшла до вас на свято

І вам принесла дарунків багато.

Я подарую вам калиноньку в намисті,

Шипшину і гриби та айстри променисті.

 Здоров’ячка усім. Я та мої молодші брати, три осінні місяці, вдячні вам за те, що ви захотіли з нами зустрітися. А тепер надамо слово моїм братам, місяцям.

Хлопчик-Вересень:

Я багато працював

Діток в школу проводжав,

В саду яблука збирав,

Журавлів у ключ збирав.

Хлопчик-Жовтень:

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

Хлопчик-Листопад:

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

…… Танець осінніх листочків

1 ВЕДУЧА.

Дорога Осене. Діти підготовилися до твого приходу і хочуть подарувати тобі вірші про тебе.

…….. Виходять діти

1-й учень

 Осінь, осінь… Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя

Небо синє-синє, листя кольорове,

2-й учень

 Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

Їх пускають за водою.

З них пдетуть вінки барвисті –

Червонясті, золотисті.

3-й учень

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

4-й учень

Давно вже попрощали нас

З-під неба журавлі,

Пташки замовкли у гаях,

І втихло на землі.

5-й учень

Вже ліс убрав багровий стрій.

Зів’ялий лист паде –

В гостину з півночі до нас

Грізна зима іде.

6-й учень

Припали квіти до землі,

Туман наляг кругом

Ще день, ще два – і, всі поля

Заснуть глибоким сном.

ОСІНЬ Дякую. Дуже гарні вірші.

А я принесла вам гостинців

Із полів, садів та грядок.

Ну, а щоб не сумували –

Поний кошик загадок.

З А Г А Д К И.

1.     На городі молода пишні коси розпліта.

Під зеленою хустинкою золоті хова зернинки.                Кукурудза.

2. Як маленькою була пелюшок не мала

Постаріла – сто пелюшок наділа.                                       Капуста.

3.                Стоїть півень на грядках у червоних чобітках.       Буряк

4.     Що за коні стоять на припоні:

Зелені, лобасті, довгасті, голчасті,

Нічого не возять, а солі просять.                                        Огірки.

5. Стоїть дубок, на версі картузок,

У картузику багато діток.                                                  Соняшник.

6.                Гарна панна, гарно вбрана.

Хто роздягти візьметься – слізьми заллється.                   Цибуля.

7.                Сиділи дівиці все літо в темниці,

Ходімо копати, дівиць рятувати.                                       Картопля.

8.                Іван – білобан у білу сорочку вбрався,

Під землею заховався.                                                         Хрін.

9.                Що то за голова, лише зуби й борода? Часник.

10  В земляній сидить коморі, а коса її на дворі.                    Морква.

11.           Огрядний пан, на ньому червоний жупан.

З горду прийде – у борщ попаде.                                        Помідор.

ОСІНЬ. Молодці, друзі, добре вмієте відгадувати загадки. А тепер запрошую вас на  осінній город у володіння Гарбуза.

………..ПІСНЯ” Ходить гарбуз по городу”.

2 ВЕДУЧА. Облітають квіти, обриває вітер,

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садках пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

1 ВЕДУЧА. Осінь завітала та зробила диво,

Гляньмо: все навкруги диво – дивина.

Листя вже змінила край ставочка верба,

І лелека у вирій знов відліта.

………Звучить пісня про осінь  «Листячко дубове»

Виходять всі учасники свята.

1-й учень                                Осені пора – літо догора…

2-й учень                                Сонечко вже спить, листя шелестить.

3-й учень                                Нива золота, вижаті жита.

4-й учень                                Линуть журавлі в теплії краї.

5-й учень                                Хай мине зима, буде вже весна!

6-й учень                                Хай радіє світ, сонцем, що зігріт!

7-й учень                                Полум’ям свіча хайнас зустріча,

8-й учень                                Комина тепло, щоб завжди було!

9-й учень                                в цей святковий час ми прийшли до вас.

                                                 Щастя і добра побажати вам!

Звучить пісня «Осінь»

Український осінній ярмарок

Мета. Створити позитивну атмосферу традиційного святкового українського ярмаркування. Вивчити культурну спадщину та духовні надбання українського народу, пізнати самобутнє національне обличчя; привернути увагу до збереження традицій, практичного продовження культурно-історичних звичаїв, обрядів, яскравого музичного фольклору та народного гумору; формувати творчу особистість на засадах педагогіки народознавства.

Виховувати любов до рідного краю

Форма проведення. Фольклорне свято.

Місце проведення. Актова зала.

Вікова категорія. 4 клас

Хід свята

Ведуча 1. Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому святі!

Ведуча 2. Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.

Ведуча 1. Українська земля!

                Де є краще, де є миліше,

                Як не на Вкраїні?

Ведуча 2. Тут городи і сади,

                 Тут яблука і гарбузи,

                 Тут олія, буряки,

                  Тут пшениці золотії,

                  Річки молочні є,

                   Худоба та птиця,

                   Усяка пашниця.

Ведуча 1. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ми познайомимося з однією із традицій нашої України. Це осінній ярмарок.

Ведуча 2. Отож, ласкаво просимо, любі друзі, на ярмарок. Щасливого вам ярмаркування!

Ведуча 1. Ярмарок для українського селянина завжди був очі куною і бажаною подією. Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку, можна щось продати.

Ведуча 2. Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до місця ярмарку кипів народом, який поспішав з навколишніх та далеких сіл та хуторів.

Ведуча 1. Їхали вози з різним крамом. Вулички наповнювалися людом. Все ворушилося, кричало, горлало, мукало, мекало, кукурікало. Аж голова паморочилася.

