Передовий педагогічний досвід

 «Формування національно – патріотичних компетентностей учнів початкових класів»

ВСТУП

      Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є те, що в процесі формування особистості, а отже, і підростаючих поколінь, найефективнішим є шляхи пізнання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до освітнього.

      Національна система виховання, що ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих часів і сучасності, якнайбільше сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як головних складових духовності людини.

     Національна система виховання постійно відкриває емоційно-естетичний, художньо-творчий, моральний та інтелектуальний потенціал нашого народу, створює умови для розвитку природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації, держави. Воно реалізує глибоке і всебічне пізнання рідного народу, його історії, культури, духовності і на цій основі – пізнання кожним учнем, вихованцем самого себе як індивідуальності і як частки цієї нації, а через неї і всього людства, організацію самонавчання і самовиховання, найефективніших шляхів розвитку і самовдосконалення особистості.

     Основним шляхом розвитку школи і освіти, підтвердженим історією розвитку всіх народів світу, багатовіковим вітчизняним досвідом, є цілеспрямоване і систематичне виховання підростаючих поколінь на культурно-історичних традиціях рідного народу.

    Українська нація, як і всі нації світової співдружності, має свою історію, глибоко гуманістичну ідеологію, власну філософію, оригінальну систему виховання. Перевірені багатовіковим досвідом надбання народної мудрості становлять ідейно-моральну основу виховання, яке має національні і загальнолюдські аспекти.

      Видатні філософи, етнографи, психологи і педагоги світу здавна визнавали, що виховання має яскраво виражений національний характер. К.Д.Ушинський твердив: «Ставши одним із елементів державного і народного життя, громадське виховання пішло в кожного народу своїм особливим шляхом, і тепер кожен європейський народ має свою окрему характеристичну систему виховання». Будучи українцем, К.Д. Ушинський пишався своєю національною приналежністю,був патріотом своєї нації.

   Важливі положення про національно-патріотичне виховання містять праці П.П. Блонського. Він підкреслював: «Оскільки слово «нація» має значення «народ», ми могли б назвати таке виховання глибоко національним».

   Відомий український педагог Софія Русова стверджувала: «Національне виховання забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли його творчі сили не будуть покалічені, а, навпаки, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдського поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів».

   В.О.Сухомлинський обґрунтував теорію національного самовизначення учнів у процесі навчання і виховання. Глибоко досліджуючи і розвиваючи українську національну педагогічну спадщину, В.О.Сухомлинський досяг вершин світової педагогіки, ставши одним із найбільших педагогів ХХ століття.

    

Актуальність обраної проблеми

 

Наша країна переживає важкий період соціальних потрясінь. Трагічні події, які відбуваються на сході нашої держави, не залишають байдужими нікого. У цей час батькам і педагогам необхідно переглянути систему цінностей, яку формуємо в дітей, та надати перевагу духовному і моральному над матеріальним та егоїстичним. У тяжкий час випробувань учителям початкових класів необхідно вдосконалити патріотичне виховання, плекати у молодшого покоління любов як до свого рідного краю, так і до всієї України.

        Людина може відчувати себе вільною лише тоді, коли є економічно незалежною, має стабільний дохід, є юридично захищеною, має свободу думки, право вільного вибору. Всі батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, сильними, загартованими морально та фізично. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава.

          Сучасна молодь залишається сам на сам зі своїми проблемами, не має соціальної підтримки й не може визначитись в різноманітних політичних, соціальних, економічних, морально-етичних напрямах.

      Щоб змінити становище на краще, нам необхідно зрозуміти, що не можна за короткий період часу змінити молодь, не змінивши суспільство. Ось чому, стрижнем усієї системи виховання в Українi повинна бути національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України. Ця проблема вже  багато років «вирішується» на державному рівні, в той час, як вчителі, в своїх повсякденних справах пробуджують в учнів патріотичні почуття вже починаючи з дошкільного віку та початкової школи.

      Одна з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному і в практичному планах – це проблема виховання моральних цінностей засобами слова, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця, нічим не замінити.

Навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Виховання у молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу.

Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі необхідно, щоб всі діти виросли національно свідомими громадянами. Патріотизм – це коли ти не соромишся своєї збірної з футболу, навіть після провального матчу. Патріотизм – це кожний день говоримо «доброго дня» чи «доброго здоров’я» ми говоримо у відповідь на звичне для наих дітей «прівєт». І, без сумніву, патріотизм – це чудове почуття гумору, яке допомагає подолати всі негаразди у нашому складному житті. І якщо хоч якесь зернятко моралі проросте в серцях наших учнів – то буде нашим маленьким внеском у загальнодержавну справу  вихованнянового покоління українського народу, народу, який відродить нашу державу, мову, культуру, традиції.

Відомий педагог К.Д. Ушинський писав: «Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити». Щоб розумів, що є за що любити рідну державу і не міняти її на якусь іншу, примарно – гарну. Щоб діти розуміли, що саме у нас неймовірно красиві гори, поки що є кришталево чисті озера. Що поруч чарівні місцина, які потрібно любити, берегти.

У Концепції національного виховання сказано: «За сучасних важких і болісних ситуацій викликів і загроз, і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співробітництво, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи». За таких умов очевидною є потреба перебудови в сфері виховання.

Головним завданням патріотичного виховання є формування патріотизму, а на сучасному етапі становлення української державності ця проблема набуває особливого значення. Тому обрана методична тема                     є досить актуальною. У відповідності з метою ми визначаємо такі завдання:

Ø  розкрити особливості національно-патріотичного виховання                      в початковій школі;

Ø  вивчити шляхи і засоби національно-патріотичного виховання                    в початкових класах;

Ø  висвітлити особливості національно-патріотичного виховання під час уроків та в позаурочній діяльності.

Національно-патріотичне виховання включає в себе всі аспекти, охоплює своїм впливом всі покоління, пронизує всі сторони життя.

У відповідності до поставлених завдань щодо формування національно-патріотичних компетентностей в учнів  початкових класів, ми намагаємося  спрямовувати свою діяльність на:

Ø виховання поваги до Конституції України та Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України;

Ø формування мовної  культуру, оволодіння  державною мовою;

Ø формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, держави, родини, гордості за минуле й сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

Ø відродження традицій українського козацтва;

Ø забезпечення духовної єдності поколінь, виховання  поваги до батьків та родини;

Ø виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадської діяльності;

Ø реалізація  індивідуального  підходу  до особистості та виховання.

 

Теоретичне обґрунтування

 

У сучасних умовах патріотизм виявляється, насамперед, у любові до Батьківщини, готовності утвердити незалежність своєї держави, піднесенні України до рівня високорозвинених держав світу. Актуальним є необхідність виховання гуманних почуттів: любові до людини, поваги і піклування про неї, доброти, співчуття, великодушності тощо.

Проблема виховання патріотизму знайшла своє відображення у вітчизняній (В. Бичко, І. Надольний, Л. Сохань, І. Стогній, О. Забужко, В. Шинкарук та ін.) і зарубіжній (І. Кант, К. Роджерс, Е. Фром та інші) філософії.

Серед класиків педагогічної науки до цієї проблеми звертались Я. Коменський, Г. Сковорода, К. Ушинський, А. Дістервег, С. Русова, Я. Корчак, А. Макаренко, В. Сухомлинський та інші. У своїх працях і наукових розробках вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини.

С. Русова підкреслювала, що виховання має відповідати національному духовному складову українського народу, його характеру та світогляду, духовним традиціям.

Патріотичне почуття за своєю природою, як зауважує С. Козлова, є інтегральним, оскільки об’єднує в одне ціле усі сторони розвитку особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, фізичну. Воно формується поступово під впливом навколишнього середовища та інших виховних чинників. І школа відіграє тут велику роль.

Надання емоційної забарвленості, моральної оцінки знанням, вважає Ю. Руденко, - завдання вчителя, вихователя, всього педагогічного колективу.

Опрацювавши низку наукових праць, ми погоджуємося з думкою, що ефективність національно-патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості навчально-виховного процесу, форм та методів його організації.

 

 

Сутність досвіду

 

Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Навчально-виховний процес у школі складається з: громадянської освіти та громадянського виховання; військово-патріотичного виховання; правового виховання; морально-етичного виховання на основі вивчення традицій українського народу, козацтва та учнівського самоврядування.

Формування національно-патріотичної компетенції в початкових класах, на мою думку, повинно здійснюватися як на уроках, так і у позакласній та позашкільній роботі.

Формування національно-патріотичних компетентностей на уроках української мови

          Українська мова є однією з найдавніших і розвиненіших мов світу. Вона має багатовікову історію свого розвитку, тому скарбниця її виражальних засобів, пізнавально-навчальних прийомів практично невичерпна. Вона надзвичайно багата лексично, граматично та інтонаційно, тому за своїми можливостями здатна виконувати найбільшу роль у формуванні справжнього українця, патріота своєї держави. Багатющі засоби рідної мови адекватні природним, національним особливостям українських дітей, створюють найсприятливіші умови для їх нормального розвитку. Засвоюючи рідну мову з найбільш раннього віку, діти поступово стають носіями національного змісту, духу: засобами рідної мови в них найефективніше формуються національна психологія, характер, світогляд, свідомість і самосвідомість та інші компоненти духовності народу. Українська система виховання реалізує здавна прийняту цивілізованими націями аксіому: нормальне навчання, виховання і розвиток підростаючих поколінь забезпечується лише рідною мовою.

Саме уроки рідної мови сприяють формуванню мовної культури, оволодінню українською мовою, збагаченню словникового запасу учнів, формуванню любові та поваги до державної мови. На кожному етапі цих уроків, використовую  граматичний матеріал, що формує національно-патріотичні почуття, виховує любов до мови,  Батьківщини, природи рідного краю, повагу до батьків, історії та культури. З власного досвіду переконана, що цінним виховним компонентом є опрацювання текстів  про нашу Батьківщину, її столицю, міста, рідне село, річки, моря, про красу та неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей.

Любов до рідної мови – один із проявів патріотизму. Ще К. Ушинський говорив, що мова народу є цілковитим відображенням батьківщини і духовного життя народу, що засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх додавання і видозміни, але безліч понять, поглядів на предмети, безліч думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови .

Українська мова як навчальний предмет несе надзвичайно високу пізнавальну цінність: прищеплення почуття любові до рідної мови, осмислення загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим почуттям патріотизму. Для досягнення цих цілей у змісті української мови використовуємо загальні відомості про мову та дидактичний матеріал: вправи, речення, тексти, диктанти, проблемні завдання і запитання, твори тощо. (Додаток 1)

Для реалізації ідеї національно-патріотичного виховання на уроках у початкових класах постійно практикуємо:

Ø хвилинки каліграфії (підібрані каліграфічні хвилинки національно-патріотичного спрямування;  слова та речення,  прислів’я та приказки виховного та пізнавального значення);

Ø тексти для контрольних та навчальних диктантів (укладено тематичні збірки текстів про Україну, Київ, Дніпро, Карпати,  квіти, народні символи, народні ремесла тощо);

Ø поетичні хвилинки (зібрані вірші та уривки відомих українських поетів про Україну, красу її природи, працю людей та інші);

Ø тексти з підручника, що несуть глибокий виховний характер;

Ø роботу на картках (розроблені індивідуальні тематичні картки).

Розвиток і вдосконалення графічних навичок письма – одне з найважливіших завдань уроків української мови. Тому на кожному уроці слід планувати роботу на закріплення письма великих і малих букв, їх з’єднань.

Часто каліграфічні хвилинки поєднують із засвоєнням словникових слів, часом доречними є каліграфічні хвилинки з логічним навантаженням.

Особисто я  віддаю перевагу, на вимогу часу, каліграфічним хвилинкам, що сприяють національно-патріотичному вихованню. Саме такі завдання дають можливість не лише відпрацювати навички правильного та каліграфічного написання букв, правильного поєднання їх у склади та слова. Вони розширюють знання дитини про рідний край: письменників та поетів, художників, природу рідного краю, державні та народні символи, квіти та рослини обереги, народні звичаї та традиції. Саме на даному етапі уроку ми працюємо над змістом приказок та прислів’їв, дізнаємося про народні прикмети. Тобто, розширюємо та поглиблюємо знання дітей про найцінніші багатства свого народу.(Додаток 2)

Готуючись до уроків, доводиться постійно добирати матеріал (речення, тексти). Завжди хочеться, щоб вони несли пізнавальну інформацію, були цікаві та мали ще й виховний характер. Дітям цікаво і корисно дізнаватися про історію і красу українських міст; красу українських річок та гір; про особливості рослинного та тваринного світу; про визначних людей у різних галузях науки, культури, спорту. (Додаток 3)

Особливу привабливість, красу урокам рідної мови несуть поетичні хвилинки. Саме тут ми показуємо велич і красу української мови на найкращих зразках поетичної творчості українських митців пера. Дітям подобається не лише слухати та обговорювати поезію, а й самим готувати її до уроків, читати перед класом, «смакуючи» кожне слово. Тут ціле море поезії для вибору на розсуд вчителя. Творів, яких не вивчають на уроках читання, але цікавих, навчальних і повчальних. На уроках української мови використовую вірші та уривки з віршів відомих дітям поетів - Т.Шевченка, Лесі Українки, Ліна Костенко, Платон Воронько, а часом і зовсім невідомих, наприклад, Лана Виноградова, Надія Гуменюк. (Додаток 4)

У процесі навчання рідної мови  широко використовую конкретно-історичний матеріал, відомості про духовне багатство, козацьку звитягу, лицарські чесноти рідного народу; наводимо яскраві приклади, які впливають на почуття і мислення учнів, пробуджують гордість за свій славний рід.

Формування національно-патріотичних компетентностей на уроках літературного читання

Уроки літературного читання мають не меншу цінність для формування національно-патріотичних компетентностей, ніж уроки української мови. Адже вони несуть у собі саме дух України, знання про Україну. Більшість авторів, твори яких вивчаються у початковій школі – щирі патріоти своєї Батьківщини. Їх твори пронизані цією любов’ю. Хіба може дитина, яка читає твори Олександра Довженка та Василя Чухліба не закохатися у красу річки Десни, так як були закохані у неї автори. А якої любові до лісу навчає у своїх творах Олесь Донченко. Досить тільки вчителю докласти невеликих зусиль для розуміння прочитаного. (Додаток 5)

Чільне місце на наших уроках літературного читання відводиться малим фольклорним формам (загадки, лічилки, мирилки, приказки та прислів’я), народним прикметам, уривкам із казок, дитячим пісням, колисковим, щедрівкам, колядкам, веснянкам, закличкам.  Саме на таких уроках э можливість ознайомити дітей з історією та звичаями рідного краю. (Додаток 6)

На уроках літературного читання варто звернути увагу на формування національної свідомості через казки В. Сухомлинського, адже саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і, на перший погляд, непізнаного світу. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Образи казки благотворно формують і національну свідомість молодших школярів, виховують у дитини людські чесноти – риси характеру справжнього українського патріота. (Додаток 7)

Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей про нашу Україну збудить в учнів почуття патріотизму. Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за людину праці, борця за світ без війни. Сьогодення також надає нам безліч прикладів мужності українців, які стали на захист Батьківщини, часто ціною власного життя доводячи вірність своєму народові, продовжуючи боротися за мир і спокій у рідній державі.

Коли дітям подобаються твори поетів, вони надихають на написання своїх творів – творів про рідний край, його неповторну природу, про красиву, співучу, мелодійну рідну мову. (Додаток 8)

Формування національно-патріотичних компетентностей на уроках природознавства

         Навчальний предмет «Природознавство» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. Найважливішим виховним спрямуванням змісту даного навчального предмета є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності. Форми і методи роботи на таких уроках обираю з урахуванням багатовікової історії українського народу, його національно-культурні особливості і традиції, а також загальнолюдські цінності. Найбільш ефективними для формування національно-патріотичних компетентносте у процесі вивчення природознавства є ігрові форми: рольові ігри, ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, конкурси  ерудитів та вікторини. Наприклад використовую такі вікторини: «Чи знаєш ти свою Україну?» «Що ти знаєш про річки України», «Рослини рідного краю, занесені в Червону книгу України», «Рослини - первоцвіти» та інші. Дітям подобається такий вид пізнавальної роботи як усний журнал. Так наприклад проводили усний журнал «Народні символи України», «Червона калина – символ України». (Додаток 9) Під час проведення усних журналів діти не лише вивчають готову інформацію про історію свого рідного міста чи села, побут, традиції, а також і в загальному вивчають про свою країну – Україну, її символіку, певні свята, які в нас на Україні святкуються, але і самі долучаються до збору матеріалу. Вони відвідують бібліотеки, спілкуються з батьками, вчителями з інших предметів, сусідами.

Програмою передбачено такі методи роботи для вивчення предмету «Природознавство», як екскурсії, прогулянки, подорожі, які б проводились не в звичному для учнів місці – у класі, не у звичайній формі – віртуально, уявно, а серед природи. Уроки серед природи  часом проводжу саме у визначні дати народного календаря (день весняного чи осіннього рівнодення), день Катерини, тощо. Адже звичаї, пов’язані з народними святами, формувалися протягом століть під впливом біоритмів землі. На цих уроках діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов’язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Також духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі. В дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, свій рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.

Така  система методів навчання природознавства дає змогу дитині реалізувати свої прагнення до дослідництва (уроки серед природи), виявити себе в конструюванні та творчості (малюємо, моделюємо), зробити висновки (узагальнення знань), комунікації (робота в групах). І тому уроки природознавства дають змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ – про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу. Саме у початковій школі закладаються основи світогляду дитини, виховується любов до рідного краю, повага до свого народу, формується відповідальне, гуманне ставлення до природи.

Формування національно-патріотичних компетентностей на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання

.

Головним завданням курсу «Образотворче  мистецтво»   є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості. Програмою з образотворчого мистецтва пропонуються теми, які знайомлять дітей із українським національно – декоративним мистецтвом, народними промислами, з картинами українських художників.
Уроки образотворчого мистецтва з тем, які висвітлюють побут: уроки декоративно - прикладного мистецтва, уроки малювання пейзажів рідного краю, предметів побуту сприяють формуванню національної свідомості молодших школярів. На своїх уроках я систематично знайомлю дітей з творами українського образотворчого мистецтва. Через живопис до дітей надходить розуміння того, що вони живуть в країні, не пишатись якою – неможливо, що нам є що захищати, ким пишатися, на кого рівнятися.

Саме на уроках з данного навчального предмета знайомлю дітей з творами мистецтва видатних українських художників, таких як Марія Приймаченко та Катерина Білокур під час вивчення декоративного розпису, малювання квітів, натюрмортів,  персонажів українських казок. Звертаю увагу на багатство барв, красу української природи.

На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки. Наприклад вивчаючи тему «Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва» у 3 класі, коли вивчали український етнодизайн, сучасні і традиційні види художньої праці, вишивання і в'язання як види української народної творчості ми відвідували шкільний музей льону та «мамину світлицю», знайомилися з роботами  майстринь рідного села. Дітям хотілося не тільки роздивитися роботи, поторгати їх руками, а й навчитися робити хоча б щось подібне. При цьому в учнів формуються поняття що про рушник як народний символ українців, символічні візерунки на зображеннях рушників ("життєва доля" і "життєві стежини", "дерево життя"). Головне вчилися вишивати "хрестиком", "низинкою", "гладдю.

