Народні дитячі ігри

Народні дитячі ігри

Кривий танець

Дівчата беруться за руки, бігають ланцюжком між трьома посадженими на землю хлопчиками і приспівують:

У довгої лози

Пасли хлопці кози,

А дівчата – козенята,

Та й померзли ноженята.

Ой, дівоньки гожі,

Кидайте ті кози.

В кривім танцю походжаймо

Та ніженьки зігріваймо.

Ой кривого танця

Не виведу кінця.

Треба його виводити,

Кінець йому знаходити.

Перепілка

Одну дитину вибирають за перепілку. Всі інші стають гусаками, йдуть кілька кроків уперед, ступають ногами і співають.

Перепілко! Парубочки йдуть.

Тут була, тут була перепілочка.   (Двічі)

Перепілці черевички несуть.

Тут була, тут була перепілочка.   (Двічі)

Перепілці ще й калачики несуть.

Тут була, тут була перепілочка.   (Двічі)

Перепілку із собою візьмуть.

Тут була, тут була перепілочка.   (Двічі)

Перепілка стоїть посеред ігрища. До слів «Тут була» діти беруться за руки, замикають коло й оточують її. Перепілка бігає в середині кола, імітує рухи лету і торкається котроїсь дитинки. Визвана має ловити перепілку, що тепер пересмикується попід руки дітей, а та що ловила, залишається перепілкою. Діти знову співають і граються.

Просо

Вибирається «хазяїн», який стає збоку. Решта дітей, узявшись за руки, стають в ряд. «Хазяїн» з палицею підходить до крайньої дівчинки і говорить:

–       Дівко, дівко, наймись до мене просо жати.

–       А яке воно?

–       Отаке! – показує вище голови.

–       Не дістану.

–       А отаке! – показує нижче коліна.

–       Не нагнусь.

–       А заміж?

–       Хоч зараз.

Із цими словами вона кидає руку сусідки та біжить попід піднятими руками всього ряду до кінця, а «хазяїн» переслідує її легкими ударами. З такими ж пропозиціями звертається «хазяїн» до кожного з ряду і кожну переганяє на протилежний край. Після цього «хазяїном» стає інший, і гра продовжується.

У довгі лози

Усі гравці стають один за одним, обличчям у потилицю, на відстані сажня, голову і спину нахиляють. Гравець, котрий стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду всіх у подібній позі. За ним те саме робить другий, третій і т. д.

Оскільки під час цієї гри усі безперервно посуваються вперед, то, щоб не зайти далеко, гравці розвертаються в інший бік і продовжують грати.

Піжмурки

Цю гру проводять у кімнаті або в загородженому місці. Одному гравцю зав’язують очі, виводять на середину, тричі крутять його і питають:

–       Бабо, бабо, на чому стоїш?

Баба відповідає:

–       На бочці.

–       Що в бочці?

–       Квас.

–       Лови гусей, та не нас.

Баба ловить. Кого спіймає. Той буде піжмуркою, і гра починається спочатку.