Ведуча 2. А скільки там було гумору, жартів, співу, танців, змагань! Різноманітних витівок…

(На сцену виходять глашаті з сувоями)

Глашатай 1.

Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

Глашатай 2.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

Глашатай 1.

Тут речі умільців, ні з чим не зрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд – тарелі, горнятка,

Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам

Глашатай 2.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

(Під супровід музики по сцені рухаються діти з кошиками та мішками)

Дівчина 1. Кумо, поспішай. А то весь ярмарок пропустимо.

Дівчина 2. Ой не говори. Вже час, вже час.

Хлопець 1. Ох, зморився. Під градом! (ставить мішок). Гей, сусіде, піддай мішок на плече. Не підніму.

Хлопець 2. Оце нагрузив. Ледь підняв.

Сценка «Куди їдеш Явтуше»

Звучить весела українська музика. На ярмарок конем їде Явтух

Дівчина. Куди ідеш Явтуше? Куди їдеш мій друже?

Явтух. (Похмуро, не повертаючи голови). Не скажу!

Дівчина. Та ж коли твоя добрая ласка то й скажеш…

Яв тух. (Неохоче) На базар.

Дівчина. Ой, та що везеш, Явтуше? Ой, та що везеш, мій друже?

Яв тух. (Сердито). Їй-бо, не скажу!

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш…

Явтух. (Гордо). Груші везу. От що!

Дівчина. Візьми ж мене, мій Явтуше, візьми ж мене, мій друже!

Яв тух.(Розчулено). Ну сідай, уже…

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то пригости й мене грушкою.

Яв тух. Ну вибери собі там маленьку. Тільки одну!

(Грає  українська мелодія, з’являються торговці)

Господар 1.

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нагодує.

Господар 2.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Господар 3.

Купуйте капусту, вона вітамінна!

І солена в бочці, в салатах відмінна!

Господар 4.

А морква, дивіться, яка соковита.

Морквяного соку вам треба попити.

Продавець гарбузів.

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи!

Жовтобокі, величезні, аж в землю загрузли.

Цей чудовий дар осінній

З гарним та смачним насінням!

(Вибігає дві дівчинки)

Дівчинка 1. А ти знаєш, що з давніх давен на Україні, як зібрали урожай, починається пора весілля. То ходімо гарбуза гарного купимо.

Дівчина 2. А навіщо? На весілля будеш кашу гарбузову варити?

Дівчина 1. Та ні! Це один ледащо зібрався сватів засилати. Так я йому по народному відмовлю. Хай сам собі каше варить. (Сміються, вибігають)

(Пісня «Ходить гарбуз по городу»)

(Ярмарок продовжується)

Продавець цибулі.

Цибуля! Найкраща у світі цибуля!

Солодка як мед.

Продавець часнику.

Хто гострого хоче, часник хай придбає.

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Сценка

(На сцену виходять дівчата у хустках)

Параска. Добрий день, кумо!

Христя. Здоровенька була, кумонько!

Параска. На ярмарок ти?

Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

Параска. Тьху!  А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Продам та і все.

(Ярмарок продовжується)

Продавець яблук.

Яблука,яблука, золоті, наливні,

А мій сусід продає сливи.

Продавець слив.

Купуйте сливи різноманітні

І сині, і червоні, і білі. Соковиті і вітамінні.

Продавець винограду.

Підходьте до винограду. На гронах янтарні, прозорі ягідки, із солодким, наче мед соком. Так і просяться до вашого столу.

Продавець груш.

Скуштуйте цю грушку – солодку, духмяну. У роті, немовби, медок вона тане.

Продавець калини.

Купуйте калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз, як рукою, знімає…

(Пісня «Ой є в лісі калина…»)

Ведуча. А тим часом ярмарок іде. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону можна почути і такі діалоги.

Сценка 1.

-         Чоловіче, почім ця тканина?

-         Дуже дешево: поцілунок за метр.

-         Добре, дайте мені три метри… бабусю, ідіть – но швидше, розрахуйтеся

Сценка 2.

-         Скільки коштують яйця?

-         Гривня  за штуку.

-         А биті?

-         Бери задарма.

-         То розбийте мені два десятки.

Ведуча. А яких тільки пригод не трапляється на ярмарку.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке те діло)

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-         А з якого ви села?

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-         Я з села Мельниці.

-         Забирайте їх назад! –

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшли:

-         То ж назвіть причину!

-         А я з вашого села

-         Маю вже … дружину.

Ведуча. Часто на ярмарок їздили всією родиною

У нашого Омелька невеличка сімейка:

Тільки він та вона, та старий та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас…

Сценка

Омелько.

Так, у мене Омелька, невелика сімейка.

Усі хочуть їсти – пити,

Треба посуд їм купити.

Омельчиха.

Купи кожному по мисці:

Великому – велику, меншому – меншу,

Маленькому – маленьку,

Найменшому – найменшу.

(Омелько дістає гроші, частину віддає Омельчисі)

Омелько.

А що миска без ложки.

Омельчиха.

Доведеться купити ложки:

Великому – велику, меншому – меншу,

Маленькому – маленьку,

Найменшому – найменшу.

(Омелько дістає гроші,ще частину віддає Омельчисі)

А ще треба купити сорочки та спіднички,

Чобітки та рукавички,

Звичайнісінькі шнурки, стрічечки та пояски.

(Омелько віддає решту грошей)

Омелько. Ой, доведеться.

Діти. А гостинці?

Омелько. Будуть вам гостинці.

(Йде за сцену і виходить з повним мішком)

От добре скупився на ярмарку я!