Формування національно-патріотичних компетентностей у виховній роботі

Вся виховна робота в класі тим чи іншим чином пов’язана з формуванням національно-патріотичних компетентностей. Звичайно, в першу чергу це робота по напрямку козацького загону. Так як клас працює за  напрямком «Хто вміє віночок вити, той уміє життя любити», то ми знайомимося з усім, що стосується квітів рідного краю: квітів українських віночків, квітів – символів, квітів українського краю, квітів у вишивці, у мистецтві, піснях, віршах тощо. З  цією метою проводиться система заходів. Ми переглядали та обговорювали презентації «Український вінок», «Рослини – символи України». Неодноразово відвідували музеї, де знайомилися з українською вишивкою та виставки картин місцевих художників. Слухали та вивчали українські пісні про квіти, читали вірші та самі пробували складати вірші про квіти. Діти початкових класів дуже люблять малювати, тому ми неодноразово проводили конкурси малюнків, вчилися малювати квіти у різних техніках. А щоб більше дізнатися про квіти рідного краю, збирали цікаву інформацію та проводили виховні заходи такі як: усні журнали «Первоцвіти мого краю», «Квіти на моєму подвір’ї»; екскурсії до садиб односельчан, де знайомилися з квітами нашої місцевості; екскурсії до лісу, луків, поля для ознайомлення з квітковим розмаїттям краю; презентації «Моя улюблена квітка», «Що я знаю про льон».

Велику роль у виховній роботі відіграє знайомство з традиціями рідного краю: обжинками, вечорницями, святами зимового циклу, зустріччю весни. Щороку розучуємо нові колядки та щедрівки, веснянки. Так розробили і провели свята «Свято зустрічі весни», «Український осінній ярмарок» (Додаток 11)

Стаюсь привити дітям поняття «хліб – святиня», навчити любити і шанувати хліб, поважати працю людей, які своєю тяжкою працею виростили нам цей дорогоцінний, життєво необхідний продукт. Хлібу присвячую велику кількість заходів. Проводили екскурсію до шкільного куточка хліба, неодноразово переглядали та обговорювали презентації («З історії хліба», «Як хліб до нас прийшов»), провели усний журнал «Хліб і війна», зверталися до питання голодомору в Україні. Але найбільше враження на дітей справив народознавчий захід «Тепло батьківського хліба» (Додаток 11)

Значна увага приділяється і значенню мови в житті українця, вихованню людові до рідної мови, бажання її вивчати та постійно вдосконалювати, розширювати словниковий запас, розуміти, що наша мова найкрасивіша в світі і прививати бажання говорити нею, пишатися нею. Це добре сприймається, коли переглядаються відео, де видатні українці говорять українською мовою: співаки, спортсмени, актори. Чому саме та цю категорію людей звертаю увагу? Бо саме вони кумири наших дітей. Вони чують як гарно говорить Дмитро Монатик, Святослав Вакарчук, Валерій Харчишин, Олег Скрибка і їм хочеться так розмовляти також. Формують любов до рідної мови і такі цікаві вправи як відгадування ребусів, кросвордів, загадок. Цікавою виявилася вправа «Погаємося зі словником». Коли один учень називає сторінку словника, а інший за певний період часу повинен запам’ятати і відтворити слова. Хто більше запам’ятає. Звичайно не замінними є і виховні заходи, які проводяться до Дня української писемності, до Всесвітнього дня рідної мови. (Додаток 11)

Незамінними є заходи, що присвячені українському козацтву, адже ми всі «козацького роду діти». Це і пізнавальні хвилинки, цікавинки, це «Посвята першокласників у козачата». Але найбільше дітям подобаються спортивно – розважальні заходи «Козацькі розваги» (Додаток 11)

Висновки

 

Працюючи над обраною методичною проблемою ми переконалися, що  наш навчальний заклад став осередком становлення громадянина-патріота України. На уроках ми формуємо якості особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

У своїй діяльності ми виокремили як один із найголовніших напрямків виховної роботи - національно-патріотичне виховання, що за своїм значенням є стратегічним завданням з виховання в школярів національної самосвідомості, громадянської позиції, бережливого ставлення до природи, поваги та любові до державної мови. На уроках та позакласній роботі ми популяризуємо історію українського козацтва, формуємо моральні якості особистості, культуру поведінки, мотивацію до праці.

Для реалізації глобальних завдань національно-патріотичного виховання ми створили систему роботи, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямків, засобів, методів розвитку та виховання учнів.

Підсумовуючи вищезазначене ми робимо висновок, що у початковій школі закладаються основи національно-патріотичної свідомості учнів, любові до рідної землі, своєї малої батьківщини, виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча особистість, чому сприяють  основні педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування в учнів початкових класів національно-патріотичних компетентностей.

Переконані, що національно-патріотичне виховання молодших школярів буде ефективним, якщо:

Ø впливати на почуття, переконання та діяльність вихованців;

Ø органічно поєднувати навчальні й виховні завдання, будуючи їх від близького до далекого;

Ø не нав’язувати патріотичні погляди зовні (дитина повинна прийняти їх добровільно, за власною волею та бажанням);

Ø залучити до участі у виховній роботі школи батьків, громадськість, ветеранів війни та праці, народних умільців, представників культури;

Ø систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічний список джерел

 

1	Вашуленко М. С. Українська мова , 3 клас / М. С. Вашуленко - Київ: Освіта, 2016. – 192 с.
2	Вашуленко М.С. Українська мова, 2 клас / М.С.Вашуленко - Київ:Освіта, 2015 -192 с.
3	Володарська М.О. Українська мова, 3 клас, ІІ семестр (за підручником М.С.Вашуленка) – Х.: Вид. група «Основа», 2014, - 146с.
4	Година спілкування, 3 клас /Упоряд. М.О.Володарська. – Х.: Видавництво «Ранок», 2010, - 176 с. – (Класний керівник)
5	Кидисюк Н.П. Збірник диктантів з української мови, 1 – 4 класи. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок»; 2009. – 224 с.
6	Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти та науки України від 16.06.2015 № 641)
7     8	Методика навчання української мови в початковій школі: навчально – методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів /за наук. ред. М.С.Вашуленка – К.: Літера, ЛТД, 2011 – 384 с. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах /додаток до наказу Міністерства освіти та науки України від 16.06.2015 №641/
9	Навчання і виховання учнів 3 класу. Методичний посібник для вчителя/ Упоряд. О.Я. Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2004 – 512 с.
10	Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К., 1989
11	Прищепа К.С., Лук’яненко В.Г. Тематичний словник школяра. – К.: Гала, 1997. – 336 с.
12	Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- К.: Видавництво А.С. К., 2004
13	Пономарьова К.І. Зошит для тестової перевірки знань з української мови: Навч. посіб. для 3 кл. загальноосвіт. навч. закл. – 3 – тє вид. – К.: Генеза, 2011, - 48 с.
14	Савченко О.Я. Літературне читання. Українська мова. 3 клас, підруч. для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 192 с.
15	Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / За заг. ред. д – ра філол.. наук, проф.. В.В. Дубічинського, - Х. ВД «Школа», 2009. – 1008 с.
16	Терещенко О.В. Зошит з укр. мови для самостійного закріплення знань учнів (за підручником М.С Вашуленка та О.І. Мельничайко ) 3 клас, 2 частина – К.: АВДІ, 2011 - 48 с.
17	Тисяча загадок /Упоряд. Л. Возняк – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006 - 144 с.
18	Ушинський К.Д. /Вибрані педагогічні твори у двох томах/ М.: Педагогіка – 1974, том І – 389 с.
19	http://nsportal.ru/shkola/literatura/library/ispolzovanie-kreativnykh-metodov-v-obrazovatelnom-protsesse
20	http://pidruchniki.ws/10680823/pedagogika/klasifikatsiya_metodiv_navchannya
21	http://ru.wikipedia.org/wiki

Додаток 1

Фрагменти уроків з української мови

2 клас, урок № 2

Тема. Спостереження за смислорозділювальною роллю звуків у словах

Мета. Закріпити і поглибити знання учнів про звуки; про слова, що розрізняються лише одним звуком.

Розвивати увагу та спостережливість; навички звуко-буквенного аналізу слів; зв’язне мовлення.

Виховувати бережне ставлення до хліба, людей, які його вирощують; любов до рідної мови.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням окремих зернових культур (пшениця, жито, ячмінь), пшеничного поля; зразок хвилини каліграфії на дошці.

ХІД УРОКУ

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ.

1.     Хвилинка каліграфії

ко ол ло ос со ок

колосок

(Записати рядок буквосполучень після повторення з’єднань та рядок слова колосок).

– Спробуйте замінити у слові один приголосний звук, щоб утворилося нове слово (колосок – голосок, колобок).

– Що ви уявляєте, коли чуєте слово колосок?

– Які рослини мають колоски?

– Розгляньте ілюстрації (зображення зернові культури, пшеничне поле).

– Початком чого є колосок? Як називається поле, де багато колосків?

– Хто вирощує для нас хліб?

– Складіть речення зі словом колосок. Найкраще речення записуємо на дошці та у зошитах.

2. Робота за підручником (с. 6-7)

3) Цікава хвилинка

Вправа 9.

Учні по черзі читають віршики Ігоря Січовика «Букви пожартували». Пояснюють, що ж наплутав автор, спробуйте виправити помилки.

Після усного виконання вправи, діти виконують письмово за зразком.

(Рік – рак, колосок – колобок, клітку – квітку).

4) Хвилинка спілкування

Учні читають діалог у підручнику. Пробують продовжити розмову.

5) Виконання вправи 10.

– Прочитайте слова. Спробуйте зі слова вилучити один звук, щоб вийшло інше слово.

(Косар – коса, перон – перо, умова – мова).

– Усно складіть речення зі словом мова.

– Пригадайте прислів’я про мову.

· Слово до слова – склалася мова.

· Слово не стріла, а глибше ранить.

· Мудре слово – добрий друг у біді.

· Птицю видно по пір’ю, а людину – по мові.

 

 

2 клас, урок №10

Тема. Правило переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків

Мета. Вчити учнів застосовувати правило переносу слів зі збігом приголосних. Формувати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади для переносу

Розвивати культуру мовлення, пам’ять, увагу

Виховувати бажання пізнавати символи України, рослини рідного краю

Обладнання. Ілюстрації верби.

3. Хвилинка каліграфії

в в вв во ве ев  ив

верба дерево посадив

– Складіть речення з цими словами.

– Де ви бачили вербу?

Розгляньте ілюстрацію. Де ростуть верби? Чи красиві вони?

– А що ви знаєте про це дерево? (Верба – це символ України)

– Пригадайте, які ви знаєте прислів’я про вербу? (Без верби й калини нема України)

– Який видатний поет у своїх віршах дуже часто згадував вербу? (Тарас Шевченко)

– Можливо ви можете пригадати рядки віршів про вербу.

– Яку користь приносить верба?

– Усно поділіть слова на склади для переносу. Поділ для переносу якого слова викликає у вас труднощі?

1. Словниковий диктант

Схилила, віти, рікою, над, верба.

– З даних слів складіть і запишіть речення.

Верба схилила віти над рікою.

– Яке слово в цьому реченні не можна поділити для переносу?

– Які слова можна переносити по-різному?

– Складіть і запишіть своє речення про вербу.

-  Які народні обряди та традиції, пов’язані з вербою, ви знаєте?

 

2 клас, урок № 11

Тема. Правила переносу частин слів із буквами й та ь у середині

Мета. Вчити учнів застосовувати правило переносу слів з буквами й та ь. Закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова з рядка в рядок. Збагачувати лексичний запас учнів.

Розвивати зв’язне мовлення.

Виховувати любов до українського слова; до природи

Обладнання. Ілюстрація жайворонка; словнички.

 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ.

– Сьогодні на уроці ми вчитимемося правильно переносити слова з буквами й та ь.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Робота за підручником (с. 18-19)

1) Вправа 45. Робота над загадкою

Учні читають загадку і відгадують її. (Райдуга, веселка)

– Чому у вас різні відгадки цієї загадки?

– Назвіть по-черзі кольори веселки? Скільки їх?

– Яку б назву цього явища придумали ви? (Семикольорова, кольорова дуга)

– Хто з вас бачив веселку? Коли вона виникає?

– Чи можна, на вашу думку, доторкнутися до неї руками?

– Усно поділіть для переносу слова веселка, райдуга.

2) Робота над правилами

– Зверніть увагу на слово райдуга. В середині слова буква й.

Букви й та ь під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви. Переносимо так: рай-дуга, райду-га.

Прочитайте уважно правило на с. 18.

3) Робота в парах. Вправа 46

– Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним із способів.

Чай-ка, лі-тає, їжак, жай-воронок, сой-ка, маль-ви, Юра-сик, Василь-ко.

– Перевірте один в одного, чи правильно виконали роботу.

– Яке слово не можна поділити для переносу? (Їжак)

4) Словникова робота

– Прочитайте уважно слово жайворонок. Запишіть його до своїх словничків і запам’ятайте його правопис.

– Хто такий жайворонок?

Діти розглядають ілюстрацію із зображенням птаха.

Коротка інформація

Жайворонок – перелітний, співучий птах; невеликий, горобцевидний. Маса від 25 до 45 грам. Його пісні мелодійні і різноманітні. Сірувато-бурого кольору. Живе від 5 до 12 років. Селиться на рівнинах: на лугах і пасовиськах, де не використовуються землі. Живиться гусінню, комахами, дощовими червами, насінням трав, пшеницею, молодими паростками рослин.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються, сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть і співають

І з весною світ вітають

Дзвоном радісних пісень.

Фізкультхвилинка

5) Вправа 47 (За наявністю часу на уроці)

Учні читають речення, записують слова-назви птахів; через риску поділяють їх для переносу різними способами.

Чайка – чай-ка.

Жайворонок – жай-воронок, жайво-ронок, жайворо-нок.

Соловейко – со-ловейко, соло-вейко, соловей-ко

6) Вправа 48

Учні читають текст; розповідають, які ще осінні квіти вони знають.

Записують слова на дошці і у зошити, поділяють для переносу. (Жоржини, хризантеми, чорнобривці)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

Робота над співанкою

– Прочитай співаночку уголос. Спиши її.

Зайчику, зайчику,

мій братчику!

Не топчи городика!

– Поділіть слова зайчику, топчи для переносу.

– Складіть звукову модель слова зайчику.

 

 

2 клас, урок № 12

Тема. Голосні звуки. Спостереження за істотними ознаками голосних звуків. Букви, що позначають голосні звуки

Мета. Вчити учнів упізнавати голосні звуки на слух та за вимовною ознакою; вивчити голосні звуки та букви, що їх позначають.

Розвивати зв’язне мовлення, пам'ять.

Виховувати любов до Батьківщини

Обладнання. Словничок; таблиця «Звуки і букви»; вірш на дошці.

3. Робота за підручником (с. 20-21)

1) Опрацювання правил

Учні читають та запам’ятовують правила на с. 20-21

2) Вправа 51

– Прочитайте текст.

– Про що розповідається у тексті?

– Хто з вас любить спостерігати за хмарами? Які цікаві хмаринки ви бачили? На що вони були схожими?

Учні списують виділені слова, вимовляють в них голосні звуки.

Корабель, дивним, рідну.

3) Поетична хвилинка

Учні читають вірш самостійно, готуються до виразного читання.

Декілька учнів читають вірш вголос.

– З чим порівнює автор хмаринки у своєму вірші? Чому?

– Хто достойний бути безсмертним?

– Як ви розумієте «безсмертя» у даному контексті вірша?

– Чи досить любити Батьківщину лише на словах?

– Доберіть до слова Батьківщина близькі за значенням слова.

– Чому слова Батьківщина і Вітчизна пишуться з великої літери?

Учні будують звукові моделі виділених слів. (Кораблі, любить)

4) Словникова робота

– Запишіть у словничок слово Батьківщина, запам’ятайте його правопис.

- Складіть речення з цим словом.

- Послухайте вірш.

Пам’ятай, не забувай

батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

дім свій – Батьківщину.

В. Гринько

– Які слова, близькі за значенням до слова Батьківщина, ви почули в цьому вірші.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Вимовляй правильно

Прочитайте вірш, правильно вимовляйте голосні звуки.

Щаслива наша Батьківщина.

На щедрих нивах України

Ще вищий колос вироста

Блищить пшениця золота.

– З вірша випишіть у два стовпчики по 2-3 слова: у перший – двоскладові, у другий – трискладові.

Наша		щаслива
нивах		вироста
колос		золота

 

 

2 клас, урок №13

Тема. Позначення буквами я, ю, є, ї двох звуків. Спостереження за способом позначення звукосполучення [йо]. Перенос слів із буквосполученням йо

Мета. Закріпити знання учнями голосних звуків та букв на їх позначення; перенос слів із буквосполученням йо. Збагачувати словниковий запас.

Розвивати логічне мислення, вміння висловлювати свої думки.

Виховувати уважність, любов до рідної України

Обладнання. Словнички; запис на дошці вірша та хвилинки каліграфії.

2. Хвилинка каліграфії

Г Га Гу Гл Гр Ге

Галина Гнат Говерла

Назвіть голосний звук, який є у всіх трьох словах.

– Чому ці слова пишемо з великої літери?

– Яке із слів не можна поділити для переносу? Чому?

– Складіть речення із словом Говерла. Найкраще речення записуємо на дошці і у зошитах.

- Що вам відомо про Говерлу?

3. Робота з віршем

– Прочитайте вірш уголос.

Ой дощику, дощику

мий, поливай,

готуй для людей

золотий урожай!

– Який звук найчастіше зустрічається?

– Який він – голосний чи приголосний?

– Якою буквою він позначається?

– Випишіть з вірша слова, у яких є буква о. Підкресліть у цих словах букви, що позначають голосні звуки.

– Скільки голосних звуків в українській мові?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Робота за підручником (с. 21-22)

1) Вправа 55

Учні читають слова, записують їх на дошці і у зошитах, ділять їх дужками знизу на склади за зразком.

– Повільно вимовте склади з буквами я, ю, є, ї.

– Назвіть звуки, які ми чуємо і вимовляємо в цих складах.

2) Опрацювання правила на с. 22.

3)Вправа 56

Учні читають вірш спочатку мовчки. Міркують над тим, які слова потрібно виділяти голосом. Потім читають виразно вголос.

– До чого закликає поет у вірші?

– Якою поет вважає Україну?

– Чому він Україну вважає вишневою?

– Як він говорить про українську мову?

– Чому мова порівнюється з піснею солов’їв?

– вимовте голосні звуки, які найчастіше зустрічаються у вірші та назвіть букви, якими вони позначені.

– Спишіть вірш. Підкресліть букви, які позначають по два звуки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Словниковий диктант

– Записати слова у стовпчик, через риску записати слова, поділивши для переносу:

Бойовий – бо-йовий,

гайочок – га-йочок,

знайомий – зна-йомий.

2. Гра «Шифрувальник»

– Розшифруйте слова і запишіть їх. Назвіть їх одним словом. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки.

НАДЕС		ПРОДНІ
НАЙДУ		СТЕРДНІ

(Десна, Дунай, Дніпро, Дністер – річки)

– Як ви написали ці слова? Чому?

3. Списування

– Спишіть речення. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки. Поясніть значення цього прислів’я.

Праця людину годує, а лінь марнує.

 Додаток 2

Хвилинки каліграфії, що сприяють національно-патріотичному вихованню

1. Аа аа ав ан ар ва ра ай айстри

Айстри, абрикоси, аґрус. Цвіту мить.

А на квітах роси, а вгорі блакить.

2. Бб ба бо бу бі Батьківщина

Україна – наша Батьківщина.

3. Вв вв ве ав Ве верба

Верба – красиве і цілюще дерево.

4. Гг г го горобина

Залиште на зиму ягоди на горобині для птахів.

5. Дд дд до ді де др Дніпро дружба

 Міцну дружбу і сокирою не розрубаєш. Могутній Дніпро – найбільша річка України.

6. Ее ее ле лелека

Лелека – великий птах. Лелеки приносять на крилах щастя і весну.

7. Єє єє єв євшан

Тихо за вітром гнеться євшан.

8. Жж жж жо жи жито

Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця.  (Л.Забашта)

9. Зз зз оз за козак

Україна – це козацький край.

10. и ии ми ир мир

Мир – це життя, чисте небо, спокійний сон і посмішки дітей.

11. Іі іі ін ві іл ів рівнина

На заході – гори, на сході – рівнина,

Велика, прекрасна моя Україна.

12. Її її аї їн їв країна Україна Київ

Наша рідна країна – Україна. Київ – її головне місто

13. Йй й байка байкар

Леонід Глібов – байкар. Байка – це літературний жанр.

14. Кк к ка Ка калина Карпати

Калина – красива і корисна рослина. Гори Карпати – окраса нашої держави.

15. Лл лл л ль льо льон

Здавна на Україні вирощують льон. Одяг з льону красивий і корисний для здоров’я.

16. Мм ма мальви  материнка майорці

У маминому садку завжди милують око стрункі мальви та крислаті майорці.

17. Нн нн ни ин криниця

У батьківській криниці вода найсмачніша.

18. Оо оо оз озеро

Найбільшим озером нашої країни є озеро Ялпуг. У нашому селі також чудові озерця.

19. Пп п пи пр праця

Маленька праця краща за велике безділля.

20. Рр р пр ра прапор

Прапор України – синьо-жовтий стяг.

21. Сс с со  Су сосна Суми

Суми – головне місто нашої області. У наших лісах високі сосни.

22. Тт тт та тк ткацтво полотно

Ткацтво – народне ремесло. Українці здавна ткали полотно з льону.

23. Уу у Україна

Україна – незалежна держава. Її визнали понад сто країн світу.

24. Фф ф фе професія

Професій є багато, але вибрати потрібно лише одну.

25. Хх х хл хліб хлібороб

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.  (М.Рильський)

26. Чч ч че Че Чо Чернігів Черкаси Чорне море

Несе Дніпро могутній води через усю Україну аж у Чорне море. Чернігів – старовинне і красиве місто.

27. Цц ц це ці ця праця

Як працюєш – так і маєш.

28. Шш ш Ше Шевченко

Тарас Григорович Шевченко – великий український поет.

29. Щщ ще дощ дощик

Ой дощику, дощику,

Лий, поливай,

Готуй для людей

Золотий урожай!

30. ьь нь сь ть осінь вересень жовтень

По Україні крокує осінь. Синє небо і жовте листя восени нагадують український прапор.

31. Юю ю юн юннат

Юннати – юні захисники природи рідного краю. Бережи природу та примножуй її багатства!

32. Яя я ня ся ля пісня

Українці славляться своїми піснями

 Додаток 3

Добірка диктантів

 

2 клас. Велика буква у власних назвах

Міста України

Столиця України – Київ. Названо його на честь засновника міста – князя Кия.

Велике старовинне місто Львів. І красиве. Його заснував князь Данило Галицький. І назвав ім’ям свого сина Лева.

Місто Харків стоїть на річці Харківка.

Полтава стоїть на річці Лтава.

 

3 клас. Чергування голосних і приголосних звуків у коренях слів

На заході України розкинулось місто Мукачеве. Воно виникло біля старовинного замку, що захищав захід у низовину з гір. Замок стоїть на високому горбі. У легенді про заснування міста розповідається, що під час його спорудження люди терпіли страшенні муки. Важко було доставляти на гору каміння та інші будівельні матеріали. Звідси і назва – Мукачеве.

 

3 клас. Ненаголошені голосні

Хліб

Принесли хліб і на столі поклали. І лежить хліб – золотий, теплий, пахучий, руками роботящими подарований.

Робочі руки зерно в ріллю посіяли. А зерно в золотому колоску на стеблині гойдалося. Срібною росою вмивалося, золотим промінням нагрівалося.

Золоті руки зерно зібрали, змолотили. Змололи, тісто замісили – хліб спекли. Лежить хліб і ніби промовляє: любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте.

(Т.Коломієць)

 

3 клас. Правопис префіксів

Тризуб

Яке значення вкладалося в тризуб? Одні вважають, що він уособлював при природні стихії: повітря, воду й землю. Інші – це обожнене рибальське знаряддя. А ще інші – це зображення сокола. Таких тлумачень багато. Єдиної точки зору немає. Але вчені сходяться в головному: тризуб пов'язаний із княжною особою і символізує її владу.

(М.Слабошпицький)

 

3 клас. Частини мови. Іменник. Власні та загальні іменники

Українська культура

Культура. Насамперед вона дала змогу Україні стати Україною. Творчість таких духовних велетнів, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський та ще багато самовідданих високообдарованих синів і дочок нашого народу, сформували нас як націю, забезпечили їй гідне місце у сім’ї  європейських народів.

(О.Гончар)

 

3 клас. Дієслово

День матері

Друга неділя травня – Всесвітній День матері. У цей день кожна дитина, мала чи велика, звертається до рідної матусі, з вдячністю пригортає до свого серденька, цілує мамині натруджені руки.

Нехай у цей день озветься совість і тих невдячних дорослих дітей, у яких одиноко доживає свій вік старенька мати.

В народі кажуть: «Нема батька – півсирота, нема матері – повна сирота».

 

4 клас. Текст

Звичаї народу

У перший день огляду озимини люди йшли в поле гуртом – частіше родом. Попереду батько ніс на рушнику хліб-сіль. У кошику, накритому рушником, несла різне частування мати. На зеленому полі розстеляли його, клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив. Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.

(Л.Орел)

 

Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мити дарувала йому рушник, щоб оберігав від лиха. Цей звичай існує і нині.

Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали змалку.

Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Його використовують на весілля, під час проводів хлопців до армії. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей.

Добре було б, якби і в сім’ях поверталися до прадавньої традиції вишивати рушники.

(Л.Орел)

4 клас. Речення

Україна

Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю…

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові то молочні ріки…

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

Поема жалю і смутку, краси і неволі…

(С.Васильченко)

Соловейки

Хто бував на Україні? Хто бував, той нехай згадає, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Скільки соловейків тоді щебече – і злічити, здається не можна.

Одного разу вилучилося мені заночувати на селі, у маленькій такій хатці у вишневому садочку. Приїхали ми пізно і зараз спати полягли. На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух помер. Але соловейки не дали нам спати.

(Марко Вовчок)

 

Історія народної вишивки на Україні

Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі, повсті тощо. Вишивають лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, лелітками.

Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків.

Вишиванням на Україні займались майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці. Дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами і вишивали.

(М.Степан)

 

Український рушник

Рушник можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться народження, одруження людьми, ювілейні урочистості.

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині є прибрана хата і чистий рушник напохваті. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб та сіль. Ним накривали і діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Дарунковими рушниками перев’язували кумів і гостей, запрошених на зорини.

Гарний був звичай використовувати рушник на будівництві житла. Його вішали вгорі, у кутку, коли стіни були вже зведені.

(Л.Орел)

 

Криниця

Криниця вважалася здавна чимось святим, споконвіку символізувала достаток, людську доброту, щирість, привітність. Наші предки вміли шукати, де добре б’є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

Над криницею будують дашки, приладнують ручки, жолобки, цямрини для того, щоб оберігали криницю від забруднення. Щоб вода не псувалась на дно криниці срібний предмет, бо срібло вбиває мікроби.

Криниці – це світла пам'ять про тих, хто відійшов навічно, це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг об’єднує покоління, адже криниці копали діди, батьки…

 

4 клас. Іменник

Писанки

У всьому світі відомі українські писанки. Вони беруть свій початок від дуже давніх вірувань.

З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, це вже було не просте яйце, а свята писанка. Її розписували тільки в доброму настрої. Писанка – символ вічного життя, добра і сонця.

За технікою виконання є писанки і крапанки. На них віск наносять крапочками. На дряпанці візерунки видряпують.

Розпиши і ти писанку і збережи її напам'ять.

 

4 клас. Дієслово

Трійця

Трійця – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені. Кожна хата прибрана: гілки зелені над дверима і вікнами. У хатах пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах. Люди святкують зелену неділю.

Упродовж тижня та зелень буде приписником для душ померлих, які тепер провідують живих родичів. У ці дні виходять з води і гуляють у житах русалки. Тому в полі не працювали, а рушаючи в дорогу, брали часник і полин, щоб русалка не займала…

(Г.Бондаренко)

 

 Додаток 4

Додірка віршів українських поетів про Україну

Павло Тичина

Добридень тобі, Україно моя!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля
Добридень тобі, Україно моя!

 

 

Ліна  Костенко

Синички на снігу

Синиці голодом намлілись —
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти,—
так батьківщини ж там нема.

Усе моє, все зветься Україна

 ... Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадлииво,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлі́нна,
що хоч спинись і з Богом говори...

 

 

Платон Воронько

Облітав журавель

Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

 

 

Володимир Сосюра

Як не любить той край

Як не любить той край,
Де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
Що ми звемо життям,
Де вперше став ходить
І квіткою неначе
В його теплі зростав
І усміхавсь квіткам!

 

Лана Виноградова

Вірш про Україну

Озера сині, ліси великі,
Високі гори, глибокі ріки - 
Яка ж красива у нас країна!
Найкраща в світі моя Україна!​

 

Надія Гуменюк

Україна

Є у кожної стеблинки,
І в пташинки, і в дитинки 
На весь світ одна-єдина,
Як матуся, — Батьківщина.

Є у нас своя родина,
Є верба і є калина,
Пісня, мова солов’їна —
Все це наша Україна.

Ти люби її, дитино,
І вишневу, й тополину.
А без нені, без Вкраїни 
Будеш в світі сиротина.

 

Дмитро Павличко

Мати

Перше слово — Мати, 
Друге — Україна.
Так учився розмовляти 
Я, мала дитина.

Кожне слово пахне,
Мов листочок м’яти.
Та, мов квітка короваю, 
Пахне слово Мати.

Кожне слово світить 
Гранями рубіна,
Але сяє, наче сонце, 
Слово Україна.

 

 Додаток 5

Добірка уроків з літературного читання, де вивчаються твори Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Василя Чухліба,  Олександра Олеся та інших

Літературне читання, 4 клас

Урок – проект. «На шляху до Тараса Шевченка»

Мета проекту. Вчити учнів самостійно добирати інформацію по даній темі, працювати дружно в колективі, вміння розподіляти обов’язки. Розширювати та поглиблювати знання учнів про життя та творчість геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Удосконалювати  навички свідомого виразного читання віршованих творів.

         Розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів.

         Виховувати любов до рідного слова, до творчості великого Кобзаря,

Технологічні елементи. Монопредметний проект.

Підтема проекту. Презентація віршів Тараса Шевченка та ілюстрацій до його творів

Об’єкт пізнання. Життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка

Проблеми. Значення творчості Тараса Шевченка в житті простої людини

Способи виконання завдань. Фронтальна та індивідуальна робота.

Презентація результатів. Виразне читання віршів Тараса Шевченка та малюнків до творів Тараса Шевченка

Обладнання. Портрет Тараса Шевченка; ілюстрації з життя поета; малюнки дітей; «Кобзарі»; мультимедійна презентація.

Хід проекту

Попереднє завдання – підготовка окремими учнями цікавої інформації про життя Тараса Шевченка; підготовка віршів до виразного читання; виготовлення ілюстрацій до творів Тараса Шевченка.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМ ЕНТ

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

 Робота над чистомовкою

Ло – ло – ло – сонце зайшло.

Се – се – се – сутінки обгорнули все.

Уг – уг – уг – тихо стало навкруг.

Ка – ка – ка – місяць світить звисока.

Ять – ять – ять – зірки миготять.

Ель – ель – ель – стихнув вітерець.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- На рядки віршів якого поета схожа опрацьована чистомовка?

Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи над творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Тож бажаю вам успіхів!

ІУ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧИХ ПОЕКТІВ

1. Бліцтурнір

- Де і коли народився Т.Г.Шевченко?

- Якою була родина поета?

- Хто допоміг Тарасу Шевченкові стати вільною людиною?

- Про що мріяв малий Тарас у дитинстві?

- Які образи природи змальовував поет у віршах?

2. Інформація про життя і творчість Шевченка (підготовлена учнями)

         1. Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці в родині кріпака Григорія Івановича Шевченка

         Взимку наступного року Шевченки переїздять у село Кирилівку, де і проходить дитинство Тараса.

        Коли Тарасу було 9 років – померла його мати. Батько одружується вдруге на вдові з трьома дітьми.

       У  10 років він чумакує разом з батьком.

  2.  Коли хлопчику виповнюється 11 років – помирає його батько. Тарас іде в найми до дяка, потім до другого.  Але повертається знову в село, пасе череду, наймитує у попа.

        У 1828 році, Тарасу 14 і він знаходить собі вчителя, але пан його забирає працювати кухарчуком, потім – козачком. Разом з паном він побував у Корсуні, Києві, потрапляє у Литву. Тут він вивчає польську мову. Заставши хлопця за малюванням, пан жорстоко карає хлопця. Через три роки Шевченко прибув до Петербурга. Тут він у Літньому саду малює статуї.

            3. Знайомиться з Сошенком (учнем Художньої академії), його влаштовують навчатися. Художник Карл Брюллов намалював портрет Жуковського, який було продано і за виручені гроші викупили Шевченка з кріпацтва. Багато пише.

        Тільки у 1843 році зміг побувати на батьківщині – у Кирилівці.

         У 1847 році арештований. Перебуває в казематі. Саме тут пише вірші «Садок вишневий коло хати». Далі його відправляють в Орську фортецю. Потім з експедицією вивчає Аральське море.

З 1850 по 1857 рік він солдат в Новопетровському укріпленні. Але дізнається, що не може поїхати  до Москви та Петербурга, за ним встановлений поліцейський нагляд.

      4. У 1859 році знайомиться з письменницею Марко Вовчок, російським письменником Тургенєвим. Його заарештовано і відправлено до Києва.

      1860 рік – надрукований «Кобзар».

      Хоче придбати землю біля Дніпра, щоб збудувати хату. Та стан здоров’я його погіршується. 10 березня 1861 року він помирає на Смоленщині. Відповідно до заповіту друзі перевозять його тіло на Україну і ховають у Каневі на Чернечій горі.

3. Перегляд презентації про життя Шевченка

4. Конкурс на кращого читця віршів Тараса Шевченка «Моя улюблена Шевченківська поезія»

5. Представлення ілюстрацій до творів Тараса Шевченка.

У.  ПІДСУМОК УРОКУ

1. Вправа «З якого твору рядки»

* Поклала мати коло хати

   Маленьких діточок своїх,

   Сама заснула коло їх.

   Заснуло все, тільки дівчата,

  Та соловейко не затих. «Садок вишневий коло хати»

* А качечка випливає

  З качуром за ними,

  Ловить ряску, розмовляє

  З дітками своїми. «Тече вода з-під явора»

* Цвітуть сади, біліють хати

  А на горі стоять палати,

  Неначе диво. «Село, …»

* І досі сниться, вийшла з хати

   Веселая, сміючись, мати,

   Цілує діда і дитя. «І досі сниться…»

  2. Бесіда.

- Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

- Що вам найбільше сподобалося?

- Який висновок для себе зробили?

УІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати запитання за змістом вивченого розділу «Тарас Шевченко»

 

 

Тема уроку. Олександр Довженко «Зачарована Десна» (уривки) (с.103 – 109)

Мета уроку: Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з бібліографічними відомостями Олександра Довженка; вчити усвідомлювати зміст текстів різних видів; вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних завдань; формувати вміння висловлювати свої думки, виразно читати та переказувати твір; прищеплювати любов до природи.

Ключові компетентності:

Уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, прогнозувати та моделювати власну діяльність;

Комунікативної: навчати розповідати чітко, послідовно, відповідно до мети висловлювання; співпрацювати в парі, групі, колективі;

Громадянської: сприяти усвідомленню особливостей загальної культури; виховувати дбайливе ставлення до природи

Тип уроку: урок набуття нових знань

Міжпредметні зв’язки:  природознавство, українська мова, образотворче мистецтво

Обладнання. Географічна карта, ноутбук, відеоролик про Десну.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.     Організаційний момент

2.                Артикуляційні вправи

1)Вправа на постановку дихання

·        Витягнути губи «трубочкою»

·        Зімкнути губи

·        Показати губами букву О

·        Облизати губи

·        Зробити язичком рухи маятника

2) Вправа «Тренуємо очі»

§  Перевести погляд у крайнє ліве (праве) положення

§  Виконати колові рухи очима за і проти годинникової стрілки

§  Подивитися на кінчик носа

3)Робота над скоромовкою. Вправа «Дощик»

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вий, не вий, Вітриську,

До весни вже дуже близько

3.     Перевірка домашнього завдання

Діти розповідають про життя і творчість Олександра Петровича Довженка.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.                Етап дотекстової діяльності

1)Робота з географічною картою

- Давайте прослідкуємо його життєвий шлях по карті України:

1 – народився в Чернігівській області

2 – навчався в містечку Сосниця

3 – потім навчався в Глухові, в учительському університеті

4 – працював у Житомирі, Києві

- Велику роль в його житті відіграла річка Десна

2) Повідомлення теми уроку

- Сьогодні ми помандруємо берегами Десни, ознайомившись з творчістю одного з найвидатніших синів України, дитинство якого минуло на її берегах. Свої враження про дитячі роки він описав у творі «Зачарована Десна». Це – Олександр Петрович Довженко.

3Перегляд фільму про Десну

2. Етап підготовки до сприймання  змісту тексту

1)Робота із заголовком

- Прочитайте назву твору. Чому автор називає Десну зачарованою?

2) Стислий переказ  учителем змісту твору.

    «Зачарована Десна» - автобіографічний твір, повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Твір сповнений тонкого гумору. Повість є гімном річки Десни, рідного чернігівського краю, селянам трудівникам і сільському способу життя, щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його таланту.

    Головних героїв твору є двоє – Сашко (автор у дитинстві) і Олександр Довженко, а також мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас та прабаба Марусина. Вони ведуть своє звичайне повсякденне життя: пораються на городі, коло худоби, сваряться і миряться один з одним, ловлять рибу на Десні.

    Про один з таких епізодів ми сьогодні почитаємо. Умовно його можна назвати «Косовиця»

- Про що розповість автор у цьому уривку?

3. Етап первинного сприймання тексту учнями

1) Перше самостійне читання уривка

- Чи справдилися ваші передбачення?

2)Словникова робота

-         Які  слова для вас були важкими для розуміння?

Верства – давня одиниця міри відстані, який дорівнює 1 км 60 м.

4.     Етап перевірки первинного сприймання

-         Що вразило? Здивувало?

-         Що сподобалося?

-         Що залишилося незрозумілим?

5. Етап поглибленого аналізу

1) Читання «ланцюжком»

2)Самостійне читання та поділ на частини

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

- Якими словами ви б охарактеризували Сашка?