Радіє щиро сімейка моя.

Ведуча 1. На ярмарку хтось купує, хтось торгує, хтось божиться, хтось приціняється, хтось на жінку гримає

Ведуча 2. Жіноцтво щебече, усі разом гомонять і ні одна не слухає.

Ведуча 1. Усюди гомонять, стукотять, кричать… там чути музики грають. А що це за галас, крик, тупотня?

Ведуча 2. Ох і весело у нас на ярмарку! А як же без гри?

Гра «А ми просо сіяли»

(Хлопці і дівчата стають у дві шеренги)

Дівчата. А ми просо сіяли, сіяли.

Хлопці. А ми просо витопчем, витопчем.

Дівчата. А чим же вам витоптать, витоптать?.

Хлопці.  А ми коней випустим, випустим.

Дівчата. А ми коней переймем, переймем.

Хлопці. А  ми коні викупим, викупим.

Дівчата. А чим же вам викупить, викупить?.

Хлопці. А ми дамо 100 рублів, 100 рублів.

Дівчата. Нам не треба тисячі, тисячі.

Хлопці. А ми дамо парубка, парубка.

Дівчата. А ми візьмем парубка, парубка.

Дівчина. Пограймо.

(Під тиху веселу музику діти утворюють коло. Ведучий підходить до якогось учасника і починає діалог)

-         Де стоїш?

-         На ринку.

-         Що продаєш?

-         Вишиту хустинку.

-         Що за неї хочеш?

-         П’ять кіп галушок і зі сливами пиріжок.

Оббігають у різних напрямках. Хто перший займе місце. Якому учаснику не вистачило місця – ведучий.

-         Де стоїш?

-         На ринку.

-         Що продаєш?

-         Неслухняну Маринку.

-         Що за неї хочеш?

-         Солодких грушок і теплий кожушок.

Ведуча 1.

Ой погляньте у віконце

Де сховалось наше сонце?

Хмари сірі пропливають,

Холодним дощиком лякають.

Ведуча 2.

Ми дощу не злякались,

Під парасольками сховались.

Бо на ярмарку – погляньте,

Вони різні – вибирайте.

(Дівчатка танцюють танець з парасольками)

Ведуча 1. А який же ярмарок без циган.

(Виходить дві дівчини у костюмах циганок. Звертаються до глядачів)

1 циганка. Позолоти, дорогоцінний,  рученьку. Усю правду скажу. Сім мішків гречаної вовни набрешу. Скажу про те, як на вербі груші ростуть. Як дід з бабою гречку сіяли та решетом воду носили. Заплющте очі, а поворожу, щоб грошики водились.

2 циганка.

Будеш гарно працювати,

Значить з того будеш мати.

Якщо будеш ти ледачий - 

То не буде в тебе вдачі.

1 циганка.  Ой ти чорнобровий. Долю тобі передбачу, щастя нагадаю. Тільки ручку позолоти.

(Виходять дівчата з крамом)

Дівчина 1. Ідіть. Ми ще й грошей не наторгували. Як слід не поярмаркували. Паляниці, купуйте паляниці. М’якенькі, смачні, запашні. Беріть. Не пожалкуєте.

Дівчина 2. Сало, ой сало, так до рота саме й проситься. Сальце пахуче, часником приправлене. Беріть, купуйте, зовсім не дорого.

Ведуча. Продавали на базарі все: від шила до воза, від курки – до корови. Торгувалися, сварилися, сміялися. А яких тільки новин не почуєш на ярмарку.

Сценка

-         Галько, твоя коза обгризла мені яблуню.

-         А твій синок обірвав у мене грушу.

-         Так що від нього хочеш. Йому тільки 6 років і він лише у першому класі, то ж нічого ще не розуміє.

-         А моїй козі один рік. І школу вона взагалі не відвідує.

(Звучить пісня                                            )

Ведуча 1. Після ярмарку, коли всі товари продані і гроші пораховані, люди поверталися додому.

(Виходять діти)

1.     На доброму ярмарку ми побували,

Одні – продавали, другі – купували.

2.     Співали, сміялись, а ще жартували,

Та про предків наших славних

З шаною згадали.

3.     Україна на весь світ

Врожаями славиться

Житом та пшеницею

Білою паляницею

4.     Хай цвіте наш рідний край!

Гей! Кінчайте журитися,

Музиканте, дужче грай,

Будем веселитися.

5.     Будьмо багаті, будьмо щасливі,

Будьмо здорові та не ліниві.

6.     Ми будем багаті.

Ми будем щасливі.

Бо ми – українці – народ не лінивий.

Усний журнал «І гіркота пече полинна…»

Мета. Поглибити знання учнів про аварію на Чорнобильській АЕС.

Виховувати любов до рідної землі, вчити відчувати чужий біль, людські страждання, як свої власні.

Обладнання. Портрети пожежників, які загинули; ілюстрації про чорнобильську трагедію; карта України

Хід заходу

Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні наш виховний захід приурочений річниці пам’яті про трагедію Чорнобиля. Чорнобиль – це одна із назв рослини – полин, гіркого полину. А ще Чорнобиль – невеличке, миле провінційне містечко, яке весною потопало у свіжій зелені, у вишневому та яблуневому світі. Влітку тут любили відпочивати кияни. Приїжджали сюди на все літо, готували на зиму варення, збирали гриби, засмагали на кристально чистих берегах Київського моря, ловили рибу, дихали свіжим повітрям, набиралися здоров’я. Здавалося, що надзвичайно гармонійно вжилися тут краса поліської природи та сховані в бетон чотири блоки АЕС, розташовані недалеко від Чорнобиля. Згодом, за кілька кілометрів від станції, виникло місто Прип’ять (названо як і ріку). Воно потопало в зелені садиб. Ніщо не віщувало біди.