У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 103 – 109, уривок читати виразно

 

Урок № 55 , 4 клас,  літературне читання

Тема уроку. Олесь Донченко «Лісничиха» (уривки). «Дівчинка над струмком» (с.95 – 97)

Мета уроку:

Формування предметних компетентностей: вчити сприймати текст на слух, визначати настрій, вести спостереження за його зміною; вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних завдань; формувати вміння брати участь у діалозі в процесі обговорення прочитаного твору; прищеплювати любов до природи.

Ключові компетентності:

Уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, прогнозувати та моделювати власну діяльність;

Комунікативної: навчати розповідати чітко, послідовно, відповідно до мети висловлювання; співпрацювати в парі, групі, колективі;

Громадянської: сприяти усвідомленню особливостей загальної культури; формувати здатність екологічного мислення, виховувати дбайливе ставлення до природи

Тип уроку: урок набуття нових знань

Міжпредметні зв’язки:  природознавство,українська мова

Обладнання. Девіз уроку записаний на дошці кольоровою крейдою

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

5.     Організаційний момент

Чи почули ви дзвінок?

Кликав він вас на урок.

Кожен вже приготувався –

На перерві постарався.

Спершу сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

6.     Девіз уроку:

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь.

7.                Артикуляційні вправи

1)Вправа на постановку дихання

·        Витягнути губи «трубочкою»

·        Зімкнути губи

·        Показати губами букву О

·        Облизати губи

·        Зробити язичком рухи маятника

2) Вправа «Тренуємо очі»

§  Перевести погляд у крайнє ліве (праве) положення

§  Виконати колові рухи очима за і проти годинникової стрілки

§  Подивитися на кінчик носа

3)Робота над скоромовкою. Вправа «Дощик»

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вий, не вий, Вітриську,

До весни вже дуже близько.

(Дощ накрапає, пускається сильніше, злива, дощ слабшає, дощ припиняється)

4. Поетична хвилинка

-                     Тапер ми поринемо у чарівний світ поезії. Хоча на вулиці зима, а ми повернемося в прекрасну осінь. Адже багато поетів зачаровувалися саме картинами та настроями осені.

-         Уважно прослухайте  вірш…

Осінь зі мною у хованки гралась,

Поки я лічила, вона заховалась.

Іду я шукати і чую: здалеку тривожно

Курличуть у небі лелеки.

-         В щасливу дорогу! – махаю рукою,

І дихає осінь мені за спиною.

Ось бачу: берізка стоїть молоденька,

Косичка зелена, косичка жовтенька,

Калина прибралась в коралі червоні,

У клена палають червонії скроні.

Шепочу тихенько: «Тут осінь ходила,

Між листям сховалась, а слід залишила!»

Біжу я за вітром у чистеє поле,

Де  зріла пшениця – стерня ноги коле.

І сонях до сонця схилився в поклоні,

І бабине літо у мене в долоні.

-         Тепер вже я точно її відшукаю! –

Біжу навпростець до діброви, до гаю.

Шукаю я осінь усюди, усюди.

-         Оглянься навколо! – мені радять люди.

Усе, що ти бачиш казкове, незвичне –

Це осінь чарівна, осінь велична.

-         Чи сподобався вам вірш? Чим? З ким порівнює автор осінь?

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.                Етап дотекстової діяльності

1) Повідомлення теми уроку

- Сьогодні ми почнемо знайомитися з уривками з повісті вже відомого вам письменника Олеся Донченка «Лісничиха»

2)Повторення про новий літературний жанр – повість

- Пригадайте, що ж таке повість?

- Що вона має спільного з оповіданням?

- Чим відрізняється?

3)Розповідь про письменника

2. Етап підготовки до сприймання  змісту тексту

1)Робота із заголовком

- Прочитайте назву твору. Можливо  вас щось здивувало у  назві? Що саме?

- А хто така, на вашу думку, лісничиха?

- Доберіть споріднені слова до слова лісничиха.

Лісничиха – ліс, лісник, лісовик.

3. Етап первинного сприймання тексту учнями

1) Перше читання; починає вчитель – продовжують учні

- Який це твір за жанром? Чому так вважаєте?

2)Словникова робота

-         Які  слова для вас були важкими для розуміння?

Лубенські ліси – Лубни, місто на Полтавщині. Отже ліси в цих місцях, над річкою Сулою автор і назвав лубенські.

Ракша – пташка сиворакша.

Картата  кофтина – кофтинка у клітинку.

Глід чванився разками коралів – кущ вихвалявся намистом.

Груші стали брунатними – червонястими.

8.     Етап перевірки первинного сприймання

-         Що вразило? Здивувало?

-         Що сподобалося?

-         Що залишилося незрозумілим?

5.Етап поглибленого аналізу

1) Читання «ланцюжком»

2)Робота над запитаннями підручника

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

- Що вам запам’яталося про дівчинку Улянку?

У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 95 - 97, читати;

С.95 – 96, вивчити уривок напам’ять.

 

 

Урок №  52, 4 клас,  літературне читання

Тема уроку. Василь Чухліб «Дикі каченята» (с.91 – 93)

Мета уроку:

Формування предметних компетентностей: вчити застосовувати набуту інформацію для розв’язання навчально-пізнавальних завдань; формувати вміння брати участь у діалозі в процесі обговорення прочитаного твору; прищеплювати любов до природи.

Ключові компетентності:

Уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, прогнозувати та моделювати власну діяльність;

Комунікативної: навчати розповідати чітко, послідовно, відповідно до мети висловлювання; співпрацювати в парі, групі, колективі;

Загальнокультурної:ознайомити з духовно-моральними  основами життя людини, основами  сімейних стосунків.

Громадянської: формувати здатність екологічного мислення, виховувати дбайливе ставлення до природи

Тип уроку: урок набуття нових знань

Міжпредметні зв’язки:  природознавство,українська мова. «Я у світі».

Обладнання. Портрет Василя Чухліба

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.Організаційний момент

Чи почули ви дзвінок?

Кликав він вас на урок.

Кожен вже приготувався –

На перерві постарався.

Спершу сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

2Артикуляційні вправи

1)Вправа на постановку дихання

·        Витягнути губи «трубочкою»

·        Зімкнути губи

·        Показати губами букву О

·        Облизати губи

·        Зробити язичком рухи маятника

2) Вправа «Тренуємо очі»

§  Перевести погляд у крайнє ліве (праве) положення

§  Виконати колові рухи очима за і проти годинникової стрілки

§  Подивитися на кінчик носа

3)Робота над чистомовкою

Ма – ма – ма -  прийшла до нас зима.

Ло – ло – ло – кучугури намело.

Ем – ем – км – саночки візьмем.

Дем – дем – дем – на гірку підем.

Ам – ам – ам – ой, весело нам.

3.  Перевірка домашнього завдання

1)Вступна бесіда.

-                     З творчістю якого українського письменника ми почали знайомитися на минулому уроці?

-                     На берегах якої ріки він народився та жив?

-                     На які роки припало його дитинство?

-                     Які здібності проявилися у нього ще в шкільні роки?

-                     Твори яких жанрів та на яку тематику писав Василь Чухліб?

-                     Який твір ми читали протягом останніх  уроків?

-                     Яким було домашнє завдання?

2)Виразне читання  оповідання (І група)

3) Представлення складених творів про гойдалку(ІІ група)

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

3.                Етап дотекстової діяльності

1)Робота над загадкою

- Відгадайте загадку:

В сто одежок вдягається, у повітрі літає,

У річці купається, одежок не скидає,

А завжди суха буває. (качка)

- Що ви можете розповісти про качку?

4) Повідомлення теми уроку

- Сьогодні ми познайомимося із ще одним твором Василя Чухліба «Дикі каченята»

2. Етап первинного сприймання тексту учнями

1) Самостійне читання способом «читання-гудіння»(с. 91 – 93)

- Який це твір за жанром? Чому так вважаєте?

2)Словникова робота

Прочитайте стовпчики слів «луною»

Висиджує                         сполохати

Кахкання                         шнурочком

Розіллється                      з’являються

Поплюхалися                  приводнилися

-         Знайдіть слово, що є синонімом до слова  злякати (сполохати)

-         Як ви розумієте слово приводнилися?

4.     Етап перевірки первинного сприймання

-         Які почуття викликав твір?

-         Що вразило? Засмутило?

-         Що сподобалося?

5. Етап поглибленого аналізу

1) Тестування

1. З ким любить плавати на човні Тетянка?

А) з татом,             б) з дідусем,                    в) з подругою.

2. У якому дереві качка облаштувала гніздо?

А) у березі,                 б) у дубі,               в) у  вербі

 

3. Скільки яєць було у гнізді?

А) три.              Б) два,              в) п’ять

4. Якого кольору були яєчка?

А) білі,       б) зелені,        В) жовті.

5. Коли з’являються каченята у качки – крижня?

А) у березні,     б) у травні,             в) у квітні

6. На що були схожі маленькі каченята?

А) на кульбабки,       б) на сонечка,      в) на кульки

Відповіді: 1а, 2в, 3в, 4б, 5а, 6а.

2) Вправа «Хто швидше?»

- Знайдіть і прочитайте речення

Бо качка може злякатися нас …

Спочатку вони плавають разом з матір’ю …

А вона про щось порозмовляла з ними …

3)Вправа «Доберіть прикметники до іменників»

Верба … (стара), качка … (дика), кульбабки … (жовті), очерет … (ближній), шнурочок (рівненький)

4)Робота із запитаннями до тексту, с. 93

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Метод «Прес» (дати характеристику персонажам)

А вважаю, що ….

… тому, що …

…. Наприклад….

Отже, я вважаю….

У. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.91 – 93, читати  в особах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №  33, 4 клас,  літературне читання

Тема уроку.  Як хліб на стіл прийшов. Д.Павличко «Зернина». І.Драч «Етюд про хліб». С. Жупанин «Ходімо в поле синку» (с.59 – 61)

Мета уроку. Продовжувати роботу з творчістю Дмитра Павличка;  ознайомитися з творами про хліб Івана Драча та Степана Жупанина; розширювати знання про виникнення хліба.

    Розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву.

     Виховувати любов та бережне ставлення до хліба.

Обладнання. Мультимедійна презентація «З історії хліба»

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.     Робота над скоромовкою  (промовляння  «Дощиком»).

Я на руку рукавицю

Одягаю брату Грицю.

Він незграбний, ще маленький,

Хай не мерзне мій рідненький.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.    Виразне читання вірша Дмитра Павличка «Синиця»

2.    Представлення творчих робіт – складених розповідей «Як я допомагаю зимуючим птахам»

ІУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМІ І МЕТИ УРОКУ

-                     Сьогодні ми з вами будемо читати віршовані твори різних поетів, але присвячені вони будуть єдиній темі. А саме якій, ви здогадаєтеся відгадавши загадку.

В полі ріс я, колосився,

На стеблині уродився.

А тепер мене ви ріжте

Й на здоров’я смачно їжте.  (Хліб)

- Отже, всі твори сьогоднішнього уроку будуть присвячені найсвятішій святині, найголовнішому продукту харчування – його величності хлібу.

- А чому, на вашу думку, я таким чином про нього говорю?

У. РОБОТА НАД ВИВЧЕННЯМ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Перегляд мультимедійної презентації «З історії хліба»

2. Робота над віршем Дмитра Павличка «Зернина»

 1.Перше читання вірша вчителем

- Чому у автора зернина найголовніша ? Чому  в зернині схований колосок, а не навпаки?

2.Читання вірша учнями:

1) «Буксиром»

2) напівголосно

3) «Дощиком»

4) Виразно, індивідуально.

3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

- Зачитайте виділений рядок. Чому його виділили?

- Чому саме цей рядочок головний? Що в ньому сховалося? (головна думка твору)

- Який би малюнок ви намалювали до цього рядка?

4. Робота над віршем Івана Драча «Етюд про хліб»

1. Словникова робота.

- Прочитайте значення слова етюд. Як ви тепер розумієте заголовок до твору? (вірш присвячений хлібу)

- Тлумачення слів:

Сажа (у підручнику)

Мініатюрна – дуже маленька

Хміль – в’юнка рослина, її використовують як замінник дріжджів.

Черінь, білена (у підручнику)

2.Перше читання вірша вчителем

- Який процес описаний у вірші? (випікання хліба)

3. Напівголосне самостійне читання вірша

4. Вправа «Диктор телебачення»

5. Робота над змістом вірша.

- З чим у вірші автор порівнює хліб? Зачитайте. (з сонцем)

- Як ви думаєте, чи бачив автор як випікається хліб ? З чого це видно?

6. Робота над текстом «Чи знаєш ти?

 Самостійно прочитайте та дайте відповіді на запитання:

- Для чого добавляли у тісто дрожі або хміль?

- У які формочки саджали в давнину хліб? (прямо на черінь, на капустяний листок)

- Як називали учасників жнив?

- Кому дозволялося жати першого снопа?

- Що можна було спекти із зерен першого снопа?

5. Робота над віршем Степана жупанина «Ходімо в поле, сину»

1. Робота над заголовком

- За заголовком визначте тему вірша.

- Поясніть розділові знаки у заголовку.

2. Перше читання твору вчителем

- Чи справдилася ваша думка щодо теми твору?

- Яку пору року і які саме дні описуються автором?

3.  Підготовка до виразного читання вірша

У. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Закінчи речення…»

Ø Сьогодні на уроці я вчився …

Ø Я дізнався…

Ø Мені було цікаво…

Ø Найбільше сподобалося…

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.61, підготувати до виразного читання вірша напам’ять.

 

 Додаток 6

Вивчення малих літературних жанрів

 

Літературне читання. 2 клас.

Тема. В’язка народних прислів’їв. Володимир Лучук. Богдан Стельмах.

          Скоромовки

Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів’їв та скоромовок; вчити правильно читати скоромовки; удосконалювати навички читання вголос і мовчки; вчити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислів’їв та скоромовок красу, багатство, влучність рідної мови;

розвивати мислення, монологічне мовлення учнів, прагнення вивчати рідну мову;

виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: картки зі словами для гри «Блискавка»,

Хід уроку

1. Організаційний момент

Подивились на товариша, посміхнулися один одному, сіли за парти тихенько, вирівняли спинки і приступили до роботи

2. Актуалізація опорних знань

1) Мовна розминка

а) Робота над скоромовкою

Ніс Гриць пиріг через поріг,

Став на горіх, упав на поріг

б) Гра «Блискавка»

- Казка, казка, каска, казка, казка.

- Дубочки, дубочки, дубочки, зубочки, дубочки.

- Мишка, мишка, миска, мишка, мишка.

- Парта, варта, парта, парта, парта.

-. Весна, весна, весна, Десна, весна.

в) Гра «Доповни речення» (учитель починає речення – учні закінчують, додавши одне слово)

Прийшла осінь.

Прийшла золота осінь.

Прийшла золота осінь у ліс.

Прийшла золота осінь у ліс і поле.

3. Перевірка домашнього завдання

1) Представлення учнями міні – проектів «Походження прізвищ»

2) Перегляд виставки малюнків на тему «Журавлик»

3) Робота в парах. Діти по черзі називають слова, які слід уживати у своїх звертаннях до рідних

4. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні ми з вами дізнаємося більше про такі перлини українського народу, як прислів’я та скоромовки.

5. Робота над вивченням нового матеріалу

1) Розповідь учителя

- Упродовж віків народ складав прислів’я. Вони виникли у сиву давнину, коли ще не існувало письма і передавалися з уст в уста (тобто люди їх розказували один одному). У мудрих і дотепних висловах український народ розкривав різноманітні явища з життя людини, явища природи; влучно оцінював характери людини та події в їх житті. Правда і кривда, добро і зло, мужність і боягузтво, щедрість та жадність, товариськість  та незгода, соціальна нерівність та любов до рідного краю – про це все передано у прислів’ях коротко та образно, адже у них зібрана вікова мудрість, багатостраждальна історія народу.

2) Робота над прислів’ями

а) Читання тексту «Прислів’я» з підручника (с. 27) та обговорення прочитаного.

б) Робота в парах.

Кожна пара зачитує по одному прислів’ю, пояснюють їх значення.

в) Гра «Хто правильно закінчить прислів’я»

*  Не знаєш броду – … (не лізь у воду).

* Диму без вогню … (не буває).

* Не той друг, хто медом маже, а той … (хто правду каже).

* Кожен кулик своє … (болото хвалить).

* З малої іскри … (великий вогонь буває).

Фізкультхвилинка

3) Опрацювання скоромовок

а) Читання визначення у підручнику (с. 28).

Скоромовка – жартівливий вислів, складений із складних для швидкої вимови слів.

б) Робота над алгоритмом «Навчися читати скоромовки».

* Спочатку читай повільно, чітко вимовляй звуки і слова.

* З’ясуй значення незрозумілих слів.

* Читай швидше, ще швидше, але чітко і правильно.

в) Конкурс скоро мовників.

6. Підсумок уроку

- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

- Що нового ви дізналися?

- Чи хотіли б ви надалі працювати з прислів’ями? Вивчати скоромовки?

7. Домашнє завдання

Вивчити 2 прислів’я, розучити скоромовки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературне читання. 3 клас

Тема. Народ вчить, як на світі жить. Прислів’я та приказки. Скоромовки.

          Загадки

Мета:  формувати знання дітей про малі жанри усної народної творчості, а

            саме прислів’я та приказки, скоромовки і загадки; з’ясувати їх    характерні особливості;

             розвивати образність і точність мовлення, уяву, фантазію;

             виховувати дітей на кращих народних традиціях.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  малюнки овочів (або самі овочі) для інсценізації, картки з

                        прислів’ями та приказками, плакати з віршем та скоромовками,

                        призи чи грамоти переможцям конкурсів; тестові завдання на

                         картках.

Хід уроку

1.                 Організація класу

Учитель. Знову радо стрічаємо урок, такий сповнений тепла, радості й вдячності! Сьогоднішній урок – сповнений прекрасних народних «перлин». То ж сядьте рівненько, посміхніться один одному, посміхніться сонечку і з таким гарним настроєм розпочнемо наш урок.

2. Розчитування

1) Прочитати вірш у повільному, а потім у швидкому темпі.

               Ми зустрілися у казці, 

               Щоб у радісну цю мить

                Зрозуміти, як прекрасно

                В світі білому нам жить.

2) Робота над скоромовкою.

                 Бором брів бобер до брата,

                 Борошна собі набрати,

                 Бо бобриха й бобренята

                 Будуть бублі виробляти

3. Перевірка домашнього завдання

1) Вступна бесіда.

 - З якими жанрами усної народної творчості ми знайомилися на минулих уроках?

-    Який  із жанрів усної народної творчості найуживаніший?

-  З творами якого жанру усної народної творчості ми знайомимося з перших днів свого життя?

2) Інсценізація пісні «Ходить  гарбуз по городу»

3) Словникова робота.

Робота зі словом бараболя  (діти представляють свої творчі роботи: малюнки, складені твори чи рецепти улюблених страв з картоплі)

4. Повідомлення теми уроку

1) Читання виразу з плаката: «Прислів’я вчить, як на світі жить»

- Як ви розумієте зміст даного вислову? Поясніть.

- Чому, на вашу думку, ми так починаємо вивчення нового матеріалу?

2) Слово вчителя.

- Отже, ми сьогодні на уроці будемо говорити про малі жанри усної народної творчості – прислів’я та приказки, скоромовки та загадки.

5. Робота над вивченням нового матеріалу

1) Робота над прислів’ями і приказками

а) Прочитати прислів’я з дошки і пояснити їх значення.

* Зробив діло – гуляй сміло (відпочивати можна лише тоді, коли виконав роботу).

* Більше діла – менше слів (треба більше робити й менше говорити).

б) Слово вчителя.

Ми бачимо, що народ, спостерігаючи за певними життєвими чи народними явищами, склав про нього свою думку, дав йому свою позитивну чи негативну оцінку. Протягом багатьох років відточувалося, відшліфовувалося кожне слово, щоб передати думку найточніше, найвдаліше, найвлучніше, дотепно і з гумором.

в) Робота з підручником.

Читання в підручнику пояснення «Що таке прислів’я».

г) Колективна робота.

- Прочитайте три групи прислів’їв і доберіть до них узагальнюючі назви (про знання, навчання; про культуру поведінки; про вміння і працьовитість).

д) Робота в групах.

- Дати тлумачення 1 – 2 прислів’ям (на картках)

* Вік живи – вік учись.

* Умій сказати, але умій і змовчати.

* Без труда нема плода.

е) Робота над формою прислів’я.

- Визначте, із скількох речень складаються прислів’я?

- Які особливості ви ще помітили?

2) Фізкультфилинка.

3) Робота над скоромовками.

а) Повторюємо декілька раніше вивчених скоромовок.

б) Бесіда.

- На які твори схожі скоромовки?

- Чим скоромовки відрізняються від віршів?

- На яких етапах уроку ми працюємо над скоромовками найчастіше?

- Для чого, на вашу думку, ми працюємо над скоромовками?

- Яка від них користь?

- Чи цікаво їх вивчати?

- Чи легко вони запам’ятовуються?

в) Ознайомлення з визначенням.

Скоромовки – жартівливі вислови, складені із важких для швидкого читання слів.

г) Вправляння у швидкості читання скоромовок (звертаємо увагу на правильну вимову слів)

4) Робота із загадками.

а) Знайомство із різними за формою загадками.

Дуже я потрібна всім:

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.    (Книга)

Хто мовчить, а розуму вчить?  (Книга)

Дерево – не дерево, а листки має.  (Книга)

б) Слово вчителя.

Загадка – це цікава задача. Вона має форму питального чи розповідного речення, в якому слова часто римуються. У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.

в) Робота за підручником.

Прочитати та відгадати загадки з підручника. Проаналізувати їх будову

г) Складання загадок, використовуючи пам’ятку.

* порівняти предмет чи явище з іншими, схожими за істотними ознаками;

* включити цю ознаку в загадку так, щоб не одразу можна було здогадатись, про що саме йдеться;

* сформулювати загадку стисло і чітко.

6. Закріплення вивченого.

Виконання тестових завдань.

1.                 Продовжте речення.

Загадка – це…:

а) цікава задача;

б) невеличкий вірш;

в) жартівливий вислів.

2. Роз’єднайте й запишіть прислів’я.

Задобродобромплатять.

3. Продовжте речення.

Скоромовка – це …:

а) цікава задача;

б) жартівливі вислови із важких слів;

в) повчання.

4. Продовжте прислів’я.

Хто хоче більше знати…

7. Підсумок уроку

Конкурс на кращого знавця скоромовок ( з врученням медалей, грамот чи призів).

8. Домашнє завдання

а) скласти скоромовку або загадку (на вибір);

б) підібрати 4 – 5 загадок для проведення конкурсу;

в) вивчити напам’ять одну скоромовку і 2 – 3 прислів’я з підручника.

 

 

Літературне читання. 4 клас

Тема. Народні усмішки. Прислів’я та приказки. Скоромовки. Загадки.

Мета: розширити знання дітей про малі форми усної народної творчості, їх

          характерні особливості; вчити правильно і чітко промовляти

          скоромовки; використовувати приказки і прислів’я у мові, вловлювати

           зміст загадок;

           розвивати техніку читання та мовлення, мислення учнів;

           виховувати любов до рідного краю; бажання більше дізнаватися про      

           його історію, культурні традиції.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиці слів – анаграм, таблички з назвами зупинок; картки із прислів’ями:

.

 

Хід уроку

1.                 Організація класу

Я всміхаюсь сонечку:

- Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці:

- Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику:

- Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся:

- Зичу їм добра!

2. Мовна розминка.

1) Читання слів-анаграм.

Гадзака (загадка),  казприка (приказка), рокомосковка (скоромовка), слів’япри (прислів’я), мішуска (усмішка)

2) Опрацювання скоромовки.

Сів горобець на сосні, -

Заснув і упав уві сні.

Якби не упав уві сні,

Сидів би він ще на сосні.

2.                       Повідомлення теми і мети уроку.

-                     Сьогодні ми будемо мандрувати стежками усної народної творчості. Йдучи ми зробимо ряд цікавих зупинок. Будемо дізнаватися більше про загадки, прислів’я, скоромовки і лічилки, приказки та усмішки. Здобудемо цінні знання з джерел народної мудрості. Отже, вирушимо у подорож!

3. Робота над вивченням нового  матеріалу.

1).  Зупинка «Усмішки»

а) Підготовлені учні розповідають 2 – 3 усмішки.

б) Робота з підручником. Опрацювання статті на с.34.

- Хто збирав народні усмішки?

- Що ви дізналися про Бориса Грінченка?

в) Читання усмішок з підручника за особами, аналіз змісту кожної усмішки.

2). Зупинка «Прислів’я та приказки»

а) Слово вчителя

- Прислів’я – це висловлювання з приводу почутого та побаченого. Здебільшого це віршовані народні вислови, в яких міститься повчальний досвід і мудрість народну.

б) Гра «Закінчіть прислів’я»

Вік живи… (вік учись).

Бджола мала, а й та… (працює).

Хто багато читає, той …(багато знає).

в) Читання добірки прислів’їв і приказок, дібраних учнями заздалегідь.

г) Робота над змістом і формою прислів’я.

3) Зупинка «Скоромовки»

а) Робота над статтею підручника.

 б) Конкурс на краще виконання скоромовок, вивчених раніше.

в) Читання учнями скоромовок учнями:

- Прочитати скоромовку «Зелен в’яз…» за методикою «Буксир».

- Прочитати другу скоромовку за методом «Луна»

- Прочитати три останні скоромовки напівголосно.

4) Зупинка «Загадки»

а) Читання учнями статті підручника «Загадки» (с. 37)

- Від якого слова походить слово загадка?

- На що схожі загадки?

- Яку форму вони мають?

б) Читання і відгадування загадок.

в) Творча робота.

Складання загадок на певну тематику.

4. Підсумок уроку

- Які жанри усної народної творчості ми згадали?

- Що нового ви дізналися на уроці?

5. Домашнє завдання

* Вивчити 2 – 3 скоромовки або 3 – 4 прислів’я (на вибір учнів)

* Підготувати добірку загадок (в групах)     

 

 Додаток 7

Уроки літературного читання вивчення творчості

 Василя Сухомлинського

2 клас, літературне читання

Тема. Вступ до теми. Уявлення про істотні ознаки оповідань. Оповідання – роздуми. Василь Сухомлинський «У привокзальному садку»

Мета. Ознайомити учнів з істотними ознаками оповідань. Удосконалювати навички свідомого, правильного, виразного читання .

Розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати їх словниковий запас.

Виховувати любов та бережне ставлення до природи, любов до рідного слова.

Обладнання. Портрет Василя Сухомлинського, політична карта України; стовпчики слів на дошці; додаткові книжечки.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розчитування (п’ятихвилинне самостійне напівголосне читання додаткової літератури)

2. Дихальна гімнастика:

- «вдихни аромат весняної квітки»;

- «задуй свічку на іменинному торті»;

-  «попий чай з блюдця»;

- «подми на кульбабку».

2. Робота над скоромовкою.

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив –

Жовтим листям ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер – так налякався.  (Г. Чубач)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (підручник, с.113)

- Що ви знаєте про такий літературний жанр як оповідання?

Оповідання – це розповідний, прозовий твір, у якому розповідається, оповідається про різні події, вчинки, життя людей та тварин. На відміну від віршів, слова у оповіданні не римуються.

Читаючи оповідання цього розділу, ви дізнаєтеся про цікаві й повчальні події з життя ваших ровесників.

Читаючи оповідання розділу думайте, розмірковуйте: якими бути, а якими не бути.

ІУ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інформація про Василя Сухомлинського (попереджувальне завдання одного з учнів)

Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український учитель, директор школи, письменник.

Народився 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині (показ на карті України) у незаможній селянській родині.

Його батько був теслею та столяром, мати – вела домашнє господарство, ткала полотно, шила одяг для сім’ї та сусідів. Виховувала 4 дітей. Довгими зимовими вечорами розповідала дітям казки. Цікаві історії, читала книжки.

Сухомлинський був найкращим учнем у школі – семирічці. Кожну зароблену копійку витрачав на книжки. Влітку допомагав вихователям колгоспного дитячого садка. Тому про вибір професії  вже і не задумувався.

2. Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «У привокзальному садку» (с.113 – 114)

1) Перше читання оповідання підготовленими учнями

- Чи сподобалось вам це оповідання?

- Назвіть головних персонажів оповідання.

2) Словникова робота (читання стовпчиків слів за вчителем «луною»)

Вокзалі                                                             поїзди

Залізничному                                                   привокзальному

Південному                                                      познайомились

Льодовитого                                                    подружилися

3) Читання оповідання учнями «ланцюжком»

4) Фізкультхвилинка

5) Аналіз оповідання з елементами вибіркового читання

- Де познайомилися Оля і

- У яку пору року відбувалися описані події і Сергійко?

- Де знаходився дім Олі? А Сергійка?

- Про що розповідали діти один одному7

- Кого в цей час побачили діти?

- Знайдіть і зачитайте про те, що ж трапилося з метеликом.

- Зачитайте уривок, до якого художник намалював ілюстрацію.

- Чи бережно ставилися діти до метелика? З чого це видно?

- Чому дитячі серця стиснулися від жалю? Про що міг в цей час думати хлопчик?

6) Гра «Виправ помилку» (потрібно знайти помилку у прочитаному тексті і виправити її)

Теплого квітневого (травневого) дня в привокзальному садку познайомилися двоє дітей – Оля і Сергійко.

До відходу їхніх поїздів лишилося три  (дві) години.

Оля таки впіймала (врятувала) метелика, дала Сергійкові.

Він дивиться на Олю й говорить (думає)...

7) Вправа «Хто з персонажів сказав ці слова»

- Ходімо, треба сідати у вагони. (Олина мама)

- Прощайтеся, бо ніколи більше не побачитесь. (Сергійкова мама)

- Невже ми ніколи більше не побачимося? (Оля)

У. ПІДСУМОК УРОКУ

- Який розділ ми почали вивчати?

- З яким оповіданням ми ознайомилися?

- Чи сподобалося воно вам? Чим?

- Хто його автор?

- Що про нього ви дізналися нового?

УІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 113 – 114, читати виразно та переказувати стисло оповідання.

 

 

 

2 клас, літературне читання

Тема. Грайтесь так, щоб усім було весело. Василь Сухомлинський «Про що думала Марійка»

Мета. Вдосконалювати навички виразного та свідомого читання прозових творів, вчити переказувати оповідання близько до змісту прочитаного, формувати оцінні судження.

Розвивати зв’язне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас.

Виховувати почуття співчуття, співпереживання; бажання до самостійного читання.

Обладнання. Мікрофон; стовпчики слів записані на дошці для словникової роботи;

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ИОМЕНТ

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розчитування (п’ятихвилинне самостійне напівголосне читання додаткової літератури)

2. Робота над скоромовкою

Лінь лежить у Ліни в ліжку,

Каже : «Я посплю тут трішки».

Через неї лежебока

Ледь не відлежала бока.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Вступна бесіда

- Який розділ ми почали вивчати на минулому уроці?

- Що ж таке оповідання?

- Чим відрізняється оповідання від вірша?

- Що ви запам’ятали про життя Василя Сухомлинського?

2. Учні переказують оповідання.

ІУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Робота над лічилкою

Я жмурюсь, заплющу очі,

Всі ховайтесь, хто де хоче!

Вмить розбіглась дітвора –

Йти шукать мені пора.

Більш не буду я чекать:

Раз, два, три – іду шукать.

Раз – за Петра.

Два – за Дмитра.

Три – за Тетянку.

Чотири – за Оксанку.

Я усіх уже знайшов,

Сам ховатися пішов.           (В. Гринько)

- Яка гра згадується в лічилці?

- Хто з вас уміє грати в цю гру?

- Сьогодні ми прочитаємо оповідання про те, як діти грали у цю чудову гру.

У. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Про що думала Марійка» (с.115 – 116)

1) Робота над заголовком оповідання

Вправа «Мікрофон»

- Прочитайте заголовок. Подумайте, про що може думати дівчинка під час гри. Висловіть своє припущення. «Я вважаю, що..»

2) Читання оповідання вчителем

- Чи справдилися ваші припущення?

- Про що насправді думала дівчинка?

3)Словникова робота

Гра                               боляче

Шукає                          синьоока

Мусить                         скрикнула

Побігла                        сміються

Піжмурки                     стоятиму

(Читаємо слова «луною» за вчителем)

- Які із слів першого стовпчика називають назви предметів?

- Яке слово «зайве» у другому стовпчику і чому?

4) Читання «ланцюжком»

- Чи мінявся настрій дівчинки протягом оповідання?

5) Фізкультхвилинка.

6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

- Хто грався у піжмурки?

- Прочитайте уривок, де описується гра.

- Де ж заховалася Марійка?

- Хто шукав дітей?

- Що робили діти, коли їх знаходили?

- Чи зразу знайшли Марійку? Про що вона думала? Прочитайте.

- Чи справді Миколка не шукав Марійку?

- Де поділися сумні думки дівчинки?

- З чим автор порівнює думки дівчинки?

2. Вправи для розвитку техніки читання

1) Гра «Диктор телебачення»

(Діти читають текст, періодично відриваючи очі від книги, щоб подивитися на «глядачів»)

2) Гра «Слідопити»

(Вчитель читає початок речення, учні мають відшукати і прочитати його продовження)

3. Переказ оповідання

УІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Чи сподобалось вам оповідання?

- Чи співчували ви на якомусь етапі Марійці?

- Чого вас навчає це оповідання?

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.115 – 116. Переказувати оповідання: дівчатка –  від імені Марійки, хлопчики – від імені Миколки.

 

 

 

2 клас, літературне читання

Тема. Урок милосердя. Василь Сухомлинський «Горбатенька дівчинка»

Мета. Вчити учнів виділяти в тексті головне, аналізувати та оцінювати вчинки дійових осіб; розширювати уявлення учнів про добрі і погані вчинки.

Розвивати зв’язне мовлення учнів.

Виховувати в учнів доброту та людяність.

Обладнання. Таблиці з прислів’ями та словами; стовпчики слів на дошці.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розчитування (п’ятихвилинне самостійне напівголосне читання додаткової літератури)

2. Робота над скоромовкою

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив –

Жовтим листям ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер – так налякався.  (Г. Чубач)

ІІІ ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Переказ оповідання В.Сухомлинського «Про що думала Марійка»

ІУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

- Прочитайте прислів’я і поєднайте з рисою характеру

Від теплого слова і лід розмерзає	доброта
Мовчанка гнів гасить	терпимість
Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся	чесність

- Ці та інші позитивні якості характеру людини відображені не тільки у прислів’ях, приказках, також у казках. Письменники також присвятили даному питанню безліч творів.

У. СПРИЙМАННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Горбатенька дівчинка» (с. 116 – 117)

1) Читання оповідання вчителем

- Хто зайшов до класу?

- Чому хвилювався вчитель?

2) Словникова робота

Учні                   здалеку                 подиву

Подих                полегшено          насмішки

Благав                спокійний           цікавість

Пустотливих     загамував            всміхнулися

- Прочитайте повільно, швидко, скоромовкою.

3) Робота із тлумачним словником

Живенько – швидко

Благав – просив наполегливо, невідступно, дуже.

Іспит – перевірка знань з будь-якого предмета, що здійснюється згідно встановленими правилами, екзамен.

4) Повторне читання оповідання учнями мовчки

5) Фізкультхвилинка

6) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання

- Який урок ішов у класі? Скільки там було учнів?

- Прочитайте, як почувався вчитель.

- Про що вчитель «мовчки благав» дітей?

- Що було в очах дітей? Як вони дивилися на незнайому дівчину?

- Чому вчитель «полегшено перевів дух»?

- Як звали дівчинку? Якою вона була?

- За яку парту посадили дівчинку? Чому? Хто поступився їй місцем?

- Який іспит витримав клас?

- Які почуття передані у виділених реченнях?

7) Поділ оповідання на частини, читання частинами та добір до них заголовків (складання плану)

План

1.     У двері постукали.

2.     До класу зайшов директор із дівчинкою.

3.     Учитель затамував подих.

4.     Діти дивилися з цікавістю.

5.     Дівчинці поступилися місцем за першою партою.

6.     Клас витримав іспит.

8) Переказ оповідання за складеним планом

УІ. ПІДСУМОК УРОКУ

-         Які позитивні риси характеру, людяності продемонстрували діти? (співчутливість, лагідність, доброзичливість, прихильність..)

-         Чого ви навчилися сьогодні?

-         Який висновок зробили для себе?

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.116 – 117,переказувати оповідання за планом

 Додаток 8

Літературні твори учнів національно-патріотичної тематики

Твори Стороженко Юлії

Батьківщина

Моя рідна Батьківщина

Називається Україна.

Дуже я її люблю

За її садки квітучі,

За її землю родючу,

За калину і за сонях.

 

Має моя Україна

Гай чудовий,

Гори й ріки.

А добрі руки українців

Печуть смачні паляниці

Мова

Без мови не мовиш ні слова, ні звуку!

А як спілкуватись нам, друже, скажи?

Як пісню співати і як нам писати?

Не можна без мови нам скласти вірші.

 

Рідна мова

Гарна і співуча – українська мова,

Мила й милозвучна – рідна моя мова.

Ти мені найкраща – знаю це напевно,

Говорити нею – так мені приємно.

 

І у школі й дома на вустах у мене,

Саме нею чую як говорить неня.

Саме на вкраїнській я Буквар читала,

Колискові нею ненечка співала.

 

Твори Прокопця Віктора

Україна

 

Україна – моя Батьківщина!

Я люблю її гарні поля!

Тут зростала, жила –

Вся родина моя!

Навесні зацвітає калина,

Синє небо і верби зелені,

Біля хати барвінок цвіте.

А уранці сходить сонце,

Неначе жито золоте.

Соловей співає дзвінко

І Дніпро шумить.

З тобою всюди кожну мить

Україна гомонить!

Рідна мова

Рідна мова – солов’їна,

Така ж гарна, як картина.

Мов калина ти рясна,

Щедра і багата.

 

Мова

Люблю мову українську

Нею розмовляю.

В школі мову я вивчаю,

Дещо добре знаю.

 

Буду книги я читати,

Тексти й речення писати.

Буду нею розмовляти

І державу прославляти.

 

Твори Ніколаєвої Юлії

Про Україну

Біля хати розквітла калина –

Це розквітла моя Україна.

Над водою схилилась верба –

Це верба – України журба.

Вгору лине чарівна тополя –

Буде кращою українська доля.

Сенкан

Мова

Барвиста, барвінкова

Звучить, обіймає, обгортає

Скрізь лунає мова калинова

Слово

 

Твори Лях Карини

Мова

Наша мова – калинова,

Українська наша мова.

Наче соловейка пісня в гаї,

Наша мовонька лунає.