          «І засурмив третій ангол, - і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, до згіркла вона» - так сказано в Біблії, Об’явлення св. Івана Богослова, гл. 8.

1 учень. Берег Прип’яті. Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року… ця дата назавжди залишиться у пам’яті людства. Перша година 23 хвилини 40 секунд. Всі сплять безтурботним сном. І раптом несподівано нічну темряву розірвало велетенське полум’я над четвертим реактором Чорнобильської АЕС.

2 учень. А думалось: впокорений, слухняний,

              Гадалося, служитиме як слід.

              Та вибухнув пекельно день весняний

              Так, що здригнувсь тривожно всенький світ.

               Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним,

               Вгорнулось місто в незвичайний дим.

               І мирний атом, ставши агресивним,

               Націлився на села і сади.

Вчитель. Найпершим, у кого зупинилося серце на мить вибуху, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. Його так і не знайшли 4-й блок став для нього і могилою, і пам’яттю… за ним помер його друг Володимир Миколайович Шащенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, опаленого і опроміненого, винесли на руках пожежники.

3 учень. По сипучому піску

               Йшли невидимі ноги

               І вервечку чітку і легку

         Своїх босих слідів

        Пропечатали перед хатами…

        Бігли босі сліди,

        А пісок тільки спалено вився,

        Шепотів, шерхотів,

        В стежку шлейфом світився,

        А ми німі дивилися –

        От проява невпевнена яка!

        Може. Мати ішла в Саркофаг

        До Валерія Ходемчука?!

4 учень. Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на 4-у блоці. Ніхто не здригнувся, не відступив; і кожен гідний того, щоб про нього говорили, писали, пам’ятали. Про кожного!

5 учень. Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,

               Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.

               Жити можна і в затінку – поринати в розкішні весни,

               А вмирати доводиться перед людством – на видноті.

               Ви – безумство хоробрих – все назавжди зріднили собою:

               Землю, сушу, і любий вогонь, і відвагу людську.

               На лишилася пам’ять, що світить життям і любов’ю.

              Тим високим життям, що дається лиш раз на віку.

Вчитель. У ту квітневу ніч начальником чергового пожежного караулу був лейтенант Володимир Правик. Він першим ступив назустріч атомній біді, ступивши на бар’єр, за межу можливого, і стояв, доки вистачило сили.

      За три хвилини караул на чолі з Правиком уже був на місці виклику тривоги, поданої сигналізацією. Через дві хвилини загін був направлений на дах машинного залу. Полум’я розповзалося по покрівлі, поглинаючи метр за метром. Запекла спека примусила скинути распіратори. Бітум плавився і тік, наповнюючи повітря задушливим перегаром. З тріском палала величезна площа над машинним залом і допоміжним корпусом. Розплавлений, кипучий бітум пропалював взуття, в’їдався в шкіру. Крізь щілину висвічувало зловіще, дивне, незвичне і нестерпне зеленувате сяйво. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки, величезної дози опромінення, болю, втрачали силу, падали.

1 учень. Героями не народжуються, ними стають. На п’яту годину ранку пожежу було ліквідовано. Станцію врятували. Всі 28 чоловік затулили її собою. Шестеро з них загинули.  Скромні плити Митинського кладовища у підмосков’ї  вічно будуть нести їх імена (погляньте на їх портрети):

Правик Володимир Павлович

Кібенюк Віктор Миколайович

Тищура Володимир Іванович

Ігнатенко Василь Іванович

Ващук Микола Васильвич

Тименко Микола Іванович.

…. А були воно зовсім молодими хлопцями, всього 23 – 26 років.

6 учень. Вранці подув легенький вітерець і поніс смертельну радіацію містами та селами. А люди нічого не знали.

7 учень. Радіо мовчить. Газети поніміли.

              По телевізору – концерти та кіно.

              А ми по воду до криниць ходили,

              Дітей поїли теплим молоком.

              Город садили, босими ногами

              Збивали роси з ніжної трави,

              Про радіацію не знали й не гадали,

              І страх у душах ще не оселивсь.

6 учень. Вранці в суботу 26 квітня всі шляхи Чорнобиля були залиті водою і якимось білим розчином. А люди гуляли, скрізь діти. Стояла спека, люди їхали на пляж, на риболовлю. В школах йшли уроки. Лише 27 квітня була оголошена евакуація: при собі мати документи, необхідні речі і пайок на три дні. Уявіть собі колону в тисячу автобусів з увімкненими фарами, що їде по трасі у дві колони. Залишили все і  не повернулися…

Вчитель. Людина частина природи і постраждала вона так само, як луги, ліси, звірі. Чорнобиль пред’явив нам суворий рахунок. Проходять роки після аварії. А біль не вщухає, тривога не полишає людей.  Люди хворіють і помирають зараз від наслідків цієї катастрофи.

2 учень. Чи знаєш ти, світе,

               Як сиво ридає полин?

               Як тяжко, як тужно

               Моєму народу болить!

3 учень. Хай стане міцнішим у сто крат,

              Хай над землею чисте небо буде.

              Чорнобиль – попередження, набат,

              Його уроків людство не забуде!

1 учень. Берег Прип’яті. Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року… ця дата назавжди залишиться у пам’яті людства. Перша година 23 хвилини 40 секунд. Всі сплять безтурботним сном. І раптом несподівано нічну темряву розірвало велетенське полум’я над четвертим реактором Чорнобильської АЕС.

1 учень. Героями не народжуються, ними стають. На п’яту годину ранку пожежу було ліквідовано. Станцію врятували. Всі 28 чоловік затулили її собою. Шестеро з них загинули.  Скромні плити Митинського кладовища у підмосков’ї  вічно будуть нести їх імена (погляньте на їх портрети):

Правик Володимир Павлович

Кібенюк Віктор Миколайович

Тищура Володимир Іванович

Ігнатенко Василь Іванович

Ващук Микола Васильвич

Тименко Микола Іванович.

…. А були воно зовсім молодими хлопцями, всього 23 – 26 років.

2 учень. А думалось: впокорений, слухняний,

              Гадалося, служитиме як слід.

              Та вибухнув пекельно день весняний

              Так, що здригнувсь тривожно всенький світ.

               Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним,

               Вгорнулось місто в незвичайний дим.

               І мирний атом, ставши агресивним,

    2 учень. Чи знаєш ти, світе,

               Як сиво ридає полин?

               Як тяжко, як тужно

               Моєму народу болить!

               Націлився на села і сади.

3 учень. По сипучому піску

               Йшли невидимі ноги

               І вервечку чітку і легку

         Своїх босих слідів

        Пропечатали перед хатами…

        Бігли босі сліди,

        А пісок тільки спалено вився,

        Шепотів, шерхотів,

        В стежку шлейфом світився,

        А ми німі дивилися –

        От проява невпевнена яка!

        Може. Мати ішла в Саркофаг

        До Валерія Ходемчука?!

3 учень. Хай стане міцнішим у сто крат,

              Хай над землею чисте небо буде.

              Чорнобиль – попередження, набат,

              Його уроків людство не забуде!

4 учень. Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на 4-у блоці. Ніхто не здригнувся, не відступив; і кожен гідний того, щоб про нього говорили, писали, пам’ятали. Про кожного!

5 учень. Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,

               Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.

               Жити можна і в затінку – поринати в розкішні весни,

               А вмирати доводиться перед людством – на видноті.

               Ви – безумство хоробрих – все назавжди зріднили собою:

               Землю, сушу, і любий вогонь, і відвагу людську.

               На лишилася пам’ять, що світить життям і любов’ю.

              Тим високим життям, що дається лиш раз на віку.

7 учень. Радіо мовчить. Газети поніміли.

              По телевізору – концерти та кіно.

              А ми по воду до криниць ходили,

              Дітей поїли теплим молоком.

              Город садили, босими ногами

              Збивали роси з ніжної трави,

              Про радіацію не знали й не гадали,

              І страх у душах ще не оселивсь.

6 учень. Вранці подув легенький вітерець і поніс смертельну радіацію містами та селами. А люди нічого не знали.

6 учень. Вранці в суботу 26 квітня всі шляхи Чорнобиля були залиті водою і якимось білим розчином. А люди гуляли, скрізь діти. Стояла спека, люди їхали на пляж, на риболовлю. В школах йшли уроки. Лише 27 квітня була оголошена евакуація: при собі мати документи, необхідні речі і пайок на три дні. Уявіть собі колону в тисячу автобусів з увімкненими фарами, що їде по трасі у дві колони. Залишили все і  не повернулися…

Виховний захід. Усний журнал «Народні символи України»

Мета. Ознайомити учнів з деякими рослинами – народними символами України, про їх роль у житті народу: про рушник та його роль у житті людини.

Розвивати мовлення, дикцію учнів.

Виховувати любов до рідної землі, свого народу, природи рідного краю.

Обладнання. Фотографії, ілюстрації та малюнки верби,барвінку, калини; вишиті, ткані та червоні рушники.

Хід заходу

Вчитель. У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини. В українців верба, калина та барвінок – невіддільні від українського народу. А ось рушник – предмет, що супроводжує людину він народження і до смерті.

1 учень. Верба – символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори – і кров зупиниться. З давніх – давен на Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називали «Вербним». На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб. Клали у купіль немовлят. Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи:

Не я б’ю – верба б’є.

За тиждень –Великдень.

Недалечко – червоне яєчко!

Спаси і сохрани, Матір Божа,

                       Під своїм покровом.

На це хльоскання не можна було ображатися, оскільки верба давала силу і здоров’я

2 учень. А ось хрещатий барвінок – символ вічності. Про нього існує така легенда.

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога». Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині – вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? В ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.

3 учень. Калина… Символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.

(Діти виконують пісню «Ой є в лісі калина»)

4 учень. Рушники… Це теж символи українського народу. «Дім без рушників, – говорилось у народі, – як сім’я без дітей». Вони – старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду, з рушником проводжали в останню путь. На багатьох рушниках були написи, як от: «На щастя, на долю», «Хай щастить тобі, доню» та інші. Це побажання тій людині. Якій призначався рушник.

Вишивали рушники різними способами і кольорами. В пісні співається:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори,

Червоний – то любов, а чорний – то журба.

В житті кожної людини бувають радість і смуток. Так і на рушниках люди відтворювали свою долю.

Вчитель. Я бажаю, щоб на ваших життєвих дорогах-рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних – журби та печалі.

Здрастуй весно! Здрастуй красна!

Мета. Розширювати  та поглиблювати знання дітей про свято зустрічі весни; показати обряд зустрічі весни. Показати красу пори року весна та відродження народних звичаїв.

Розвивати дикцію, мовлення, пам’ять та акторські здібності учнів.

Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Обладнання. Сцена декорована сільським пейзажем (тин, хата, лавка, дерева, хата),

Хід свята

Учні (хором). Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.