 

Сенкан

 

Мова

Солов’їна, калинова

Звучить, дзвенить, лунає

Я люблю українську мову

Слово

 

Діаманта

 

Козак

Сміливий, сильний

Бігає, кричить, чатує

Козаки завжди перемагали ворогів

Сидить, мовчить, спить

Боязливий, слабкий

Ворог

 

Твори Зарицької Вікторії

Мова

Мова наша солов’їна,

Ще з колиски мені мила.

Мова гарна і красива,

В тій красі у неї сила.

 

Українська наша мова,

Хоч і давня, але й нова.

Наша мова барвінкова,

Бо життя мого основа.

Додаток 9

Усні журнали на уроках природознавства

Усний журнал «Народні символи України»

Мета. Ознайомити учнів з деякими рослинами – народними символами України, про їх роль у житті народу: про рушник та його роль у житті людини.

Розвивати мовлення, дикцію учнів.

Виховувати любов до рідної землі, свого народу, природи рідного краю.

Обладнання. Фотографії, ілюстрації та малюнки верби,барвінку, калини; вишиті, ткані та червоні рушники.

Хід заходу

Вчитель. У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини. В українців верба, калина та барвінок – невіддільні від українського народу. А ось рушник – предмет, що супроводжує людину він народження і до смерті.

1 учень. Верба – символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево, засип ранку порошком меленої вербової кори – і кров зупиниться. З давніх – давен на Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називали «Вербним». На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб. Клали у купіль немовлят. Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи:

Не я б’ю – верба б’є.

За тиждень –Великдень.

Недалечко – червоне яєчко!

Спаси і сохрани, Матір Божа,

                       Під своїм покровом.

На це хльоскання не можна було ображатися, оскільки верба давала силу і здоров’я

2 учень. А ось хрещатий барвінок – символ вічності. Про нього існує така легенда.

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога». Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині – вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? В ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.

3 учень. Калина… Символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.

(Діти виконують пісню «Ой є в лісі калина»)

4 учень. Рушники… Це теж символи українського народу. «Дім без рушників, – говорилось у народі, – як сім’я без дітей». Вони – старовинні обереги дому. Вишитий різними візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки, проводжали в армію; дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду, з рушником проводжали в останню путь. На багатьох рушниках були написи, як от: «На щастя, на долю», «Хай щастить тобі, доню» та інші. Це побажання тій людині. Якій призначався рушник.

Вишивали рушники різними способами і кольорами. В пісні співається:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої, два кольори,

Червоний – то любов, а чорний – то журба.

В житті кожної людини бувають радість і смуток. Так і на рушниках люди відтворювали свою долю.

Вчитель. Я бажаю, щоб на ваших життєвих дорогах-рушниках були тільки світлі, радісні кольори і не було чорних – журби та печалі.

 

Усний журнал «Червона калина – символ України»

Мета: ознайомити учнів зі світом рослин, донести до них давні народні та власні українські назви рослин;

прищеплювати любов до української народної пісні; розвивати у дітей образне мислення, вміння й навички у розв’язанні певних питань;

виховувати любов й повагу до українського слова; сприяти підвищенню культури мовлення.

Обладнання: магнітофонні записи, кросворд, пейзаж з калиною, картки, медальки.

Хід заняття

Кімната прикрашена квітами, калиною. На стіні зображений пейзаж з калиною.

1 учениця. У полі калина, у полі червона

Хорошенько цвіте,

Ой роду наш красний,

Роду наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Небагацько нас є.

2 учениця. Що перший цвіточок,

То рідний батенько –

Хорошенько цвіте.

А другий цвіточок,

То рідная ненька –

Хорошенько цвіте.

А третій цвіточок –

Рідна сторононька,

Хорошенько цвіте.

1 ведуча. Українська земля щедро обдарована природою. Праліси Полісся і зелених Карпат, діброви Поділля і субтропічна рослинність Криму, різнотрав’я дніпровських лук, безкраї лани золотої пшениці, квітучі сади, квітники навколо біленьких хат – усе це мальовнича Україна, її неповторна краса.

2 ведуча. В давнину люди вважали свій зв’язок з рослинами кровним, обожнювали їх, вважаючи родоначальниками, покровителями роду. Священними були: дуб, береза, липа, верба.

1 ведуча. Не дивно, що наші предки обожнювали рослини, адже вони давали дах над головою, паливо, хатнє начиння, одяг, ліки.

2 ведуча. Наші пращури вірили, що рослини-обереги проганяють все лихе. Дівчата одягали на голови віночки з квітів, щоб відігнати від себе зло.

1 ведуча. Дуже багато значив пшеничний або житній сніп, який і зараз на Різдво ставлять на покуті.

Дівчина-Калина. Мене ще звуть гордина, гордовина, бо я дійсно дуже горда. Називають мене свіба, бамбара,бульдонежа садова… Я символ України, символ дівочої краси…

1 ведуча. Тарас Шевченко казав про калину:

«Зацвіла в долині червона калина,

Ніби засміялась дівчина-дитина.»

2 ведуча. Діти пригадайте колискові, в яких згадується калина.

Діти відповідають.

1 ведуча. Діти, калина – краса, зцілитель, оберіг, пам’ять… Звідси один крок до узагальнення: калина – Україна.

2 ведуча. Діти, давайте проведемо гру. Хто більше знає українських пісень про калину?

Діти пригадують пісні. Співають по черзі. Переможці цього конкурсу нагороджуються пам’ятними медальками «Веселинка», «Подоляночка», «Співак».

Дівчина-Калина. Багато цікавого ви дізналися про мене та про моїх друзів. Я гадаю, що це недарма. Адже ви багато цікавого почули про рідний край, землю, де живете, познайомилися з цікавим світом рослин.

1 ведуча. Діти, ви дізналися про давні народні назви рослин. Почули пісні про калину. Ви тепер знаєте що є символом України. Так… Жито золоте, блакитне небо і ще червона калина. Калина та Україна завжди поруч.

2 ведуча. Любіть свою землю, свій народ, свої традиції і станете справжніми людьми, гідними своєї країни.

1 ведуча. Той, хто любить землю милу,

На меду здобуде силу.

2 ведуча. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Додаток 10

Уроки образотворчого мистецтва та трудового навчання

Урок трудового навчання

Урок – проект. Декорування виробів. Способи декорування виробів. Орнамент. Писанка як один із символів України. Декорування писанок. Виготовлення аплікації писанки - витинанки

Мета проекту. Вчити учнів самостійно добирати інформацію по даній темі, працювати дружно в колективі, вміння розподіляти обов’язки. Розширювати уявлення про народні традиції та звичаї, про різновиди прикрашання яєць.

         Розвивати творчий підхід до розв’язання поставлених завдань, навички роботи в техніці аплікації.

         Виховувати емоційно-естетичне сприйняття творів народних майстрів, дбайливе ставлення до матеріалів,

Технологічні елементи.  Міжпредметний проект.

Підтема проекту. Виготовлення аплікації писанки - витинанки

Об’єкт пізнання. Знаки – символи на писанках, історичні, літературні матеріали про писанку.

Проблеми. Яке значення має писанка в житті людини?

Способи виконання завдань. Групова та індивідуальна робота.

Презентація результатів. Створення у групах та представлення аплікації писанки - витинанки, визначення ефективності цього проекту

Обладнання. Таблички з назвами груп, таблиці з символами для писанок; картонні заготовки писанок, білі заготовки розрізані на смужечки, прості олівці, ножиці, клей; кольорові геометричні фігури, мікрофон; зразки писанок та великодні ілюстрації для прикраси.

Хід проекту

Попереднє завдання – об’єднання в групи (мистецтвознавці, літератори та історики) та підготовка інформації про писанку; підготовка обладнання та матеріалів для виготовлення аплікації.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання

Усміхнемось один одному,

Поглянемо ласкаво!

Хай сьогодні в кожне серце

Радості додасть весна.

Ми всім усміхнемося,

Побажаємо добра.

2. Перевірка готовності до уроку

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Ми сьогодні ознайомимося з народними традиціями та звичаями щодо пасхальних яєць та продовжимо працювати в техніці аплікації.

Оголошення очікувань від уроку. (Діти на аркушах пишуть, що вони очікують від уроку, оголошують та прикріплюють на дошку)

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

    Ми з вами на уроках знайомилися з різними народними ремеслами (з гончарством, вишивкою, плетінням, оригамі). Всі вони належать до декоративно – ужиткового мистецтва. Є ремесла, якими люди займалися здавна, а є і сучасні, з сучасних матеріалів, в сучасних техніках – етнодизайн.

До них належать витинанка, мозаїка, художній розпис.

    Одним із поширених способів декорування (прикрашання) виробів є орнамент.

- Пригадайте, що ви знаєте про орнамент? (види орнаменту – геометричний, рослинний, тваринний)

- Яке головне свято святкують всі християни навесні? (Великдень, Паска)

Великдень

Радісний надходить день,

Дзвонять дзвони: дзень – дзелень,

Понад міста, понад села

Надійшла весна весела.

Ясне сонце над селом,

Наче писанка зійшло –

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти?

Вийдем – вийдем на горбок,

Заспіваєм гагілок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

                 Р. Завадович

       Великдень – це день Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним із найбільших свят християн. До свята завжди готувалися: білили хату, вдягали вишиванки, готували спеціальні страви.  Традиційними були різні вироби з м’яса, ковбаси, порося з хріном. Випікали паску, прикрашали її різними фігурками. Також надписували «Христос Воскрес!» А символом свята ставали писанки.

2. Повідомлення учнів

Літератори

Розмалюю писанку

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Гривастого коника

Намалюю.

Розмалюю писанку,

Розмалюю,

Соловейка – любчика

Намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько –

Славно танцювати

Д. Чередниченко

Великодня писанка

Що за дивнії яєчка

Наша курочка знесла!

Намальоване гніздечко,

Ще й пташиночка мала,

Навкруги барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки…

Чи здогадуємось, діти,

Що це? Певно – писанки!

Їх не курочка знесла,

Їх матуся принесла,

Ми гуртом намалювали

Для святкового стола:

Сяють наші писанки, -

Як весняні квіточки!

Леонід Полтава

Великдень

На столі - духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки,

На всі дні, на всі віки!

Не мала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні - весна.

П. Воронько

Історики

 

1. З глибини віків дісталася нам від пращурів у спадщину дивовижна писанка – один із найяскравіших орнаментальних видів декоративно – ужиткового мистецтва. Це диво народжується не з дерева, не з металу, а зі звичайного яйця і являє собою мініатюрний живопис. Рисунки – зображення як символи – знаки були відбиттям вірувань наших далеких предків та їхніх уявлень про навколишній світ, природу. Мистецтво писанки виникло задовго до зародження християнства у Київській Русі. У 10 – 13 століттях найпоширенішими були керамічні писанки, здебільшого саме їх знаходили археологи.

           Яйце, як і дерево, було у слов’ян символом весняного пробудження та оновлення світу, символом перемоги над смертю. Тому дотепер серед народу існують перекази, що саме з писанки почався світ.

 

 2. Яйце було символом Сонця на землі, а сонце – найголовніше природне явище у багатьох культурах світу, своєрідний культ, що йому поклонялися наші предки.

         Писали українські дівчата писанки. Кожна потай ворожила над білою шкарлупкою, купала кожне яйце у трав’яних  фарбах, покривали символами сонця, воскресіння, любові, щастя родючості землі, бо хотіла, щоб її писанки були найкращими, подобалися всім, а найбільше – судженому:

Ой легіню, вийди з хати, не бійся морозу,

Я ти в твої білі ручки писанку положу…

Вважається, що назва «писанка» походить від «списаного», скатованого тіла її Ісуса Христа. Тому писанка є необхідним атрибутом Великодніх свят.

Мистецтвознавці

Як виготовляють писанки?

     Інструмент, яким розмальовують писанки, називається писальцем або писачком. У писачок кладуть віск, нагрівають над полум’ям свічки і виводять на поверхні яйця лінії, які на писанці будуть білого кольору. Потім писанку обережно занурюють на кілька хвилин у холодний розчин найсвітлішого барвника, наприклад, жовтий. Просушивши яйце, віск наносять на ті частини орнаменту, які мають бути жовтими, і опускають яйце у інший барвник.

    Порядок виконання роботи повторюється стільки разів, скільки кольорів задумано в орнаменті від найсвітлішого до найтемнішого. Закінчивши розпис, писанку підносять збору до  свічки і м’якою тканиною стирають розігрітий віск

 

Що означають кольори?

Червоний – радість, любов, вогонь небесний.

Жовтий, оранжевий – достигле зерно, врожай, тепло, світло, надія на краще життя,місяць та зорі.

Зелений – колір весни, пробудження природи, багатства родинного та тваринного світу, надія на майбутній врожай.

Блакитний – небо,повітря, вода, сила і здоров’я, здоровий дух.

Коричневий – земля, щедрість, урожай.

Чорний – нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі.

Білий – чистота й світлість людської душі.

3. Робота з наочністю.

На писанках зображаються певні знаки. Кожен з них несе певне значення. Розгляньте деякі з них.

Колесо – знак безперервного відродження життя.

Сонце – світло й життя на землі

Хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу.

Трикутник – символ вогню, батьківської та материнської сили.

Зоря – знак неба, небесних тіл, сонячного божества.

Вербова гілка – охорона проти хвороб та злих сил.

 А ще зображають: дерево життя, блискавку, колос, граблі, дубовий листок, півня, коня, рибу, оленя тощо.

4. Фізкультхвилинка

5. Демонстрування та аналіз зразка

1) Інструктаж учителя щодо виконання роботи

- Візьмемо силует майбутньої писанки, яка буде основа для писанки.

- Візьміть і полоси білого паперу. Це частинки вашого майбутнього орнаменту.

- Зігніть ці частинки у декілька разів. Нанесіть простим олівцем половинки обраних вами знаків – символів для писанок.

- Виріжте по контуру.

- Розгорніть одержані полоси.

- Розмістіть їх на писанці – картонній основі.

- Почергово намазуючи полоси клеєм наклеюємо їх на основу.

2) Повторення правил техніки безпеки при користуванні ножицями та клеєм.

3) Об’єднання дітей в групи (для цього використовуємо 3 фігурки 3х кольорів)

ІУ.ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ У ГРУПАХ

У. ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОБІТ

УІ. ПІДСУМОК УРОКУ. ЧИ ЗДІЙСНИЛИСЯ ОЧІКУВАННЯ?

Вправа «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування? Що ви дізналися нового? Що вам найбільше сподобалося?

Заключне слово вчителя

- Кожна людина в душі художник, але не кожна вміє застосовувати свої художні здібності. Тож вчіться створювати красу власними руками

 Додаток 11

Виховні заходи національно-патріотичного спрямування

Свято української мови

Мета: показати учням красу та багатство української мови з допомогою народної творчості, творів письменників і поетів. Викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою;

розвивати мовлення учнів, уміння спостерігати;

виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

Обладнання: портрети Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, книжкова виставка творів письменників, поетів для дітей, книги казок, загадок, прислів’їв та приказок, модель печі, рогачі, коцюба, різноманітні горщики, макітра, глечик, гладушка, банька, ступа, рушники, скатерки на столах, ляльки для виконання колискових пісень, виготовлені з паперу великі квіти ромашки та барвінку, написані на смужках паперу скоромовки.

Хід заняття

На центральній дошці у рушнику – портрет Т. Шевченка і написані біля нього рядки поета:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого…

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

(Т. Шевченко)

Учень.   Кохаю край наш дорогий,

що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

забайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

Учитель. Кожному народові дорога його мова.

«Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Підкреслюючи значення слова в людському житті, інша народна мудрість ставить його поряд із хлібом. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Українська – одна з найбагатших і най мелодійніших мов світу.

Учень.   Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Учитель. Що ж таке мова? У народі кажуть: слово до слова – зложиться мова. Тарас Шевченко говорив про мову так (читає з дошки):

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого…

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

Мова – це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

Учень.   Як гул століть, як шум віків,

як бурі подих – рідна мова,

вишневих ніжність пелюстків,

сурма народу світанкова.

Учитель. Любо до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, доносить до маленького дитячого серденька слова рідної мови. І де, як не в колисковій пісні, відчувається краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови.

Учень.   І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

Дві учениці по черзі підходять до колиски, вкладають своїх ляльок і співають їм колискові.

1 учениця. Люлі, люлі,

прилетіли гулі

та й сіли на люлі.

Ой ви, гулі, не гудіть,

колисочки не будіть.

Колисочка хитається,

дитиночці дрімається.

2 учениця. Спи, засни, моя дитино,

Спи, моє маля,

Ніч іде в гаї, в долини,

Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в очах сія.

Будеш завтра в світ дивиться,

Зіронько моя!..

Посміхнись до мене, сину,

І зрадію я,

Не хвилину і не днину –

Я навік твоя…

Учитель. На мою думку, з таких гарних виконавиць колискових пісень виростуть прекрасні матері, які будуть прищеплювати своїм дітям добро, найкращі риси характеру. І, звичайно, навчатимуть любити свою землю і свою мову. До краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав?

1.     Тече вода з-під явора

яром на долину,

пишається над водою

червона калина…

2.     Садок вишневий коло хати,

хрущі над вишнями гудуть,

плугатарі з плугами йдуть…

3.     Вітер з гаєм розмовляє,

шепче з осокою,

пливе човен по Дунаю

один за водою…

4.     Зацвіла в долині

червона калина,

ніби засміялась

дівчина-дитина…

–       Так хто ж написав ці вірші? (Відповіді дітей)

–       А скільки пісень написано на вірші Т. Г. Шевченка! Послухаємо одну з них.

Звучить запис пісні «Зоре моя вечірняя»

Учитель. Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Проведемо вікторину. Звідки ці уривки?

1.     Дід – за ріпку, баба – за діда, тягнуть-потягнуть, а витягти не можуть.

(Ріпка)

2.     Жили-були дід та баба. Була у них курочка Ряба. Знесла курочка яєчко. Не просте, а золоте.

(Курочка Ряба)

3.     Прибігли мишенята і кажуть:

–       Потрібно колосок обмолотити.

–       А хто молотитиме? – запитав півник.

–       Тільки не я! – закричав Круть.

–       Тільки не я! – закричав Верть.

(Колосок)

Учитель. Вивчати рідну мову вам допоможуть школа, уроки мови. Любіть українську мову всім серцем, вона наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.

Наша зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова, які несуть багатство, красу та мелодійність української мови. Мови – якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування, як держава і народ. Сподіваюсь, що ви ще глибше відчули, який то неоціненний скарб – наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока.

Звучить запис пісні «Мова колискова».

 

Усний журнал  «Під полиновою зорею»

Мета. Поглиблювати знання дітей про аварію на Чорнобильській атомній електростанції та про її наслідки для природи, людини

            Вчити любити рідну землю, відчувати чужий біль, людські страждання, як свої власні

Обладнання. Фотоматеріали по темі; карта України; слова Ліни Костенко на дошці.

Хід заходу

 

Вступне слово вчителя.

          Сьогодні ми поговоримо про трагедію Чорнобиля.

         Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. і скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янитиме чорними вогнищем скорботи.

          Чорнобиль – це вид трави, гіркого полину. Спочатку так називалося давнє поселення, потім – місто, а згодом і атомна електростанція.

          Місто це розташовувалося серед луків і ланів, на березі прекрасної річки Прип’ять (карта). Невелике місто, де жили в основному працівники електростанції.

         Зараз Чорнобиль – мертва зона. Села заростають деревами, кущами, бур’янами; вони порожні і мертві, там ніхто не живе. Поступово, тихо руйнуються хати, цінності поліської давнини.

        Про цю подію важко згадувати. Жах проймає душу, при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали повільно, але в тяжких муках. А почалося все так…

1 учень.

Чи буде квітень, як завжди,

Дарунком весняної здоби,

Чи власним іменем біди

Ми назвемо її «Чорнобиль».

2 учень.

Ти відомий сьогодні кожному –

Не ім’ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятсько водою…

Розповідь вчителя.

        26 квітня 1986 року, перша година ночі 23 хвилини 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я.

       Спочатку на гасіння пожежі прибули пожежники, вони ступили у вируюче полум’я. Але справді страшною виявилася не пожежа, а смертельна радіація.

       Рятуючи людей пожежники загинули… Вони були першими з тих, хто загинув. Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Але це був тільки початок… (фото пожежників) В пам’яті народу завжди збережуться їх імена, імена героїв – захисників.

А думалось: впокорений, слухняний,

Гадалося, служитиме як слід.

Та вибухнув пекельно день весняний

Так, що здригнувсь тривожно всенький світ.

Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним,

Вгорнулось місто в незвичайний дим.

І мирний атом, ставши агресивним,

Націлився на села і сади.

     Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.

     До ранку полум’я було загашено, подув свіжий вітерець і хмари радіації понесло на Прип’ять, Київ, Україну.

     А люди нічого не знали… Всюди гуляли діти. У школах проходили уроки. Тільки 27 квітня було оголошено про евакуацію: при собі мати документи, необхідні речі, пайок на 3 дні. А додому вони так і не повернулися. Людей забирали з вулиць і вони взагалі не взяли з собою нічого. А добро, нажите роками, поколіннями, залишилося там. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає домівку.

3 учень

… А в тім селі ні голосу, ні звуку,

І вікна випромінюють розпуку.

І двері навхрест дошками забиті,

І журавлі криничні сумовиті,

І тихий сад біля старої школи,

І дітям в ній не вчитися ніколи.

4 учень

Навколо пустка і печаль біблійна,

Навколо смерть, незрима і повільна.

Чортополохом обрій заростає,

Зело і квіти стронцій роз’їдає.

І час пересипається пісками

На полі, що шуміло колосками.

Продовження розповіді

         А в лікарні поступали перші хворі. Жалілись на головний біль і слабкість. Голова боліла так, що люди бились головою об стіну.

5 учень.

Несе Полісся в кошиках гриби.

За болотами причаїлись Охи.

І спорить тиша голосом гарби

Із реактивним гуркотом епохи.

6 учень

Стоїть сльоза. Трагічна і терпляча.

Питає строго кожного: куди?

Куди ідеш, минаючи пороги?

Могили предків кидаєш чому?

… Ідуть, бо мусить. Мирна перемога

Переросла у атомну чуму.

Продовження розповіді.

    Пролітають роки…

    Для людей цей край став мертвим, але природа і далі продовжує жити. Вона мовчки страждає від помилок людини. Природа оживає.

    Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, а й майбутньому.

    Чорнобиль – незаживаюча рана на тілі нашої Землі.

     Повертаючись у безлюдну зону журавлі дивуються, чому тут не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя.

Покинута хата

На пустищі дикім росте бузина,

Сіріє край поля хатина сумна.

Облуплені стіни, полин,спориші, -

Не видно й не чути кругом ні душі.

                  І тільки при місяці, пізно вночі,

                  Коли над хатиною стогнуть сичі.

                  І вікна примарливим блиском горять, -

                  З сіней у світлицю крадеться, мов тать.

Якась неземна, потойбічна мара,

І груша в дворі завмирає стара.

І чути, як в миснику дзвонять миски,

І хрестяться лячно побожні жінки.

                 І світить очима кота з темноти,

                 І хочеться швидше те місце пройти.

                 Де буйно і дико росте бузина,

                 Де пустко хата сіріє сумна.

Підсумок.

«Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими»

Ліна Костенко

 

Свято зустрічі весни

Мета. Розширювати  та поглиблювати знання дітей про свято зустрічі весни; показати обряд зустрічі весни. Показати красу пори року весна та відродження народних звичаїв.

Розвивати дикцію, мовлення, пам’ять та акторські здібності учнів.

Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Обладнання. Сцена декорована сільським пейзажем (тин, хата, лавка, дерева), ноутбук, баян, глечики, діжечка меду, горщик з  кашею

Хід свята

Учні (хором). Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.

Ведучий.  Рідній матері нашій, неньці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо свято – розповідь нашу про зустріч весни.

1 учень. У давні часи в Україні рік починався у березні. Про нього кажуть, що назву він взяв від білокорої берізки, яка в цей час плаче солодким соком.

2 учень. 1 березня, за старим стилем, свято Явдохи, що є вісником весни. Якщо на Явдохи ясний день – буде гарний рік. Якщо віє теплий вітер – то літо буду тепле.

3 учень. Мов на крилах диво – птиці,

На великій колісниці,

Світлоока, світлолиця

Мчить краса Весна – дівиця.

Вся вона як та царівна –

Пишна, гречна і чарівна,

Мов та річечка ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

4 учень. Ось іде весна степами,

Перелогами, горбами…

Де не ступить –  з-за землі

Лізуть паростки малі.

5 учень. Як опустить вниз правицю –

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

6 учень. На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка.

До верби торкнеться – ба!

В білих котиках верба.

7 учень. А підніме руки вгору

До блакитного простору –

З кожним помахом руки

Линуть з вивію пташки.

8 учень. І пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіл усе!

Струмочки весело сміються:

Весна іде! Красу несе!

9 учень. По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

Вітають чарівну весну.

10 учень. Весна іде! Весна іде!

Весну вітаймо діти.

Весна пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти.

Як сонечко по небоньку,

По кругові йдіте,

Заводьте всі весняночку,

Весну вітаймо, діти.

(Виконується веснянка)

Ведучий. Весна – гарна пора року. Люблять її діти і дорослі за весняну пісеньку струмочків, за веселий спів пташок, за ніжні проліски, за килим із шовкової травиці, за ласкаве сонячне проміння. За повітря, напоєне запахом молодого листя.

                Багата весна ще і своїми обрядами, звичаями.

(Вибігають хлопці та дівчата. З глечиків обливають один одного. Сміються, жартують)

1 хлопчик (поливає). Будь здорова, як вода, а весела, як весна!

1 дівчинка. Обережно, віночок новий, квіти намочиш.

2 хлопчик. А тобі на коси, щоб гарно росли. (Хоче полити дівчину. А вона тікає)

2дівчинка. Давайте, дівчатка, поллємо Максима, щоб добре ріс. (Діти підбігають до Максима, одні тримають, інші ллють воду)

3 дівчинка. Один дощ, другий дощ, третій дощ.

1 хлопчик. Досить дівчата, а то до неба виросту.

4 дівчинка. І Вітю треба полити, щоб не хворів.

3 дівчинка. Один дощ, другий дощ, третій дощ.

2 хлопчик. Ви мене з ніг до голови облили, зараз я на вас всю воду виллю. (Доганяє дівчат, вони розбігаються)

5дівчинка. Досить обливатися, час на вулицю йти. Он вже ведмедя ведуть.

(Хлопці виводять ведмедя)

1 хлопчик. Весна іде, весна іде, весну вітаймо, діти.

1 дівчинка. Весна до нас за рученьку, веде тепленьке літо.

Ведмідь. Гу – гу – гу!

4 дівчинка. Ой Ведмедику, як же ти зиму перезимував?

Ведмідь. Гу – гу – гу! (Біжить за дівчатами, ті відштовхують його, сміються)

5дівчинка. Ведмедику, ведмедику, не чіпай мене. На ось тобі глечик з медом. Поїж, бо ти ж за зиму он як схуд. (Ведмідь бере діжку, виходить)

Ведучий. Діти, а рясту ви ще не топтали? Вважалося, що хто на весні ряст топче, той цілий рік здоровим буде. А приказували так: «Топчем, топчем ряст. Бог здоров’я  дасть, дасть»

Діти (хором). Давайте разом  топтати ряст. (промовляють три рази)

Ведучий. Ну що, потоптали?

Діти. Потоптали.

Ведучий. Хвороби прогнали?

Діти. Прогнали

Ведучий. Здорові всі стали?

Діти. Всі.

Ведучий. Очі бачать?

Діти. Бачать.

Ведучий. Вуха чують?

Діти. Чують.

Ведучий. А носики?

Діти. Гарно дихають.

Ведучий. А ротики?

Діти. Весело сміються.

Ведучий. А зубки?

Діти. Весело сміються.

Ведучий. А руки?

Діти. Гучно плескають.

Ведучий. А ноги?

Діти. Дружно тупотять, танцювати вони хотять.

(Діти танцюють «Подоляночку»)

Ведучий. Діти, а чи знаєте ви, який цікавий звичай був на Україні? Він трішки жартівливий і чарівний: щоб хлопці ходили на вулицю до дівчат гуляти, треба було по секрету від них зварити із різних злаків горщик каші та закопати його у потаємному місці. Давайте і ми це зробимо.

1 дівчинка. Закопали горщик каші,

Ще й кілочком прибили.

Щоб на нашу вулицю

Хлопчики ходили.

2 дівчинка. Наша каша солона,

Щоб нам не було сорому.

Наша каша була із проса,

Бо наша вулиця хороша!

(Дівчата витягують хлопця з-за тину)

3 дівчинка. А чого ти за нами підглядаєш? Зараз ми тебе викинемо у воду!

Хлопець. Ой не хочу! Вода холодна! Відпустіть!

4 дівчинка. Як відгадаєш наші загадки, то відпустимо. Слухай.

Хлопець. Друзі, допоможіть мені!

Дівчатка. (загадують загадки):

1.                 Зійшли сніги, шумить вода,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає, коли таке буває? (Весною)

2. Ходить полем з краю в край,

   Ріже чорний коровай. (Трактор)

3.Сіре сукно лізе у вікно. (Вечір)

4. Ой за полем, за горами,

Золота нагайка в’ється. (Блискавка)

5. Гуркотить, стукотить, як сто коней біжить. (Грім)

Хлопчик. Дівчатка, не купайте, відпустіть, я на вашу вулицю хлопців покличу.

Дівчатка. А покличеш?

Хлопчик. Зараз же.

(Діти співають Веснянку)

Ведучий. Зараз за вікном найчарівніша пора року – пора пробудження і зародження  нового життя – весна, і тому ми запрошуємо вас поринути у чудове царство весняного лісу та його прикраси – квітів.

 (Звучить музика, голос за сценою)

Ласкаво просимо в наш дім!

Він, знаю, до вподоби всім,

Цей надзвичайний дім, дивись:

У ньому дах - небесна вись,

А стіни із живих ялин,

Що дістають аж до хмарин!

Долівка в домі цім - з трави,

В нім  квітів – скільки хоч, диви!

Червоні, жовті, голубі –

Не рви їх на букет собі…

 (На сцену виходить Весна і маленька дівчинка)

 Весна. Моя маленька, ти не бійсь,

              Ми підемо з тобою в ліс.

              А ліс цей, люба, не звичайний –

              Його зовуть іще весняний.

Дівчина.  А чому його так зовуть?

Весна. Весняний ліс – тому, що я

             Паную в ньому, бо весна…

Дівчина.    А чому ліс цей особливий?

Весна. Тому, що чистий і красивий.

            Тому, що в ньому, подивись –

            Весняні квіти розцвілись.

(Звучить музика, на сцену вібігають дівчатка -  дві у білих сукнях, дві – у синіх: Підсніжник, Пролісок, Конвалія, Фіалка і танцюють навколо Весни і дівчинки. Музика затихає, дівчатка присідають і нахиляють голови )

 Дівчина.   Це хто такі? Які чудні?

  Але красиві й запашні.

  Я їх зірву…

Весна. Ні! Стій мала.

             Послухай краще їх слова…

(Дівчатка – квіти  по черзі піднімаються і розповідають про себе

Пролісок.     Я – перша квіточка весни,

Я -  пролісковий цвіт,

Я  пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Я вірю: люблять всі мене

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

Підсніжник.       У променях сонця ніжних

                            Край веселого струмка,

                            Білий, росяний підсніжник

                            Раптом блиснув з-під листка.

                            Отакий малий, неначе

                            Ледь прокинувся від сну,

                            Тихий-тихий, а одначе

                            Він приніс до нас весну.

Фіалка. Я малесенька і ніжна,

               Я фіалка дивовижна.

               Маю запах незрівняний

               І ліловий колір гарний.

Конвалія.      Ми квіточки ніжні,

     Конвалії білосніжні.

     Тоненькі,  тендітні,

     Ласкаві, привітні.

(Квіти танцюють навколо Весни, вибігають, а Весна лишається)

Ведучий. Ось, дітки, до нас завітала і сама Весна.

Діти. Що ти нам весно принесла?

Весна. Я тепло вам принесла.

             І сонечка додала,

            Щоб міцніли усі діти

            Й розквітали, наче квіти!

Ведучий. Іде весна. Весна радості і нашої надії.

Гей, Україно, ненька прекрасна,

Будь же до всіх справедлива.

Хай тобі світить сонечко ясне,

Хай діти будуть щасливі.

Будемо жити, землю любити,

Як з давнини повелося.

(Всі діти виходять на сцену)

Всі. Щоб наша доля нас не цуралась,

        Щоб краще в світі жилося.

1 учень. Ой співали ми,  співали,

              В решето пісні складали.

2 учень. Та й поставили на вербі.

3 учень. Де взялися горобці,

              Звалили решето додолу…

Всі. Час усім йти додому.

 

 

Виховний захід «Козацькі забави»

Мета заходу: прилучити учнів до джерел національної історії і культури; сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе, як частини українського народу; пробуджувати національну свідомість; загартовувати вихованців фізично і морально.

Обладнання: спортивні лави, обручі, козацький одяг (сорочки, шаровари,  шапки), макети коней, гарбузи, кеглі, ложки, сира картопля, «казани», канат,  мішки з «вантажем», дощечки - «купини», фішки  для поділу на команди (у вигляді яблучок, грибочків, метеликів).

Форма проведення: спортивні змагання з використанням козацьких традицій

Музичне оформлення: Гімн гетьманської республіки НВК (пісня «Запорізька похідна»)

Хід проведення заходу

Ведучий. Доброго дня, дорогі друзі! Ми раді зустрічі з вами! Зібрались ми тут не дарма – на це є вагома причина.

Всі ви знаєте, що найважливішим у житті кожної людини є здоров’я. Його не знайдеш на дорозі і не купиш ні за які гроші. А фактом є те, що найефективнішим засобом у збереженні і зміцненні здоров’я  є фізична культура і масовий спорт. Тому ми вас запрошуємо на спортивні змагання. А так як наш НВК це Гетьманська республіка – то ми поринемо у козацьке середовище, побуваємо на їх змаганнях. Адже всі прекрасно знають, що козаки весь свій вільний час присвячували саме виконанню фізичних вправ, а дітей з вже трьох років привчали до фізичного виховання. А наші учасники вже школярі – і вони вже неабиякі спортсмени і козаки.

- Слово надається нашим славним козачатам.

1. Слухайте, люди, дорослі й малі,

Ті, що живуть на вкраїнській землі.

Разом із нами в мандрівку рушайте,

Кидайте все, та в похід поспішайте.

2. Воля – найвища цінність в житті,

Вільний не може збитися в путі.

Всі ми цінуємо братерство і згоду,

Ми – не раби,  ми – козацького роду!

3. Козак – герой народу України.

Козакувати – справа не проста.

Коли державу відбудуємо незалежну,

Красою слава запалає золота.

4. В яку б не пішли ми дорогу, -

Ти, пісне, над нами злітай!

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

           Ведучий. Для того, щоб повести змагання, потрібно створити команди. Це ми виконаємо за допомогою фішок (діти обирають яблуко, грибок чи метелика і збираються у групи)

   - А тепер зберіться у групи і оберіть собі командира (діти обирають командира разом поспілкувавшись між собою)

Ведучий. І ось команди до змагань готові.

Зазвичай всі серйозні спортивні змагання відкриваються Гімном держави. Так як наш НВК – гетьманська республіка, то ми запрошуємо всіх учасників до виконання Гімну НВК (звучить пісня «Запорізька похідна»)

Ведучий. А зараз запрошуємо суддів наших змагань зайняти свої місця. Так як у нас три команди, то за перемогу у конкурсі ставиться максимальна оцінка 3 бали, за другий результат – 2 бали, за третій результат – 1 бал.

Капітани команд шикують свої команди на стартові позиції.

1 конкурс. «Перекличка команд».

Для того, щоб провести перекличку команд,  назвіть команди та доберіть девізи. (Діти збираються гуртом і швидко обирають)

Команди! До змагань «Козацькі забави» - шикуйсь! Козацьку перекличку почали! (команди називають назву своєї команди і девіз)

Команда «Запорожці»

Девіз. Дайте нам побільше каші

           Перемоги будуть наші!

Команда «Гетьман»

Девіз: Козачата – діти браві,

            У змаганнях дуже жваві.

Команда «Чайка»

Девіз: Браття або перемогу здобудемо

           Або дома не будемо.

2 конкурс. «Вдягни козака»

Чорна шапка набакир і широкі шаровари,

Гостра шабля у руках. Козака впізнали?

Козаками були найчастіше красиві та атлетично складені чоловіки. А ще вони були дуже охайні у своєму вбранні. У наступному змаганні вам доведеться зібратися у похід – вдягнути шаровари (Перший гравець біжить до стільчика, вдягає шаровари і вертається до команди. Тут він скидає шаровари і передає наступному гравцеві. Наступний гравець вдягає шаровари, біжить до стільця і знімає шаровари і т.д.)

3 конкурс. «Козацька юшка»

Кашу будемо варити, щоб рости та ще й мужніти.

Раз, два, три – кашоваром будеш ти!

Козаки на Січі жили без жінок, тому готувати їжу їм доводилося самим. І готували вони з великою приємністю.

Ви повинні наповнити казан картоплею. Для цього потрібно з ложкою, на якій лежить картоплина, перейти по гімнастичній лаві, пробігти через обруч, кинути картоплину в казан і передати ложку наступному учаснику.

4 конкурс. «Запаси на зиму»

Вояки з необхідності, козаки, залишалися невтомними трудівниками. На зиму вони поверталися до своїх родин і займалися буденними справами, працювали. Зараз козаки повинні зробити запаси на зиму – приготувати гарбузи для каші. Потрібно перекотити гарбузи від лінії старту до фінішу і повернувшись назад, передати гарбуз наступному члену команди.

5 конкурс «Скакуни»

Уже з трирічного віку маленького козачка вчили їздити на коні і тому у дорослому віці вони були віртуозними наїзниками. Ось і ви спробуйте приборкати скакунів. Вам на цих уявних конях, тримаючи одною рукою за гриву, а іншу піднявши вгору, неначе тримаєте шаблю, проїхати по дистанції і передати «скакуна» наступному.

6 конкурс. «Конкурс капітанів. Чия шапка далі»

Очолював козацьку військову організацію вибраний на кругу кошовий отаман. А був він завжди сильним, спритним, мужнім і фізично здоровим. Зараз ми і перевіримо наших капітанів. Наші отамани позмагаються у «метанні» козацької шапки. Завдання виконують по черзі. Вимірюють, хто ж кинув шапку далі.

7 конкурс. «Через болото»

Козаки були  не тільки спритними, а й хитрими. Вони могли з’явитися зненацька нізвідки. Наприклад з непрохідного болота. Пропоную показати як козаки долають болото. Кожній команді дається дві дощечки. Переставляючи їх почергово, потрібно пройти дистанцію і передати наступному гравцеві.