Ведучий.  Рідній матері нашій, неньці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо свято – розповідь нашу про зустріч весни.

1 учень. У давні часи в Україні рік починався у березні. Про нього кажуть, що назву він взяв від білокорої берізки, яка в цей час плаче солодким соком.

2 учень. 1 березня, за старим стилем, свято Явдохи, що є вісником весни. Якщо на Явдохи ясний день – буде гарний рік. Якщо віє теплий вітер – то літо буду тепле.

3 учень. Мов на крилах диво – птиці,

На великій колісниці,

Світлоока, світлолиця

Мчить краса Весна – дівиця.

Вся вона як та царівна –

Пишна , гречна і чарівна,

Мов та річечка ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

4 учень. Ось іде весна степами,

Перелогами, горбами…

Де не ступить –  з-за землі

Лізуть паростки малі.

5 учень. Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

6 учень. На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка.

До верби торкнеться – ба!

В білих котиках верба.

7 учень. А підніме руки вгору

До блакитного простору –

З кожним помахом руки

Линуть з вивію пташки.

8 учень. І пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіл усе!

Струмочки весело сміються:

Весна іде! Красу несе!

9 учень. По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

Вітають чарівну весну.

10 учень. Весна іде! Весна іде!

Весну вітаймо діти.

Весна пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти.

Як сонечко по небоньку,

По кругові йдіте,

Заводьте всі весняночку,

Весну вітаймо, діти.

(Виконується веснянка)

Ведучий. Весна – гарна пора року. Люблять її діти і дорослі за весняну пісеньку струмочків, за веселий спів пташок, за ніжні проліски, за килим із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння. За повітря, напоєне запахом молодого листя.

                Багата весна ще і своїми обрядами, звичаями.

(Вибігають хлопці та дівчата. З глечиків обливають один одного. Сміються, жартують)

1 хлопчик (поливає). Будь здорова, як вода, а весела, як весна!

1 дівчинка. Обережно, віночок новий, квіти намочиш.

2 хлопчик. А тобі на коси, щоб гарно росли. (Хоче полити дівчину. А вона тікає)

2дівчинка. Давайте, дівчатка, поллємо Максима, щоб добре ріс. (Діти підбігають до Максима, одні тримають, інші ллють воду)

3 дівчинка. Один дощ, другий дощ, третій дощ.

1 хлопчик. Досить дівчата, а то до неба виросту.

4 дівчинка. І Вітю треба полити, щоб не хворів.

3 дівчинка. Один дощ, другий дощ, третій дощ.

2 хлопчик. Ви мене з ніг до голови облили, зараз я на вас всю воду виллю. (Доганяє дівчат, вони розбігаються)

5дівчинка. Досить обливатися, час на вулицю йти. Он вже ведмедя ведуть.

(Хлопці виводять ведмедя)

1 хлопчик. Весна іде, весна іде, весну вітаймо, діти.

1 дівчинка. Весна до нас за рученьку, веде тепленьке літо.

Ведмідь. Гу – гу – гу!

4 дівчинка. Ой Ведмедику, як же ти зиму перезимував?

Ведмідь. Гу – гу – гу! (Біжить за дівчатами, ті відштовхують його, сміються)

5дівчинка. Ведмедику, ведмедику, не чіпай мене. На ось тобі глечик з медом. Поїж, бо ти ж за зиму он як схуд. (Ведмідь бере діжку, виходить)

Ведучий. Діти, а рясту ви ще не топтали? Вважалося, що хто на весні ряст топче, той цілий рік здоровим буде. А приказували так: «Топчем, топчем ряст. Бог здоров’я  дасть, дасть»

Діти (хором). Давайте разом  топтати ряст. (промовляють три рази)

Ведучий. Ну що, потоптали?

Діти. Потоптали.

Ведучий. Хвороби прогнали?

Діти. Прогнали

Ведучий. Здорові всі стали?

Діти. Всі.

Ведучий. Очі бачать?

Діти. Бачать.

Ведучий. Вуха чують?

Діти. Чують.

Ведучий. А носики?

Діти. Гарно дихають.

Ведучий. А ротики?

Діти. Весело сміються.

Ведучий. А зубки?

Діти. Весело сміються.

Ведучий. А руки?

Діти. Гучно плескають.

Ведучий. А ноги?

Діти. Дружно тупотять, танцювати вони хотять.

(Діти танцюють «Подоляночку»)

Ведучий. Діти, а чи знаєте ви, який цікавий звичай був на Україні? Він трішки жартівливий і чарівний: щоб хлопці ходили на вулицю до дівчат гуляти, треба було по секрету від них зварити із різних злаків горщик каші та закопати його у потаємному місці. Давайте і ми це зробимо.

1 дівчинка. Закопали горщик каші,

Ще й кілочком прибили.

Щоб на нашу вулицю

Хлопчики ходили.

2 дівчинка. Наша каша солона,

Щоб нам не було сорому.

Наша каша була із проса,

Бо наша вулиця хороша!

(Дівчата витягують хлопця з-за тину)

3 дівчинка. А чого ти за нами підглядаєш? Зараз ми тебе викинемо у воду!

Хлопець. Ой не хочу! Вода холодна! Відпустіть!

4 дівчинка. Як відгадаєш наші загадки, то відпустимо. Слухай.

Хлопець. Друзі, допоможіть мені!

Дівчатка. (загадують загадки):

1.                 Зійшли сніги, шумить вода,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає, коли таке буває? (Весною)

2. Ходить полем з краю в край,

   Ріже чорний коровай. (Трактор)

3.Сіре сукно лізе у вікно. (Вечір)

4. Ой за полем, за горами,

Золота нагайка в’ється. (Блискавка)

5. Гуркотить, стукотить, як сто коней біжить. (Грім)

Хлопчик. Дівчатка, не купайте, відпустіть, я на вашу вулицю хлопців покличу.

Дівчатка. А покличеш?

Хлопчик. Зараз же.

(Діти співають Веснянку)

Ведучий. Зараз за вікном найчарівніша пора року – пора пробудження і зародження  нового життя – весна, і тому ми запрошуємо вас поринути у чудове царство весняного лісу та його прикраси – квітів.

 (Звучить музика, голос за сценою)

Ласкаво просимо в наш дім!

Він, знаю, до вподоби всім,

Цей надзвичайний дім, дивись:

У ньому дах - небесна вись,

А стіни із живих ялин,

Що дістають аж до хмарин!

Долівка в домі цім - з трави,

В нім  квітів – скільки хоч, диви!

Червоні, жовті, голубі –

Не рви їх на букет собі…

 (На сцену виходить Весна і маленька дівчинка)

 Весна. Моя маленька, ти не бійсь,

              Ми підемо з тобою в ліс.

              А ліс цей, люба, не звичайний –

              Його зовуть іще весняний.

Дівчина.  А чому його так зовуть?

Весна. Весняний ліс – тому, що я

             Паную в ньому, бо весна…

Дівчина.    А чому ліс цей особливий?

Весна. Тому, що чистий і красивий.

            Тому, що в ньому, подивись –

            Весняні квіти розцвілись.

(Звучить музика, на сцену вібігають дівчатка -  дві у білих сукнях, дві – у синіх: Підсніжник, Пролісок, Конвалія, Фіалка і танцюють навколо Весни і дівчинки. Музика затихає, дівчатка присідають і нахиляють голови )

 Дівчина.   Це хто такі? Які чудні?

  Але красиві й запашні.

  Я їх зірву…

Весна. Ні! Стій мала.

             Послухай краще їх слова…

(Дівчатка – квіти  по черзі піднімаються і розповідають про себе

Пролісок.     Я – перша квіточка весни,

Я -  пролісковий цвіт,

Я  пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Я вірю: люблять всі мене

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

Підсніжник.       У променях сонця ніжних

                            Край веселого струмка,

                            Білий, росяний підсніжник

                            Раптом блиснув з-під листка.

                            Отакий малий, неначе

                            Ледь прокинувся від сну,

                            Тихий-тихий, а одначе

                            Він приніс до нас весну.

Фіалка. Я малесенька і ніжна,

               Я фіалка дивовижна.

               Маю запах незрівняний

               І ліловий колір гарний.

Конвалія.      Ми квіточки ніжні,

     Конвалії білосніжні.

     Тоненькі,  тендітні,

     Ласкаві, привітні.

(Квіти танцюють навколо Весни, вибігають, а Весна лишається)

Ведучий. Ось, дітки, до нас завітала і сама Весна.

Діти. Що ти нам весно принесла?

Весна. Я тепло вам принесла.

             І сонечка додала,

            Щоб міцніли усі діти

            Й розквітали, наче квіти!

Ведучий. Іде весна. Весна радості і нашої надії.

Гей, Україно, ненька прекрасна,

Будь же до всіх справедлива.

Хай тобі світить сонечко ясне,

Хай діти будуть щасливі.

Будемо жити, землю любити,

Як з давнини повелося.

(Всі діти виходять на сцену)

Всі. Щоб наша доля нас не цуралась,

        Щоб краще в світі жилося.

1 учень. Ой співали ми,  співали,

              В решето пісні складали.

2 учень. Та й поставили на вербі.

3 учень. Де взялися горобці,

              Звалили решето додолу…

Всі. Час усім йти додому.

Виховний захід «Тепло батьківського хліба»

Мета. Розширювати та поглиблювати знання учнів про роль хліба в житті людини в минулому та сучасному житті людини в нашому краї. Вчити дітей бережно ставитися до хліба.

           Розвивати у дітей уяву про те, як хліб прийшов до столу.

           Виховувати любов до хліба, вчити шанувати працю хлібороба.

Обладнання. Ноутбук, вишитий рушник, хліб та сіль, сніп з колосків, модель печі.

Хід заходу

Звучить пісня «Зеленеє жито» у виконанні учениці.

(Виходить дівчина з хлібом – сіллю на вишитому рушнику)

Дівчина. Гостей дорогих стрічаємо

                 Круглим пишним короваєм.

                 З рушником берем таріль,

                  Коровай кладем і сіль.

                 Шанобливо хліб підносим

                 І вклонившись, щиро просим:

                - Любий гостю наш, приймай

                 Хліб гостинний – коровай.

(Виходять діти, стають по обидва боки, троги далі в глиб сцени)

1 дитина.

    Хліб усьому голова

   Так в народі кажуть,

   Хліб – це мир, любов, життя,

   Хліб – це наша радість.

2 дитина.

   Мама зранку подає,

   Молока поживного

   І смачний окраєць хліба,

   Теплого пшеничного.

3 дитина.

   Хліб – багатство найцінніше

   З тих часів, коли навчились

   Його виробляти.

4 дитина.

   Йшли роки, мінялись люди,

   Цінності губились,

   Тільки хліб – незгубна цінність,

   В ньому наша сила.

5 дитина.

   Хліб – усьому голова.

   Хліб – як сонце, кажуть.

   Хліб – це спокій, мир, життя,

   Хліб – це справжня радість.

(Звучить пісня «Як діждемо літа»)

(На сцену вибігає троє дітей)

1 дитина. Дивіться, сніп новий з’явився у нас.