8 конкурс. «По сіль»

Козаки – сильні люди. Їм найважчі вантажі по плечу. А мішок із сіллю, немов з ватою. То ж перенесемо мішки із сіллю.

9 конкурс. «Хто сильніший. Канат»

Козаки у вільну хвилину влаштовували змагання між собою. Мірялися силою. Тож і ми поміряємося силою у перетягуванні канату.

Слово журі.

Ведуча. На завершення змагань дякую дітям за активну участь, глядачам за увагу. А всі бажаю міцного здоров’я та мирного неба.

 

 

 

Український осінній ярмарок

Мета. Створити позитивну атмосферу традиційного святкового українського ярмаркування. Вивчити культурну спадщину та духовні надбання українського народу, пізнати самобутнє національне обличчя; привернути увагу до збереження традицій, практичного продовження культурно-історичних звичаїв, обрядів, яскравого музичного фольклору та народного гумору; формувати творчу особистість на засадах педагогіки народознавства.

Виховувати любов до рідного краю

Форма проведення. Фольклорне свято.

Місце проведення. Актова зала.

Вікова категорія. 4 клас

Хід свята

Ведуча 1. Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому святі!

Ведуча 2. Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.

Ведуча 1. Українська земля!

                Де є краще, де є миліше,

                Як не на Вкраїні?

Ведуча 2. Тут городи і сади,

                 Тут яблука і гарбузи,

                 Тут олія, буряки,

                  Тут пшениці золотії,

                  Річки молочні є,

                   Худоба та птиця,

                   Усяка пашниця.

Ведуча 1. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ми познайомимося з однією із традицій нашої України. Це осінній ярмарок.

Ведуча 2. Отож, ласкаво просимо, любі друзі, на ярмарок. Щасливого вам ярмаркування!

Ведуча 1. Ярмарок для українського селянина завжди був очі куною і бажаною подією. Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку, можна щось продати.

Ведуча 2. Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до місця ярмарку кипів народом, який поспішав з навколишніх та далеких сіл та хуторів.

Ведуча 1. Їхали вози з різним крамом. Вулички наповнювалися людом. Все ворушилося, кричало, горлало, мукало, мекало, кукурікало. Аж голова паморочилася.

Ведуча 2. А скільки там було гумору, жартів, співу, танців, змагань! Різноманітних витівок…

(На сцену виходять глашаті з сувоями)

Глашатай 1.

Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

Глашатай 2.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

Глашатай 1.

Тут речі умільців, ні з чим не зрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд – тарелі, горнятка,

Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам

Глашатай 2.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

 

(Під супровід музики по сцені рухаються діти з кошиками та мішками)

Дівчина 1. Кумо, поспішай. А то весь ярмарок пропустимо.

Дівчина 2. Ой не говори. Вже час, вже час.

Хлопець 1. Ох, зморився. Під градом! (ставить мішок). Гей, сусіде, піддай мішок на плече. Не підніму.

Хлопець 2. Оце нагрузив. Ледь підняв.

 

Сценка «Куди їдеш Явтуше»

Звучить весела українська музика. На ярмарок конем їде Явтух

Дівчина. Куди ідеш Явтуше? Куди їдеш мій друже?

Явтух. (Похмуро, не повертаючи голови). Не скажу!

Дівчина. Та ж коли твоя добрая ласка то й скажеш…

Яв тух. (Неохоче) На базар.

Дівчина. Ой, та що везеш, Явтуше? Ой, та що везеш, мій друже?

Яв тух. (Сердито). Їй-бо, не скажу!

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш…

Явтух. (Гордо). Груші везу. От що!

Дівчина. Візьми ж мене, мій Явтуше, візьми ж мене, мій друже!

Яв тух.(Розчулено). Ну сідай, уже…

Дівчина. Та коли ж твоя добрая ласка, то пригости й мене грушкою.

Яв тух. Ну вибери собі там маленьку. Тільки одну!

 

(Грає  українська мелодія, з’являються торговці)

Господар 1.

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нагодує.

Господар 2.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Господар 3.

Купуйте капусту, вона вітамінна!

І солена в бочці, в салатах відмінна!

Господар 4.

А морква, дивіться, яка соковита.

Морквяного соку вам треба попити.

Продавець гарбузів.

Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи!

Жовтобокі, величезні, аж в землю загрузли.

Цей чудовий дар осінній

З гарним та смачним насінням!

(Вибігає дві дівчинки)

Дівчинка 1. А ти знаєш, що з давніх давен на Україні, як зібрали урожай, починається пора весілля. То ходімо гарбуза гарного купимо.

Дівчина 2. А навіщо? На весілля будеш кашу гарбузову варити?

Дівчина 1. Та ні! Це один ледащо зібрався сватів засилати. Так я йому по народному відмовлю. Хай сам собі каше варить. (Сміються, вибігають)

 

(Пісня «Ходить гарбуз по городу»)

(Ярмарок продовжується)

Продавець цибулі.

Цибуля! Найкраща у світі цибуля!

Солодка як мед.

Продавець часнику.

Хто гострого хоче, часник хай придбає.

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Сценка

(На сцену виходять дівчата у хустках)

Параска. Добрий день, кумо!

Христя. Здоровенька була, кумонько!

Параска. На ярмарок ти?

Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

Параска. Тьху!  А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Продам та і все.

 

(Ярмарок продовжується)

Продавець яблук.

Яблука,яблука, золоті, наливні,

А мій сусід продає сливи.

Продавець слив.

Купуйте сливи різноманітні

І сині, і червоні, і білі. Соковиті і вітамінні.

Продавець винограду.

Підходьте до винограду. На гронах янтарні, прозорі ягідки, із солодким, наче мед соком. Так і просяться до вашого столу.

Продавець груш.

Скуштуйте цю грушку – солодку, духмяну. У роті, немовби, медок вона тане.

Продавець калини.

Купуйте калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз, як рукою, знімає…

(Пісня «Ой є в лісі калина…»)

Ведуча. А тим часом ярмарок іде. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону можна почути і такі діалоги.

Сценка 1.

-         Чоловіче, почім ця тканина?

-         Дуже дешево: поцілунок за метр.

-         Добре, дайте мені три метри… бабусю, ідіть – но швидше, розрахуйтеся

Сценка 2.

-         Скільки коштують яйця?

-         Гривня  за штуку.

-         А биті?

-         Бери задарма.

-         То розбийте мені два десятки.

Ведуча. А яких тільки пригод не трапляється на ярмарку.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке те діло)

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-         А з якого ви села?

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-         Я з села Мельниці.

-         Забирайте їх назад! –

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшли:

-         То ж назвіть причину!

-         А я з вашого села

-         Маю вже … дружину.

Ведуча. Часто на ярмарок їздили всією родиною

У нашого Омелька невеличка сімейка:

Тільки він та вона, та старий та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас…

Сценка

Омелько.

Так, у мене Омелька, невелика сімейка.

Усі хочуть їсти – пити,

Треба посуд їм купити.

 

Омельчиха.

Купи кожному по мисці:

Великому – велику, меншому – меншу,

Маленькому – маленьку,

Найменшому – найменшу.

(Омелько дістає гроші, частину віддає Омельчисі)

Омелько.

А що миска без ложки.

Омельчиха.

Доведеться купити ложки:

Великому – велику, меншому – меншу,

Маленькому – маленьку,

Найменшому – найменшу.

(Омелько дістає гроші,ще частину віддає Омельчисі)

А ще треба купити сорочки та спіднички,

Чобітки та рукавички,

Звичайнісінькі шнурки, стрічечки та пояски.

(Омелько віддає решту грошей)

Омелько. Ой, доведеться.

Діти. А гостинці?

Омелько. Будуть вам гостинці.

(Йде за сцену і виходить з повним мішком)

От добре скупився на ярмарку я!

Радіє щиро сімейка моя.

Ведуча 1. На ярмарку хтось купує, хтось торгує, хтось божиться, хтось приціняється, хтось на жінку гримає

Ведуча 2. Жіноцтво щебече, усі разом гомонять і ні одна не слухає.

Ведуча 1. Усюди гомонять, стукотять, кричать… там чути музики грають. А що це за галас, крик, тупотня?

Ведуча 2. Ох і весело у нас на ярмарку! А як же без гри?

Гра «А ми просо сіяли»

(Хлопці і дівчата стають у дві шеренги)

Дівчата. А ми просо сіяли, сіяли.

Хлопці. А ми просо витопчем, витопчем.

Дівчата. А чим же вам витоптать, витоптать?.

Хлопці.  А ми коней випустим, випустим.

Дівчата. А ми коней переймем, переймем.

Хлопці. А  ми коні викупим, викупим.

Дівчата. А чим же вам викупить, викупить?.

Хлопці. А ми дамо 100 рублів, 100 рублів.

Дівчата. Нам не треба тисячі, тисячі.

Хлопці. А ми дамо парубка, парубка.

Дівчата. А ми візьмем парубка, парубка.

Дівчина. Пограймо.

(Під тиху веселу музику діти утворюють коло. Ведучий підходить до якогось учасника і починає діалог)

-         Де стоїш?

-         На ринку.

-         Що продаєш?

-         Вишиту хустинку.

-         Що за неї хочеш?

-         П’ять кіп галушок і зі сливами пиріжок.

Оббігають у різних напрямках. Хто перший займе місце. Якому учаснику не вистачило місця – ведучий.

-         Де стоїш?

-         На ринку.

-         Що продаєш?

-         Неслухняну Маринку.

-         Що за неї хочеш?

-         Солодких грушок і теплий кожушок.

 

Ведуча 1.

Ой погляньте у віконце

Де сховалось наше сонце?

Хмари сірі пропливають,

Холодним дощиком лякають.

Ведуча 2.

Ми дощу не злякались,

Під парасольками сховались.

Бо на ярмарку – погляньте,

Вони різні – вибирайте.

(Дівчатка танцюють танець з парасольками)

 

Ведуча 1. А який же ярмарок без циган.

(Виходить дві дівчини у костюмах циганок. Звертаються до глядачів)

1 циганка. Позолоти, дорогоцінний,  рученьку. Усю правду скажу. Сім мішків гречаної вовни набрешу. Скажу про те, як на вербі груші ростуть. Як дід з бабою гречку сіяли та решетом воду носили. Заплющте очі, а поворожу, щоб грошики водились.

2 циганка.

Будеш гарно працювати,

Значить з того будеш мати.

Якщо будеш ти ледачий - 

То не буде в тебе вдачі.

1 циганка.  Ой ти чорнобровий. Долю тобі передбачу, щастя нагадаю. Тільки ручку позолоти.

(Виходять дівчата з крамом)

Дівчина 1. Ідіть. Ми ще й грошей не наторгували. Як слід не поярмаркували. Паляниці, купуйте паляниці. М’якенькі, смачні, запашні. Беріть. Не пожалкуєте.

Дівчина 2. Сало, ой сало, так до рота саме й проситься. Сальце пахуче, часником приправлене. Беріть, купуйте, зовсім не дорого.

Ведуча. Продавали на базарі все: від шила до воза, від курки – до корови. Торгувалися, сварилися, сміялися. А яких тільки новин не почуєш на ярмарку.

Сценка

-         Галько, твоя коза обгризла мені яблуню.

-         А твій синок обірвав у мене грушу.

-         Так що від нього хочеш. Йому тільки 6 років і він лише у першому класі, то ж нічого ще не розуміє.

-         А моїй козі один рік. І школу вона взагалі не відвідує.

(Звучить пісня                                            )

Ведуча 1. Після ярмарку, коли всі товари продані і гроші пораховані, люди поверталися додому.

(Виходять діти)

1.     На доброму ярмарку ми побували,

Одні – продавали, другі – купували.

2.     Співали, сміялись, а ще жартували,

Та про предків наших славних

З шаною згадали.

3.     Україна на весь світ

Врожаями славиться

Житом та пшеницею

Білою паляницею

4.     Хай цвіте наш рідний край!

Гей! Кінчайте журитися,

Музиканте, дужче грай,

Будем веселитися.

5.     Будьмо багаті, будьмо щасливі,

Будьмо здорові та не ліниві.

6.     Ми будем багаті.

Ми будем щасливі.

Бо ми – українці – народ не лінивий.

 

Виховний захід «Тепло батьківського хліба»

Мета. Розширювати та поглиблювати знання учнів про роль хліба в житті людини в минулому та сучасному житті людини в нашому краї. Вчити дітей бережно ставитися до хліба.

           Розвивати у дітей уяву про те, як хліб прийшов до столу.

           Виховувати любов до хліба, вчити шанувати працю хлібороба.

Обладнання. Ноутбук, вишитий рушник, хліб та сіль, сніп з колосків, модель печі.

Хід заходу

Звучить пісня «Зеленеє жито» у виконанні учениці.

(Виходить дівчина з хлібом – сіллю на вишитому рушнику)

Дівчина. Гостей дорогих стрічаємо

                 Круглим пишним короваєм.

                 З рушником берем таріль,

                  Коровай кладем і сіль.

                 Шанобливо хліб підносим

                 І вклонившись, щиро просим:

                - Любий гостю наш, приймай

                 Хліб гостинний – коровай.

(Виходять діти, стають по обидва боки, троги далі в глиб сцени)

1 дитина.

    Хліб усьому голова

   Так в народі кажуть,

   Хліб – це мир, любов, життя,

   Хліб – це наша радість.

2 дитина.

   Мама зранку подає,

   Молока поживного

   І смачний окраєць хліба,

   Теплого пшеничного.

3 дитина.

   Хліб – багатство найцінніше

   З тих часів, коли навчились

   Його виробляти.

4 дитина.

   Йшли роки, мінялись люди,

   Цінності губились,

   Тільки хліб – незгубна цінність,

   В ньому наша сила.

5 дитина.

   Хліб – усьому голова.

   Хліб – як сонце, кажуть.

   Хліб – це спокій, мир, життя,

   Хліб – це справжня радість.

(Звучить пісня «Як діждемо літа»)

(На сцену вибігає троє дітей)

1 дитина. Дивіться, сніп новий з’явився у нас.

2 дитина. Невже з нового урожаю?

Пісня «Дивувалися ліси»:

Дивувалися ліси:

- Де поділися вівси?

Женчики позжинали,

Женчики пов’язали

Біленькими ручками.

3 дитина. А це вже, мамо, хліб з нового урожаю буде?

Мати. (виходить) Та вже ж, що так.

3 дитина. А як пахне хліб?

Мати. А чим же пахне хліб?

1 дитина.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

 Коли весною кілька діб

 Гуркоче трактор за рікою?

  Хліб пахне працею людською.

2 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

 Коли жнивують у степах

 Твої батьки в гарячу пору?

 Хліб пахне щастям хлібозбору.

3дитина.

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

 Як поведуть твої брати

 Зерном наповнені машини?

 Хліб пахне соками земними.

4 дитина.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

 Пахтить на нашому столі

 Весною, влітку і зимою?

Він пахне радість людською.

Мати. Молодці! А чи знаєте ви, як цей хліб до нашого столу прийшов?

Дитина. Знаємо. А щоб і інші діти дізналися - ми  розповімо це жартома.      (Сценка «Ледар і трудівник»)

Ледар. Нащо тримаєш хліб у руках? Дай мені.

Трудівник. Я б тобі дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба ниву як слід заволочити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба дочекатися літа, із зернини виросте злак.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба його скосити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, необхідно його змолотити.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Так, але ледачому не дадуть.

Дівчина. Ми не ледачі і ціну хліба ми знаємо. Хоч колосочків у полі не збирали, але обжинки святкували.

Мати. А ось і наша «борода». (Сідає і починає згадувати) Колись в давнину, розповідала мені бабуся, коли закінчували жати врожай, з колосочків завивали бороду. Перев’язували її чарівною стрічкою, між колосків ставили воду і клали сіль, приказуючи «Оце тобі борода, хліб, сіль і вода», а потім співали пісні і приказували:

Хором. Ой, обжинки, господарю, обжинки,

             Позбирали колосочки з нивки.

             Ой весело, господарю, весело,

             Що ми віночки несемо.

              А ще буде, господарю, веселіш

               Коли буде цей вінок на голові,

               Коли буде коровай на столі.

Мати. Ой, заговорилася з вами. А мені ж хліб випікати. (Місить тісто у діжі і промовляє.)

                    Звівся хлібець на ніжки,

                    Та мерщій із діжки.

                    Печу, печу хлібчик, дітям на обидчик.

                    Беру, беру папку, кладу на лопатку.

                    Шусь у піч.

(Кладе хліб у піч. Заходять діти)

Діти (хором). Дозвольте, мамо, до хати увійти,

                       Хліб з печі вийняти допомогти.

Мати. Заходьте, діти, будемо хліб виймати,

           На рушник долі його викладати.

           Без ніг, без сустав

           Хліб на ніжки устав

           Хліб хай відпочине та господаря дождеться.

(Господиня викладає хліб на стіл, прикрашає його квітами. Заходить батько)

Батько. Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?

Мати. То, батьку, хліб спочиває, господаря з поля чекає.

Батько. То його треба дітям дати.

Мати. Господаря просим!

Батько. Мати у хаті – господар при хаті.

              Без матері – хата сирота, а без батька – вдова.

              Тож тобі, мати, хліб брати, дітям слово казати.

(Мати підходить до дітей із хлібом, скибку відламує і говорить)

Мати. Оце тобі, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя і доля. Щоб тебе люди шанували. А це тобі, синку. Рано вставай, всьому лад давай. Рости здоровим і дужим. А тепер давайте всі разом заспіваємо пісню про хліб.

 (Звучить пісня «                                                                 » )

Учениця. А тепер для глядачів ми пропонуємо невеличку вікторину:

1. Викинемо – не обідніємо, зберемо – розбагатіємо.  (Зерно)

2. Ні чоловік, ні звір, а вуса має. (Овес)

3. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор)

4. Тисячі братів одним поясом перев’язані. (Сніп)

5. Куди хліб іде без скоринки, а виходить із скоринкою. (Піч)

6. Одгадай загадку: кину її в грядку, нехай моя загадка лежить аж до весни. (Озимина)

7. Як навколо об’їси,

   Серединки не проси.

   Ми такі гостинці –

   Дірка в серединці. (Бублик)

(Виходять діти, читають вірші)

1 дитина.

У сім’ї, у кожній хаті

Майже завжди буде свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

2 дитина.

 Що з зерняти проростала

 Сонця й дощику пізнала,

 Ласки від землі святої,

  Чорної, родючої, простої.

3 дитина.

Але скільки ті зернятка,

Мали подорожей взнати,

Щоб потрапив в кожний дім

Запашний і білий хліб!

4 дитина.

Влітку справжній хлібороб

Спати не лягає –

Він і вранці, і вночі

Рук не покладає.

5 дитина.

Щоб зернини дорогі

Донести до люду,

Щоб дорослі і малі

Мали хліба всюди.

6 дитина.

І у місті, і в селі

Знати добре треба,

Що у хлібові у тім –

Праця комбайнера.

7 дитина.

І дбайлива, і тяжка,

І гірка від поту,

Тож спасибі скажем їм

За таку роботу.

8 дитина.

Не забудьте й водіїв,

І привітних продавців –

Руки теж в них золоті,

Бо приносять хліб у дім.

9 дитина.

Пам’ятаймо ж цю дорогу,

Від поля до столу.

І шануймо цю хлібину,

Як цінність коштовну.

10 дитина.

Бо в сім’ї, у кожній хаті

Тоді буде справжнє свято,

Як на білій скатертині

Буде сяяти хлібина.

(Звучить пісня « Батько і мати » )