2 дитина. Невже з нового урожаю?

Пісня «Дивувалися ліси»:

Дивувалися ліси:

- Де поділися вівси?

Женчики позжинали,

Женчики пов’язали

Біленькими ручками.

3 дитина. А це вже, мамо, хліб з нового урожаю буде?

Мати. (виходить) Та вже ж, що так.

3 дитина. А як пахне хліб?

Мати. А чим же пахне хліб?

1 дитина.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

 Коли весною кілька діб

 Гуркоче трактор за рікою?

  Хліб пахне працею людською.

2 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

 Коли жнивують у степах

 Твої батьки в гарячу пору?

 Хліб пахне щастям хлібозбору.

3дитина.

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

 Як поведуть твої брати

 Зерном наповнені машини?

 Хліб пахне соками земними.

4 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

 Пахтить на нашому столі

 Весною, влітку і зимою?

Він пахне радість людською.

Мати. Молодці! А чи знаєте ви, як цей хліб до нашого столу прийшов?

Дитина. Знаємо. А щоб і інші діти дізналися - ми  розповімо це жартома.      (Сценка «Ледар і трудівник»)

Ледар. Нащо тримаєш хліб у руках? Дай мені.

Трудівник. Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба ниву як слід заволочити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба дочекатися літа, із зернини виросте злак.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба його скосити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, необхідно його змолотити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Так, але ледачому не дадуть.

Дівчина. Ми не ледачі і ціну хліба ми знаємо. Хоч колосочків у полі не збирали, але обжинки святкували.

Мати. А ось і наша «борода». (Сідає і починає згадувати) Колись в давнину, розповідала мені бабуся, коли закінчували жати врожай, з колосочків завивали бороду. Перев’язували її чарівною стрічкою, між колосків ставили воду і клали сіль, приказуючи «Оце тобі борода, хліб, сіль і вода», а потім співали пісні і приказували:

Хором. Ой, обжинки, господарю, обжинки,

             Позбирали колосочки з нивки.

             Ой весело, господарю, весело,

             Що ми віночки несемо.

              А ще буде, господарю, веселіш

               Коли буде цей вінок на голові,

               Коли буде коровай на столі.

Мати. Ой, заговорилася з вами. А мені ж хліб випікати. (Місить тісто у діжі і промовляє.)

                    Звівся хлібець на ніжки,

                    Та мерщій із діжки.

                    Печу, печу хлібчик, дітям на обидчик.

                    Беру, беру папку, кладу на лопатку.

                    Шусь у піч.

(Кладе хліб у піч. Заходять діти)

Діти (хором). Дозвольте, мамо, до хати увійти,

                       Хліб з печі вийняти допомогти.

Мати. Заходьте, діти, будемо хліб виймати,

           На рушник долі його викладати.

           Без ніг, без сустав

           Хліб на ніжки устав

           Хліб хай відпочине та господаря дождеться.

(Господиня викладає хліб на стіл, прикрашає його квітами. Заходить батько)

Батько. Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?

Мати. То, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає.

Батько. То його треба дітям дати.

Мати. Господаря просим!

Батько. Мати у хаті – господар при хаті.

              Без матері – хата сирота, а без батька – вдова.

              Тож тобі, мати, хліб брати, дітям слово казати.

(Мати підходить до дітей із хлібом, скибку відламує і говорить)

Мати. Оце тобі, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя і доля. Щоб тебе люди шанували. А це тобі, синку. Рано вставай, всьому лад давай. Рости здоровим і дужим. А тепер давайте всі разом заспіваємо пісню про хліб.

 (Звучить пісня «                                                                 » )

Учениця. А тепер для глядачів ми пропонуємо невеличку вікторину:

1. Викинемо – не обідніємо, зберемо – розбагатіємо.  (Зерно)

2. Ні чоловік, ні звір, а вуса має. (Овес)

3. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор)

4. Тисячі братів одним поясом перев’язані. (Сніп)

5. Куди хліб іде без скоринки, а виходить із скоринкою. (Піч)

6. Одгадай загадку: кину її в грядку, нехай моя загадка лежить аж до весни. (Озимина)

7. Як навколо об’їси,

   Серединки не проси.

   Ми такі гостинці –

   Дірка в серединці. (Бублик)

(Виходять діти, читають вірші)

1 дитина.

У сім’ї, у кожній хаті

Майже завжди буде свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

2 дитина.

 Що з зерняти проростала

 Сонця й дощику пізнала,

 Ласки від землі святої,

  Чорної, родючої, простої.

3 дитина.

Але скільки ті зернятка,

Мали подорожей взнати,

Щоб потрапив в кожний дім

Запашний і білий хліб!

4 дитина.

Влітку справжній хлібороб

Спати не лягає –

Він і вранці, і вночі

Рук не покладає.

5 дитина.

Щоб зернини дорогі

Донести до люду,

Щоб дорослі і малі

Мали хліба всюди.

6 дитина.

І у місті, і в селі

Знати добре треба,

Що у хлібові у тім –

Праця комбайнера.

7 дитина.

І дбайлива, і тяжка,

І гірка від поту,

Тож спасибі скажем їм

За таку роботу.

8 дитина.

Не забудьте й водіїв,

І привітних продавців –

Руки теж в них золоті,

Бо приносять хліб у дім.

9 дитина.

Пам’ятаймо ж цю дорогу,

Від поля до столу.

І шануймо цю хлібину,

Як цінність коштовну.

10 дитина.

Бо в сім’ї, у кожній хаті

Тоді буде справжнє свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

(Звучить пісня «                                                                             » )